26 січня 2017 Першим запорізьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги було видано доручення № МЦ1-69 адвокату Ірині Лічман для складання процесуальних документів та представництва інтересів клієнтки центру в суді щодо розірвання шлюбу або встановлення окремого режиму місця проживання, визначення місця проживання дитини.
Під час надання правової допомоги адвокатом було з’ясовано, що жінка знаходиться в зареєстрованому шлюбі з чоловіком, який має подвійне громадянство та є громадянином республіки Туреччина та Республіки Кіпр, та проживає постійно у м. Фамагуста, на Кіпрі.
До серпня 2016 року вони проживали разом на Кіпрі.
Від шлюбу у подружжя є неповнолітня дитина 2013 року народження, яка на даний час проживає в України зі своєю матір’ю.
Починаючи з серпня 2016 року, шлюбні відносини між подружжям припинено через постійні прояви до жінки зі сторони чоловіка різних форм агресії в присутності дитини, його відмовою піклуватися про родину.
В зв’язку з цим жінка вимушена була повернутися з дитиною до України, де й проживає по даний час.
Чоловіком було подано позов до Шевченківського районного суду про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, в якому, зокрема, вимагає встановити графіки тривалих зустрічей з дитиною щомісячно в Україні та на території Кіпру за місцем його постійного проживання протягом 10 днів щорічно без присутності матері та без отримання нотаріальної згоди матері.
Згідно вимог статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно із ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не прийшли до згоди, з ким з них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору про місце проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан його здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не може передати дитину для проживання з тим з батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може своєю аморальною поведінкою завадити розвитку дитини.
За таких обставин адвокат підготувала та направила зустрічний позов до суду про визначення місця проживання дитини разом з матір’ю, в якому вказала на те, що відповідач є громадянином іншої держави, де постійно проживає, здатний забрати дитину до місця свого постійного проживання, наміри щодо цього неодноразово висловлював. За таких обставин мати буде позбавлена можливості повню мірою реалізувати свої права по вихованню дитини.
Надалі адвокат надала суду обгрунтовані заперечення на позовну заяву батька про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, в якому звернула увагу суду на те, що відповідач постійно проживає на території не визнаної турецької Республіки Північного Кіпру, з якою у України немає міжнародних угод щодо можливої правової допомоги і ця обставина в разі неповернення дитини унеможливлює в подальшому розшук та повернення дитини до України.
А, враховуючи агресивну поведінку позивача, в разі вивезення дитини до Республіки Кіпр без супроводу матері існує велика ймовірність, що відповідач не поверне дитину матері. При цьому адвокат вказала суду на те, що кіпріот не володіє ні українською, ані російською мовами, а дитина не володіє мовою батька.
Крім того, адвокат, для подальшого обгрунтування обставин, викладених в запереченні, звернулася з відповідним запитом до Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України з проханням надати інформацію щодо застосування Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей на територіях, непідконтрольних офіційній республіці Кіпр, а саме на території так званої “турецької Республіки Північного Кіпру.
Відповіді із зазначених установ, в яких вказувалося навідсутність будь-яких дипломатичних угод між Україною та даною територією, що не може гарантувати безпеку перебування там дитини, адвокат надала суду.
Також адвокат звернулася з адвокатським запитом до завідуючої кафедрою практичної психології Запорізького національного університету про проведення психологічної експертизи, в ході якої просила встановити, зокрема, психологічні аспекти відношення дитини до кожного з батьків тощо.
Висновок експертизи, який вказує на значний емоційний зв’язок матері з дитиною, страх перед перспективою розлучення з матір’ю, адвокат надала суду.
Крім того, адвокат звернулася до суду з клопотанням про виклик в судове засідання ряду свідків.
Завдяки професійним діям адвоката, безпосередній участі в 3 судових засіданнях суд повністю задоволив позов жінки, та визначив місце проживання дитини з матір’ю.
За роз’ясненнями та консультаціями з правових питань можна звертатися до Першого запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:
- адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77, 2-й поверх
- телефон: (061) 764-60-77
А також єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги:
0-800-213-103 (діє цілодобово і безкоштовно).
