[Ірина Кузіна, адвокат, член ВГО «Організація адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу». За результатами круглого столу НААУ «Актуальні питання надання безоплатної правової допомоги» 13 березня 2015 року]
13 березня 2015 року у Києві відбувся організований Національною асоціацією адвокатів України круглий стіл «Актуальні питання надання безоплатної правової допомоги».
Перед проведенням заходу організатори роздали учасникам матеріали, серед яких відповідь Міністерства юстиції України на звернення народного депутата Купрієнка О.В. від 13.02.2015 року щодо доцільності використання коштів для функціонування системи безоплатної правової допомоги (далі – БПД).
А також надані пропозиції змін до законів України «Про безоплатну правову допомогу» та «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з яких вбачається перепідпорядкування Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Радам адвокатів регіонів, нормативно-правове їх забезпечення Радою адвокатів України, призначення адвокатів для надання захисту за державні кошти із усіх тих, які включені до Єдиного реєстру адвокатів України.
Отже, як зрозуміла особисто я, найбільш актуальним питанням надання БПД організатор круглого столу вважає перепідпорядкування системи БПД органам адвокатського самоврядування та питання бюджетного фінансування системи. Не зважаючи на другорядні питання, на які модератори весь час намагалися направити дискусію.
Доповідачами заходу виступили Голова Ради адвокатів України Ізовітова Л.П., народний депутат України Купрієнко О.В., Голова РА Рівненської області Луцюк П.С., голова РА Луганської області Мельніков О.А., голова РА Дніпропетровської області Сиротенко Ю.В.
Адвокатам, запрошеним до участі у заході, довелося бути не просто учасниками дискусії, а виступити опонентами єдиній позиції доповідачів. Не всім вдалося висловитись під час запеклої дискусії, а отже викладу тези доповідачів та мою особисту позицію з цього приводу.
«Адвокати повинні очолювати Центри з надання БВПД (а отже Центри треба перепідпорядкувати Радам адвокатів регіонів)»
Я категорично проти підпорядкування системи БПД органам адвокатського самоврядування. Вважаю, що Ради адвокатів регіонів будуть нездатні підтримувати функціонування Центрів з надання БВПД, а Рада адвокатів України не зможе координувати їх діяльність та займатися розвитком системи в цілому. Результатом стане крах системи БПД, яка на даний час ефективно працює, і яку до цього часу адвокатура самотужки створити не могла.
Аргументи проти підпорядкування:
- Підпорядкування центрів регіональним РА знищить єдність системи, а Рада адвокатів України не буде (згідно із запропонованих проектів змін до законів) займатися жодною оперативною координацією роботи системи. Належного нормативно-правового забезпечення з боку РАУ також не буде, зважаючи на поточну періодичність скликання її засідань. Розвитку системи з цих же причин не буде також.
- Центри перестають бути бюджетними установами та виходять із підвідомчості Мін’юсту, що матиме фатальні наслідки у частині фінансування.
- Фінансова та звітна дисципліна органів адвокатського самоврядування перед адвокатами не витримує критики. Це має наслідком суперечки та судові процеси. Для роботи з бюджетними коштами це неприпустимо.
- Досвід очолювання Центрів адвокатами, в тому числі Головами РА регіонів, говорить про те, що наявні проблеми надання БПД цим не вирішуються. Наприклад, Харківський обласний центр з надання БВПД очолює Голова РА Харківської області, заступники директора – переважно адвокати. Проте проблеми існують (про них нижче). І це в регіоні, де склад регіональної РА – переважно молоді та енергійні адвокати. А як бути з регіонами, де РА є більш консервативними, навіть архаїчними, де з ностальгією пригадують радянські часи? Ці регіональні РА, я вважаю, не зможуть навіть осягнути існуючу систему БПД, не те що підтримувати та розвивати її. Видається, що більше значення та користь для системи БПД мають управлінські навички керівництва Центрів, а не їх адвокатський статус.
- Підзвітність Центрів з надання БВПД лише регіональним РА повертає нас до феодального устрою в адвокатурі у регіонах. Що я маю на увазі – кожен може собі додумати.
- Національна асоціація адвокатів України має забагато невирішених проблем всередині, щоб брати на себе додатковий тягар.
Виникає питання, а хто ж буде розпорядником бюджетних коштів?
«Розпорядником бюджетних коштів залишаться Центри з надання БВПД»
І в цей момент усі платежі «стануть», адже Центри перетворюються на не бюджетні організації, а отже згідно чинного законодавства розпорядниками бюджетних коштів бути не зможуть. Навіть за умови внесення змін до бюджетного законодавства, Центр стає додатковою ланкою між бюджетом та конкретним адвокатом, що зробить шлях коштів до адвоката суттєво довшим.
«Взагалі раніше і ще за радянських часів, і після 1992 року, надання захисту за призначенням було добре налагоджено. Сиділа дівчина в колегії та розподіляла справи»
Важко навіть коментувати. Але все пізнається в порівнянні. Доповідачу необхідно звернутися до висновків міжнародних інституцій з приводу оцінки діяльності системи БПД. Або хоча б почитати Інформаційний дайджест системи безоплатної правової допомоги в Україні № 6. До речі, адвокат Ю. Грабовський зазначив, що пам’ятає такі часи, коли за ст.47 КПК України 1960 р. здійснював захист за призначенням, не отримуючи за це жодних коштів. А потім з подивом дізнався, що зароблений ним гонорар мовчки освоєний колегією. Показовий приклад.
«Лише 1/3 коштів на систему БПД витрачається на оплату праці адвокатів, інше – на приміщення та зарплату чиновників». «Кількість приміщень центрів завелика, це додаткові витрати»
Очевидна неправда. Із відповіді Міністерства юстиції України на звернення народного депутата Купрієнка О.В. від 13.02.2015 року №60-0-2-15/25 щодо доцільності використання коштів для функціонування системи безоплатної правової допомоги:
«Фактичні видатки на БПД (код 3603020) у 2014 році: 23 698,8 тис. грн.
Фактичні видатки на оплату послуг і відшкодування витрат адвокатів у 2014 році: 54007,7 тис. грн.»
Неважко порахувати.
Проте розумію, що утримання матеріально-технічної бази може потребувати коштів, але і адвокати можуть нею користуватися, не витрачаючи грошей на оренду приміщень для зустрічей з клієнтами БВПД.
Також активний розвиток системи потребує ресурсів.
Я хочу перевірити надану доповідачем фінансову інформацію ретельніше.
«Постановою КМУ щодо оплати захисту за БВПД визначена неправильна мотивація адвокатів, адвокату вигідно, наприклад, щоб клієнт знаходився під вартою»
Застаріла інформація, Постанова КМ України №465 від 17.09.2014 суттєво збільшує винагороду адвоката у випадку, якщо замість тримання під вартою підзахисному обрано м’якший запобіжний захід. Особисто в моїй практиці винагорода відрізнялася у 3 рази у випадку звільнення клієнта з-під варти.
Хоча порядок оплати, як на мене, необхідно доопрацювати, і дискусії з цього приводу тривають між адвокатами. Це перманентний процес, нічого ідеального не буває одразу.
«Один адвокат в процесі захисту за ст.125 КК України написав 31 скаргу і отримав внаслідок цього велику суму коштів. Це зловживання, необхідно його покарати»
Згадала п.11 ч.1 ст.23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яким забороняється втручання у правову позицію адвоката. А також пригадується ст.397 КК України. Та чи це проблема БПД? Пам’ятаємо анекдот: «Ви надали рахунки на таку кількість годин, що ми думали, Вам 190 років». У будь-якому випадку, якість надання правової допомоги та дисциплінарна відповідальність – у сфері впливу органів адвокатського самоврядування.
«Система оплати ведення справи за призначенням не повинна враховувати досягнутий результат»
То чим мотивувати адвоката? А за виправдувальний вирок – спасибі?
«Звітність адвокатів БВПД занадто деталізована та громіздка»
Кожен пункт звітності адвоката відображає коефіцієнт, який збільшує оплату за виконану роботу. Отже, кожен пункт необхідний. Очікуємо на автоматизацію звітності, анонсовану Координаційним центром. Звіти за результатами моніторингу якості особисто мені не потрібні, сподіваюсь, що вони тимчасові.
Звіти з моніторингу якості особисто мені не потрібні, сподіваюсь, що вони тимчасові.
«Розподіл справ у БВПД несправедливий та залежить від результативності адвокатів, що невірно»
Неправдива інформація (в частині результативності).
Я хотіла би побачити офіційні відповіді Центрів з надання БВПД, в яких би хоч щось було про результативність. Скоріше, вони будуть посилатися на чергування та обдзвін адвокатів за списком.
Але проблеми із нерівномірним розподілом доручень справді існують. Першим кроком Координаційного центру у вирішенні цієї проблеми стало оприлюднення оперативної інформації щодо видання доручень адвокатам, які надають БВПД, оплату їх послуг та відшкодування витрат). У найбільш кричущих випадках Координаційний центр проводить перевірки. Проте позиція Координаційного центру полягає в тому, що питання розподілу доручень – у віданні Центрів з надання БВПД.
Я можу висловитися лише про Харківську область. Дійсно, за результатами 2014 року 5 адвокатів із тих, які знаходяться в м. Харків, отримали понад 120 доручень, що невиправдано багато порівняно з іншими адвокатами. Між тим, директор Харківського обласного центру з надання БВПД – Голова РА Харківської області, а більшість заступників директора – адвокати, і навіть члени РА Харківської області. Отже, підпорядкування Центрів адвокатам зазначеної проблеми не вирішить.
Після попередження з боку Координаційного центру ситуація з розподілом доручень почала змінюватись, що також прослідковується за оперативною інформацією. Наступний етап – врахування не тільки кількості, але і «якості» доручень, адже ведення справ різних категорій оплачується по-різному, а витрати часу адвоката різні залежно від місця виконання доручення.
«Конкурс адвокатів БВПД не потрібен, адже адвокати без того кваліфіковані. Або в комісіях повинні бути лише адвокати – заради незалежності»
Вважаю, що конкурс для адвокатів потрібен, аби відсіяти тих, хто без практики втратив кваліфікацію, а також тих, хто має неналежну мотивацію.
Склад конкурсної комісії – для мене другорядне питання. Жодних нарікань адвокатів з цього приводу, до речі, мені невідомі.
«Центр призначає для надання безоплатної правової допомоги адвоката, відомості про якого внесені до ЄРАУ» (з пропозицій змін до законодавства)
Повертаємося до «трудової повинності» адвокатів, що діяла за старих часів?
Цікаво, але народний депутат Купрієнко О.В. – колишній адвокат – заявив, що не пішов до системи БПД, адже працювати на 25 грн. за годину «нижче його гідності».
Мотивація? Якість? Як оперативно знайти адвоката на доручення в такому разі? Одні лише запитання.
«Що за дивне поняття – менеджер з якості, – і чому ці посади не завжди займають адвокати з великим стажем?»
Свідчить про незнання доповідачами системи якості БПД. Менеджер з якості – перш за все людина, яка обробляє анкетні звіти. Чи захоче практикуючий адвокат із досвідом займатися цією рутиною?
«Стандарти якості обмежують свободу правової позиції адвоката»
Стандарти якості не обмежують, а допомагають та направляють.
Це:
а) підказка;
б) не раз я демонструвала Стандарти суддям та слідчим, коли вони по-своєму читали КПК України. Наприклад, коли в Дергачівському районі Харківської області вперше (і це в 2014 році) розглядали мою заяву за ст.206 КПК України про незаконне затримання особи в порядку ст.208 КПК України.
Хотілося б, щоб перш ніж критикувати, доповідачі ознайомилися зі змістом Стандартів. З цією метою один примірник був подарований доповідачу – Голові РА Луганської області Мельнікову О.А.
«Необхідно ретельно на підставі документів перевіряти матеріальний стан клієнтів БВПД»
У цілому слушне зауваження, проте це не повинно впливати на оперативність надання правової допомоги. Крім того, необхідно вдосконалити існуючу на даний час у державі систему визначення статусу малозабезпеченої особи, оскільки вона не відповідає реаліям життя.
У будь-якому випадку, на даний час у кримінальних справах відповідальність за перевірку майнового стану лежить на слідчих та суддях, які й виносять постанови та ухвали про доручення призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням.
«Безоплатний захист затриманих необхідно здійснювати тільки щодо малозабезпечених осіб»
Небезпечна пропозиція. Як правило, затриманий клієнт будь-якого достатку не може протягом 1-2 годин отримати платного адвоката, навіть якщо дуже забажає. А якщо людину б’ють в міліції – то така можливість взагалі виключена. Система БПД є превентивним механізмом від свавілля правоохоронних органів на етапі затримання людини. Якщо ж клієнт спромігся отримати вчасно платного адвоката – то й добре, адвокат БПД «виходить» із справи.
«У випадку засудження особи, з неї необхідно стягувати кошти за безоплатну правову допомогу»
Хочу запитати доповідача: а скільки в Україні виправдувальних вироків? І чи кожен обвинувальний вирок справедливий?
Уявімо людину, яка все ж засуджена несправедливо. Покарати її ще й стягненням за правову допомогу?
І уявімо слідчого, який «роз’яснює» право на адвоката за рахунок держави підозрюваному: «Ти маєш право на адвоката, але май на увазі, що тебе все одно осудять, та ще й за адвоката стягнуть кошти». Підозрюваний від адвоката майже гарантовано відмовиться. А неповнолітній, психічнохворий чи незрячий інвалід – ще й навіть і відмовитися не зможе, натомість отримає стягнення коштів. Це не говорячи про те, що виправдання обвинуваченого – не єдина мета захисту у кримінальній справі, є ще і пом’якшення покарання, або застосування амністії чи умовно-дострокового звільнення тощо.
Але ж хто подумав про інтереси людей? Якось не дуже співвідноситься ця теза із передвиборчою програмою Радикальної партії О.Ляшка, до якої належить народний депутат Купрієнко О.В.
«Адвокатів БВПД призначають на окрему процесуальну дію, що порушує права основного адвоката та його клієнта»
Стаття 53 КПК України – дійсно проблема. Але не проблема БПД.
До речі, Стандарти якості містять чіткий перелік дій адвоката в разі отримання доручення на окрему процесуальну дію. За умови законних дій слідчого, прокурора, суду алгоритм цих дій повністю запобігає порушенню прав клієнта на вибір адвоката, а також порушенню професійних прав адвоката, який веде справу.
«Можливе обмеження прав адвокатів БВПД з боку держави, тому їх треба захистити»
Я адвокат, який виконує доручення Харківського обласного центру з надання БВПД. Регіон складний у політичному сенсі, фактично прифронтовий. Клієнтами адвокатів Центру є і «патріоти», і «сепаратисти», і військові, і «шпигуни», і «волонтери», і «воєнкоми-хабарники», і українці, і росіяни. І жодного разу я не отримувала ніяких вказівок ні від кого, як мені вести справу. Від колег також про таке ніколи не чула.
Отже, практика доводить, що держава не втручається в правову позицію адвокатів БПД.
«Адвокати БПД усі справи на себе позабирали, а всі інші сидять тепер без справ»
Скарга очільника РА Рівненської області. Якщо це і так, то свідчить про конкурентоздатність адвокатів БПД. І це позитивно характеризує систему. Якщо ж адвокати прагнуть здійснювати захист неплатоспроможних клієнтів – ніхто не заважає їм долучитися до системи БПД.
І будемо відверті, такі висловлювання виявляють дійсні мотиви вчинків.
«Ми дбаємо про престиж адвокатури, коли пропонуємо ці зміни»
Говорячи про систему БПД, необхідно більше дбати про її клієнтів. Це соціальний проект. І саме тому його повинна підтримувати саме держава.
«Взагалі система БВПД провокує розкол в адвокатурі. Що це таке? Вони самі по собі працюють, самі спілкуються, самі собі проводять семінари»
То більше трьох не збиратися? Заздрість?
А якщо серйозно, то НААУ, хоча і включає в себе всіх адвокатів України, проте вона не має права ані обмежувати громадянську ініціативу адвокатів, ані втручатися в їх роботу. Під час створення НААУ ми сподівалися, що вона стане адвокатам помічником та захисником у професійній діяльності. Натомість, окремі керівники органів адвокатського самоврядування вважають, що треба було «душити на корню» і громадську організацію адвокатів БПД, і саму систему БПД, під «парасолькою» якої молоді та активні адвокати спілкуються та розвиваються.
І зовсім не там в адвокатурі проходить розкол, якщо подивитись на хід усіх з’їздів адвокатів починаючи з 2012 року.
А в цілому нагадує захист Росією «русскоговорящих» мешканців Донбасу. Будь ласка, не треба нас захищати! Адже ми бачимо у новинах результати подібного «захисту».
Мої висновки:
1. «Маркс живий», та «Економіка визначає політику».
2. У змінах зацікавлені не звичайні адвокати, а лише окремі керівники органів адвокатського самоврядування. Із звичайних адвокатів на захід прийшли лише адвокати БПД.
3. Доповідачі недостатньо обізнані з існуючою системою БВПД. Необхідно їх проінформувати та продовжувати спілкування на спільних заходах.
4. Проблеми в системі БПД безперечно є, то чому ж НААУ як організація всіх адвокатів в рамках меморандуму, підписаного з Координаційним центром з надання БПД, не візьме участь у їх вирішенні? Чи НААУ згадала про БПД, коли вже система готова і добре працює?
5. Система БПД добра в цілому, інакше навіщо вона комусь потрібна?
P.S. Добре, що до підписання пропозицій змін законодавства на круглому столі так і не дійшло.
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook
YouTube
Google+
