«НОВІ ГОРИЗОНТИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ»
Чи мали право наші громадяни на безоплатну правову допомогу до 2011 року? Чи могли вони реально отримати таку допомогу? На ці запитання пропонуємо відповісти читачеві.
Відтоді ж, коли згідно із Законом «Про безоплатну правову допомогу» від 2011 р. у сфері управління Міністерства юстиції України була створена система безоплатної правової допомоги (БПД), ситуація змінилася докорінно. Право звернутися за такою допомогою тепер матеріалізоване в цілком реальних регіональних і місцевих центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також бюро правової допомоги по всій країні. Після «запуску» системи, тобто набрання чинності згаданим Законом, кожен у нашій державі дістав можливість реалізувати своє конституційне право та отримати необхідну правову допомогу – первинну або вторинну.
Так, з 1 січня 2013 р. затримані, арештовані, підозрювані та обвинувачені значною мірою отримали право на захисника за рахунок держави (безоплатна вторинна правова допомога, БВПД), від жовтня 2014 р. – також деякі категорії засуджених до позбавлення чи обмеження волі, а з 1 липня 2015 р. безоплатну вторинну правову допомогу у вигляді представництва інтересів у суді й органах влади отримують малозабезпечені громадяни, інваліди, діти-сироти, учасники АТО й інші визначені Законом суб’єкти такого права, чий доступ до правосуддя дотепер був ускладнений. Згодом, з початку 2016 року, таке право також отримали внутрішньо переміщені особи, особи, які претендують на отримання цього статусу, а також особи, які претендують на отримання статусу учасника бойових дій.
У липні 2012 р. утворено регіональні центри з надання БВПД – в кожній області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі,– яких тепер працює 23. У червні 2016 р. засновано місцеві центри з надання БПД, яких нині вже є 96. У вересні 2016 р. стартувала програма відкриття бюро правової допомоги в усіх районних центрах України, і нині вже працює 432 таких бюро.
Інтенсивне примноження «точок доступу» до безоплатної правової допомоги, природно, спричинило й суттєве зростання кількості звернень громадян, що її потребують.
Серед звернень збільшується питома вага таких, що пов’язані з кримінальними правопорушеннями. Тому спеціалісти у наданні безоплатної первинної правової допомоги, які першими контактують із заявниками, відчули необхідність краще орієнтуватися в проблематиці кримінальної юстиції. Саме для них у вересні – жовтні 2017 р. було проведено тренінги з питань кримінального права та процесу за сприяння проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», фінансованого урядом Данії. Навчальний цикл охопив усю Україну, пройшов і у великих містах – Києві, Львові, Одесі, і в невеликих містечках – таких, як Лубни чи Біла Церква. Усього відбувся 31 тренінг у 31 місті.
«КІЛЬКІСТЬ ЗВЕРНЕНЬ ЗРОСЛА ВЧЕТВЕРО»
Так, наприклад, під час презентації 19 жовтня 2017 р. звіту Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у «Вінницькому прес-клубі» було оприлюднено інформацію, що за ІІІ квартал 2017 р. до центру надійшло 3008 заяв, а це у 4 рази більше за аналогічний період минулого року.
У Вінницькому місцевому центрі БВПД на вулиці Порика, 29, світло, тепло і … тіснувато. Коридори неширокі, кругом шафи з пухкими теками справ.
Хоча на дворі 13 жовтня й переддень свята Покрови, у приймальні навпроти віконечок очікують троє клієнтів – усі літні люди. Сидять комфортно, біля окремих столів, поруч є кілька вільних стільців.
У віконечках пліч-опліч чергові, неширокий стіл-стійка для кожного, нічого зайвого. Хороші комп’ютери, сучасні монітори, прості ергономічні меблі. Все просякнуто організаційним духом, а з «вишколу» працівників видно, що вони постійно консультують, відповідають на запитання, складають юридичні документи, роз’яснюють.
Право бути представленим адвокатом за рахунок держави мають особливо вразливі категорії населення. Натомість, безоплатну первинну правову допомогу (правову інформацію; консультації і роз’яснення з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру, окрім процесуальних) може отримати кожен. А також невід’ємна частина такого виду допомоги – роз’яснити клієнтові, чи має він право на безоплатну вторинну правову допомогу, і якщо так – як її отримати.
«ПОТЕРПІЛІ ВІД ЗЛОЧИНІВ ОТРИМУЮТЬ НОВИЙ ШАНС»
«Люди приходять до нас зі своїми бідами і сподіваються на підтримку здебільшого тоді, коли вже втратили надію. Але не всім можемо допомогти без залучення адвоката, зокрема, якщо йдеться про кримінальні епізоди. – Каже директор Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Лариса Пікановська. – Приміром, звертаються потерпілі в кримінальних провадженнях, які останнім часом потребують дедалі більшої опіки з нашого боку. Прокурор підтримує публічне обвинувачення, скажімо, у справі про крадіжку, і, коли правопорушник отримує вирок по заслузі, справу обвинувача зроблено. А що робити потерпілому? Як отримати вкрадене чи стягнути компенсацію з крадія? Треба подавати цивільний позов, а це непроста юридична дія, тим більше, що зазвичай складно не лише домагатися компенсації моральної шкоди від злочину, а й просто повернути своє майно, яке перейшло в категорію речових доказів.
Ми не очікували, що до місцевих центрів утвориться цілий потік людей, яким необхідна безоплатна первинна правова допомога у кримінальних провадженнях, адже захист і представництво в кримінальному правосудді здійснюються виключно адвокатами. Та щодня на порозі центру з’являються люди, які звертаються за консультаціями та просять складати юридичні документи, пов’язані з кримінальним процесом.
Тому тренінги з актуальних питань практики в кримінальних провадженнях працівникам, які надають первинну правову допомогу, дуже потрібні. Якщо дотепер наші спеціалісти цілком впевнено почувалися, то нині заявників помітно більшає і питання ускладнюються».
14 жовтня у Вінниці відбувся черговий із циклу тренінгів для надавачів безоплатної первинної правової допомоги з кримінальних питань, в якому взяли участь 29 спеціалістів місцевих центрів та бюро правової допомоги Вінницької області. Важливо, що тренерами того дня, як і під час усього циклу навчань, який охопив понад 600 учасників, були адвокати, які співпрацюють із системою БПД, підготовлені як тренери для проведення заходів з підвищення кваліфікації великою мірою за сприяння попереднього проекту Ради Європи «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні». Вже кілька років поспіль вони навчають інших адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. А віднині – і фахівців, які надають первинну допомогу. Тобто, молода система безоплатної правової допомоги за доволі короткий строк зібрала й підготувала когорту адвокатів, яка забезпечує підвищення кваліфікації своїх колег.
Інтенсивність запитань учасників під час тренінгу у Вінниці засвідчила, що для більшості звернення заявників з питаннями, дотичними до кримінальних проваджень, вже стали повсякденними, а необхідність «доукомплектувати» свій фаховий інструментарій навичками складання заяв про злочин, цивільних позовів у кримінальних провадженнях, різних клопотань є вже добре усвідомленою.
«ДОПОМОГА У СКЛАДАННІ ЗАЯВ ПРО КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ»
Попри традиційні уявлення, що кримінальні провадження – це вже царина адвокатури, насправді, перш ніж заявники отримають призначених їм адвокатів (якщо вони мають таке право), вони потребують «допроцесуальної» правової допомоги, від якої напевно залежатиме їхня правова позиція, можливо, процесуальний статус, а може й доля.
Приділили увагу учасники серед іншого й проблемам реєстрації заяв і повідомлень про злочини та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
«Допомогти скласти заяву про злочин – завдання, яке має бути спроможний виконати спеціаліст, який надає безоплатну первинну правову допомогу. – Наголошує тренер, начальник відділу стандартів якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, адвокат Сергій Дрелінський. – У заяві треба зазначити якомога більше про те, хто, коли, щодо кого, і що вчинив, інші дані про обстановку і обставини, які допоможуть поліцейським правильно внести відомості в Єдиний реєстр. Вони часом приймають заяви про злочини як звернення громадян. Отже допомога спеціалістів-надавачів безоплатної первинної правової допомоги покликана усунути цю перешкоду в доступі потерпілого до правосуддя».
Закріплення отриманих знань учасники проходили в динаміці практичних занять, розігруючи попарно прийом в бюро правової допомоги: от завітала жінка, в якої на очах сусідський хлопець вкрав мобільний телефон, а вона сумнівається чи може повідомити про це правопорушення і як саме; мати школяра, що жартома сховав чужі речі, не знає, чим загрожує синові викриття його витівки; поштар приніс виклик на допит, який прийшов уже після самого допиту, й отримувач не знає як реагувати і чи понесе відповідальність за «неявку»; у пасічника вкрали бідончики з медом, суму оцінки вкраденого він в заяві не вказав, а тепер злодій може уникнути покарання через незначущість вчиненого, та ще й вкраденого не поверне; неповнолітнього вночі просто вдома затримала міліція, нічого не повідомивши батькам, і тепер вони не знають, з чого починати пошуки сина…
У таких інтелектуальних змаганнях під променями прискіпливої уваги тренерів і колег правники засвоювали важливі речі. Зокрема, що поліція не має права викликати ні на які «бесіди» – не існує такої процесуальної дії; що виклик телефоном має ознаки виклику лише якщо надано всю інформацію хто, кого, куди і для чого викликає, в якому кримінальному провадженні і в якому процесуальному статусі; що навіть грізна нотатка «У разі нез’явлення… » на звороті повістки нічим не загрожує, якщо немає підпису і/чи печатки органу, який її надіслав; що вручення пам’ятки про права і обов’язки в поліції не означає «автоматичного» прийому і реєстрації заяви про злочин…
«Мені зазвичай не доводилося повсякдень надавати консультації з приводу кримінальних проваджень, наприклад, чи є злочином те чи інше правопорушення, хто може подати заяву чи повідомлення, які його права, який порядок досудового розслідування, кого можуть допитати як свідка, коли особа набуває статусу потерпілого. – Ділиться досвідом директор Томашпільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (Вінницька область) Тетяна Нечипорук. – Але тепер доводиться консультувати щодо цього частіше, і мені було дуже корисно дізнатися під час тренінгу, що тепер не потрібно постанови про визнання потерпілим, як це було раніше, а особа набуває статусу і процесуальних прав потерпілого одразу після реєстрації заяви».
«ЛЮДИ ЗВЕРТАЮТЬСЯ ДО СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЗА НАПРАВЛЕННЯМ ОРГАНІВ ВЛАДИ»
«Приміром людина, яка не знає про можливість скористатися законним правом на безоплатну правову допомогу, а таких чимало, опиняється в ролі потерпілого в залі судового засідання і бачить, що обвинувачений має адвоката за рахунок держави, а вона – ні. – Наводить приклад начальник Вінницького бюро правової допомоги Олег Педина. – Такий потерпілий в розпачі йде шукати захисту до місцевої влади – зазвичай держадміністрації, а звідти його переправляють до нас. Так, багато заявників приходять за направленням від органів влади. Ззовні може здатися, що їх «відфутболюють», як в народі кажуть, а насправді – направляють за правильною адресою, адже право допомагати і відповідні повноваження надані законом саме системі безоплатної правової допомоги. Це стосується і кримінальних проваджень, зокрема, на етапі подання заяви чи повідомлення про злочин. Від того, чи правильно ми допоможемо скласти цей документ, може залежати, чи отримає людина належний правовий захист. Тому обізнаність спеціалістів-надавачів безоплатної первинної правової допомоги з механізмами захисту і представництва в кримінальних провадженнях вкрай важлива, й навчання з цих питань треба проводити постійно».
Наскільки важлива фахова безоплатна первинна правова допомога для людей, які мають на неї право, свідчать три випадки, про які розповіли самі потерпілі в Одесі за два тижні після того, як там відбувся тренінг (3 жовтня 2017 р., взяли участь 30 працівників системи БПД області).
ВИПАДОК ПЕРШИЙ
«НАЙДЕШЕВШІ ЛІКИ ДЛЯ ЖІНКИ, ЗБИТОЇ НА ПІШОХІДНОМУ ПЕРЕХОДІ»
Людмила Федорівна приїхала в Одесу допомагати доньці, бо та вступала на магістратуру. Покинула роботу репетитором з математики та української мови й зосередилася на дитині, яка працювала та водночас готувалася до вступу. На доньчин день народження ішла купляти їй комп’ютер у подарунок, ступила на пішохідний перехід … і прийшла до тями в лікарні. Пояснили: її збив автомобіль.
«Якби не постійна допомога спеціалістів Першого одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, не знаю, що б зі мною було. Страшно подумати. – Зізнається Людмила Федорівна.– Я б уже не мала сили боротися за свої права й опиратися тиску, який на мене чиниться. Мені спершу здавалося, що все очевидно. Вину встановлено і винуватий має відшкодувати шкоду, в тому числі й моральну. Та де там… Ще у лікарні, як я лише приходила до тями, його родичі спонукали мене щось підписувати. Кожного разу, коли мені призначали ліки, намагалися поміняти їх на дешевші, відкрито погрожували, що як не погоджуся на скромне відшкодування, то не дістану жодного, а їм однаково «нічого не буде, бо в них дочка – юрист». Витримую все це лише тому, що мою справу веде центр. Тут мені радять як чинити в тій чи іншій ситуації, пояснюють, чого очікувати, складають потрібні документи».
ВИПАДОК ДРУГИЙ
«ПЕЧЕНЯ З ОСЕЛЕДЦЯМИ В МЕНЮ ДИТСАДКА»
Мешканку міста Теплодар під Одесою Наталію Володимирівну непокоїло, що її дитина вертається з дитсадка голодна і каже, що їжа не смачна. Разом з іншими мамами вона вирушила подивитись, чим там годують дітей. Ледве примусили відкрити комору з продуктами, яку працівники спершу назвали сховищем для непотребу, а тоді намагалися зламати ключа в замку, відкриваючи двері. Коли ж двері таки відкрили, вони не повірили очам: червиві сухофрукти і капуста разом з оселедцями і м’ясом лежать просто в коморі, причому відсутня третина м’яса від зазначеного в документах.
«Ми були переконані, що наше повідомлення про небезпеку для здоров’я і життя дітей, причому рясно обґрунтоване доказами, приведе до негайних дій місцевої влади. – З розпачем розповідає Наталія Володимирівна. – Але почалися різноманітні бюрократичні трюки. Пообіцявши спершу розібратися в ситуації, покарати винних і покласти край знущанню з наших дітей, представники влади почали всіляко тягнути час, перекладати вину на рядовий персонал дитсадка і виставляти це як прикрий поодинокий проступок. А між тим на місцевому базарі всі знають де продають продукти, вкрадені у дітей. Наша ініціативна група уже навіть почала втрачати віру в те, що ми доведемо цю справу до кінця, але після звернення до Теплодарського бюро безоплатної правової допомоги справу зрушили. Нам допомогли скласти заяву про злочин і зараз вона вже зареєстрована, тепер разом зі спеціалістами бюро складаємо різні документи для слідства».
«Ми доклали чимало зусиль, аби внести відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та злочин попередньо кваліфікували як крадіжку. Те, що шкода заподіяна дітям і вони є реальними потерпілими, ще доведеться доказувати. – Розповідає начальник Теплодарського бюро правової допомоги Лілія Багно. – Я брала участь у тренінгу для надавачів безоплатної первинної правової допомоги з кримінальних питань і маю сказати, що стало набагато ясніше, як далі діяти. Такі тренінги нам дуже потрібні, бо кількість звернень росте. Люди звертаються до нас по допомогу і ми маємо діяти швидко й фахово: консультувати, правильно складати заяви і звернення, направляти запити про хід розслідування й інші. Тому попри те, що спеціалісти-надавачі безоплатної первинної правової допомоги не беруть безпосередньої участі в кримінальних провадженнях, орієнтуватися в цих питаннях ми повинні безпомилково».
ВИПАДОК ТРЕТІЙ
«ЗІШТОВХНУТИ ЖІНКУ ЗІ СХОДІВ – ЩО ТУТ ЗЛОЧИННОГО?»
До психіатричної лікарні в селі Завадовка Березовського району на Одещині правозахисниця Тетяна Володимирівна прибула для незалежної ревізії через повідомлення про численні порушення керівництва закладу. «Аби завадити перевірці мене буквально скинули зі сходів лікарні»,– стверджує заявниця. Про це зняв промовистий відеосюжет одеський «7 Канал».
«За все своє життя й півстолітню професійну кар’єру не зустрічала такого цинізму. – Каже Тетяна Володимирівна. – Не просто зіштовхнули на землю, а й не запропонували медичної допомоги, хоча це трапилося в лікарні. Навіть пальто відчистити не пустили. Та цим мої нещастя не скінчилися – кримінальне провадження за моєю заявою фактично не розслідувалося. Знайома порадила мені звернутися до Першого одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, і тільки тоді намітилися зрушення. Склали і подали необхідні заяви, а зараз мою справу вже веде адвокат Дмитро Олександрович Рижих. Якби не він, я б уже не мала сил відстоювати право на справедливе покарання моєму кривднику».
«Розслідування злочинів за ст. 125 Кримінального кодексу (умисне легке тілесне ушкодження) завжди просуваються дуже повільно. – Резюмує адвокат Дмитро Рижих. – У мене таке враження, що без адвокатів потерпілі у таких злочинах, як легке тілесне ушкодження, зовсім не матимуть шансу добитися справедливості».
«Обізнаність і вправність у галузі кримінального права і процесу спеціалістів-надавачів безоплатної первинної правової допомоги, до яких попервах звертаються заявники, вкрай важлива», – наголошує адвокат з Полтавської області Світлана Власова.
Джерелом такої обізнаності після закінчення навчального циклу слугуватиме Довідник з кримінально-процесуальних питань для надавачів безоплатної первинної правової допомоги, який усі учасники отримали під час навчань та який можна завантажити з сайтів проекту Ради Європи та Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги.
Матеріал, підготовлений відомими адвокатами Віталієм Касько, Юлією Лісовою та Вікторією Мітько й опрацьований колективною думкою адвокатів-тренерів, містить відповіді на важливі практичні питання щодо подання заяви/повідомлення про злочин, прав, обов’язків та статусу потерпілого, свідка, підозрюваного, обвинуваченого, засудженого; окреслює права осіб у разі арешту або конфіскації майна, адміністративного затримання; торкається жорстокого поводження в сім’ї; містить роз’яснення що таке вразливі категорії осіб та хто має право на адвоката за рахунок держави; наводить інші необхідні матеріали для ефективної первинної правової допомоги.
* * *
23 жовтня 2017 р. в Черкасах відбувся завершальний із циклу навчальних заходів для надавачів безоплатної первинної правової допомоги з питань кримінального права і процесу.
Цикл став логічним продовженням зусиль Ради Європи у сприянні розвитку системи безоплатної правової допомоги в Україні.
Від травня 2013 р. великою мірою за підтримки проекту Ради Європи «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні» було сформовано систему дворівневого підвищення кваліфікації у кримінальному процесі. Групу з 42 адвокатів – тренерів було підготовлено за підтримки цього проекту, а згодом вони проводили навчання для всіх адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Новим проектом Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні» 2016 р. було проведено оцінювання системи БПД в Україні у світлі стандартів та передового досвіду Ради Європи та вироблено висновки та рекомендації щодо подальшого удосконалення організації її роботи та взаємодії з іншими учасниками системи правосуддя.
Зацікавленість і активність учасників переконує, що безоплатну первинну правову допомогу приведено до «бойової готовності» в справі допомоги громадянам у складні моменти невизначеності і вразливості на стадії початку кримінальних проваджень, допомоги потерпілим відшкодовувати шкоду, заподіяну злочинами, та інших складних ситуаціях із кримінальним відтінком.
Автор: Леонід Лазебний,
Головний редактор журналу «Адвокат»
