У квітні до Другого київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася клієнтка, відповідачка у цивільній справі про захист честі, гідності і ділової репутації. Їй потрібна була допомога адвоката у складанні заперечення на позовну заяву та здійснення представництва її інтересів у суді. Оскільки середньомісячний сукупний дохід сім’ї клієнтки нижчий суми прожиткового мінімуму, Центр видав доручення адвокату, який працює над справою.
Наразі відбувається збір інформації та документів для звернення до суду. А поки пропонуємо вам правову консультацію з цього питання.
Захист честі, гідності і ділової репутації – це право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації (відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво), яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Право на захист честі, гідності і ділової репутації закріплено Конституцією України (частина 4 стаття 32), Цивільним кодексом України (стаття 277). Питання процедури захисту честі, гідності і ділової репутації також роз’яснив Верховний Суд України у своїй постанові пленуму № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 р.
Згідно з частиною 7 статті 277 Цивільного кодексу спростування недостовірної інформації здійснюється способом, адекватним способу поширення хибних відомостей, наприклад, у тому ж ЗМІ, на тій же шпальті видання. Це робиться для того, аби спростування було донесено максимально до тієї аудиторії, що отримала недостовірну інформацію. Одночасно зі спростуванням таких відомостей у постраждалого також є право вимагати компенсації майнової й моральної (немайнової) шкоди.
Проте існують і обставини, за яких звільняють від відповідальності за приниження честі. Законами України передбачено спеціальні підстави звільнення ЗМІ від відповідальності за поширення недостовірної інформації – наприклад, передрук виданням матеріалу з іншого друкованого видання з посиланням на першоджерело або поширення без попереднього запису виступів осіб, які не є працівниками телерадіоорганізації (згідно з пунктом «в» статті 67 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»).
Загальною підставою звільнення від відповідальності за приниження честі, гідності, ділової репутації є висловлення оцінних суджень (висловлювання, крім наклепу, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири) – ст. 30 Закону України «Про інформацію»).
По суті оцінні судження – це суб’єктивна думка, яка через свою суб’єктивність не може бути правильною або неправильною. Винятком є лише висловлювання оцінних суджень у брутальній, принизливій чи непристойній формі, що може тягти виникнення обов’язку компенсувати завдану моральну шкоду. Але зміст оцінних суджень не може спричиняти юридичної відповідальності по статті 2227 Цивільного кодексу України і не може бути спростованим.
