назад

Діти та робота: особливості працевлаштування неповнолітніх

За статистичними та соціологічними дослідженнями дитячої праці, здійсненими на замовлення Міжнародної організації праці, в Україні працює понад 600 тис. дітей. З них – сільські діти залучаються до оплачуваної зайнятості втричі частіше, ніж міські. Головним мотивом зайнятості більшість (понад 80% опитаних) дітей назвали бажання допомогти батькам та забезпечити додатковий дохід сім’ї. Ще одним мотивом є бажання мати власні кошти. Як неповнолітнім захистити свої трудові права та які пільги передбачені для них? Фахівці Путильського бюро правової допомоги провели правовий лекторій для старшокласників Розтоківської школи.

Діти дізналися, що без згоди батьків на роботу приймають неповнолітніх, віком з 16 до 18 років. 15-річних можуть працевлаштувати за наявності згоди одного з батьків. З 14 до 15 років, за згоди одного з батьків, підлітків можуть залучати виключно для роботи у вільний від навчання час, робота повинна бути легкою та не завдавати шкоди здоров’ю неповнолітнього, а також не порушувати процес навчання.

Працівник системи безоплатної правової допомоги Тетяна Різак, спілкуючись із присутніми, наголосила, що неповнолітня особа обов’язково повинна пройти медичний огляд і надати роботодавцю медичний висновок про відсутність протипоказань для участі в трудовій діяльності. З неповнолітньою особою трудовий договір обов’язково укладається у письмовій формі. Неповнолітнім особам під час прийому на роботу випробувальний термін не встановлюється.

Відповідаючи на питання скільки годин мають працювати неповнолітні, фахівець Путильського бюро розповіла, що для неповнолітніх осіб встановлюється скорочена тривалість робочого часу:

  1. особам від 16 до 18 років – до 36 годин на тиждень (включно);
  2. особам від 15 до 16 років – до 24 годин на тиждень (включно);
  3. учні віком від 14 до 15 років, які працюють під час канікул, можуть працювати не більше 24 години на тиждень.

Для учнів усіх цих вікових категорій, які працюють протягом навчального року, тривалість робочого часу не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, зазначеної вище для осіб відповідного віку.