До Самбірського місцевого центру з надання БВПД звернулася жінка для отримання безоплатної вторинної правової допомоги – представництва її інтересів у справі про визнання батьківства. Жінка зазначила, що у вересні 2013 року познайомилась з майбутнім батьком дитини та почала зустрічатись з ним як хлопець і дівчина. Згодом їхні зустрічі переросли у взаємне кохання; після інтимних відносин клієнтка завагітніла. Проте хлопець заявив, що це не його дитина. 12 вересня 2014 року позивачка народила дочку.
Оскільки на момент народження дитини жінка не перебувала в зареєстрованому шлюбі, то запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень був проведений за прізвищем матері, а ім’я, по батькові та національність батька дитини – за її вказівкою (ч.1 ст.135 СКУ). Враховуючи те, що особа, яка записана батьком дитини, відмовлялась визнавати батьківство, клієнтка вирішила звернутись до суду.
Самбірським місцевим центром з надання БВПД за даним зверненням було призначено адвоката Мирославу Цапар, що здійснює захист за контрактом з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області. Адвокатка склала позовну заяву про визнання батьківства, за якою було відкрито провадження у справі.
Підставою для визнання батьківства за рішенням суду є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 9 постанови пленуму Верховного Суду України “Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” № 3 від 15 травня 2006 року, питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Під час першого судового засідання, яке відбулося в Самбірському міськрайонному суді Львівської області 22 вересня 2015 року, адвокат заявила клопотання про призначення молекулярно-біологічної експертизи, на вирішення якої винесено питання про те, чи є відповідач біологічним батьком дитини позивача. Це клопотання не було заперечене відповідачем. Ухвалою суду було прийнято рішення про призначення такої експертизи, яка була повернута без виконання через неявку відповідача для відбору біологічних зразків, тобто відповідач ухилився від участі в експертизі.
За ст.146 ЦПК України, у разі ухилення відповідача від проведення судово-біологічної експертизи у справах про визнання батьківства, материнства суд має право постановити ухвалу про примусовий привід на проведення такої експертизи.
У наступному судовому засіданні, яке відбулося 1 березня 2016 року відповідач заперечив проти примусового приводу на проведення експертизи та підтвердив, що являється біологічним батьком дочки позивачки. Таким чином, позов чоловік визнав повністю. Зважаючи на те, що відповідач позов визнав, а позивачем та її представником під час судового розгляду представлено достатньо доказів у підтвердження своїх вимог, суд постановив задовільнити вимоги клієнтки адвоката Цапар про визнання батьком дитини відповідача повністю.
