Координаційний центр з надання правничої допомоги та Державна установа «Центр пробації» підписали спільний наказ про взаємодію у межах Програми відновного правосуддя за участю для неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення.
Наказом визначено Порядок взаємодії міжрегіональних центрів з надання безоплатної правничої допомоги та уповноважених органів з питань пробації у межах реалізації пілотного проєкту «Програма відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення» (далі – Програма). Зокрема, передбачено надання органами пробації консультативної підтримки міжрегіональним центрам з надання безоплатної правничої допомоги з питань обрання можливих додаткових засобів ресоціалізації та розвитку особистості конкретного неповнолітнього, який є підозрюваним (обвинуваченим) у вчиненні кримінального правопорушення.
Чому важливо об’єднати зусилля
В Україні ця Програма діє з 2019 року. Вона ґрунтується на відновних підходах у кримінальних провадженнях, які вчинені неповнолітніми, спрямована на запобігання повторним правопорушенням. Для досягнення мети застосовується процедура медіації, додаткові засоби ресоціалізації та розвитку неповнолітніх. Передбачений алгоритм взаємодії з органами пробації врегульовує одне з нагальних питань – отримання загальної інформації про неповнолітнього, його соціально-психологічної характеристики для врахування під час медіації та подальшого визначення потреби у його ресоціалізації.
«Це необхідно для того, щоб участь дитини у Програмі пройшла для неї максимально ефективно. Увага до криміногенних потребах дитини, її соціального стану та розумової зрілості не менш важлива для потерпілого, батьків дитини, які беруть участь в медіації, а також медіатора, який проводить медіацію», – зазначив директор Координаційного центру з надання правничої допомоги Олександр Баранов.
Метою пробації є виправлення правопорушників та запобігання вчиненню ними нових злочинів. Відповідна робота починається з вивчення особливостей життя особи та визначення її криміногенних потреб – причин, що з великою ймовірністю вплинули і можуть впливати надалі на поведінку та рішення такої людини.
«Наше завдання – використовуючи різні методики та підходи (інструменти пробації) спонукати людину до оцінки ситуації, в якій вона опинилася, так би мовити, роздумів про інший спосіб життя та вирішення проблемних ситуацій, мотивувати до змін та підтримати у період цих позитивних змін», – зауважив директор Державної установи «Центр пробації» Олег Янчук.
Працівники пробації мають відповідні знання та досвід роботи як з неповнолітніми, які вперше вчинили кримінальне правопорушення, так і з неповнолітніми з якими стався рецидив.
«Тому пробація готова об’єднати зусилля із системою надання безоплатної правничої допомоги для того, аби досягти мети відновного правосуддя та запобігти можливому негативному сценарію життя підлітків», – пояснює Олег Янчук.
У чому полягає співпраця
Відповідно до визначеного алгоритму взаємодії, міжрегіональний центр, після прийняття рішення про залучення медіатора у межах Програми, надсилатиме органу пробації за місцем проживання неповнолітнього письмовий запит про отримання інформаційної довідки щодо неповнолітнього.
Інформаційна довідка органу пробації буде включати:
- загальну інформацію про неповнолітнього;
- соціально-психологічну характеристику неповнолітнього (його психологічний портрет, особисті якості та поведінку, соціально-побутові умови проживання та виховання, стан здоров’я, освіту, навчання, схильність до вживання алкогольних та наркотичних речовин, стосунки у сім’ї, суспільстві, дозвілля та відпочинок, ставлення до вчиненого ним кримінального правопорушення, інші важливі відомості);
- інформацію про криміногенні потреби неповнолітнього;
- рекомендації щодо можливих додаткових засобів ресоціалізації та розвитку особистості неповнолітнього;
- відомості про організації та установи, які можливо залучити для реалізації засобів ресоціалізації та розвитку особистості неповнолітнього (за наявності);
- рекомендації про проведення роз’яснювальної (профілактичної) роботи із законним представником неповнолітнього або особою, яка його замінює, спрямованої на ресоціалізацію та розвиток особистості неповнолітнього (за потреби).
Для складання інформаційної довідки працівник органу пробації буде проводити відповідне інтерв’ювання неповнолітнього та його законного представника в узгоджені дату та час відвідування органу пробації.
Інтерв’ю проводитиметься психологом органу пробації і лише за добровільної згоди неповнолітнього та його законного представника або особи, яка його замінює.
Якщо законний представник неповнолітнього не заперечуватиме, за його згодою та з метою забезпечення ефективної комунікації з дитиною, працівник органу пробації проведе з неповнолітнім окреме інтерв’ю, без участі законного представника.
У кожному випадку інтерв’ю працівник органу пробації складатиме опис інтерв’ю, який включатиме інформацію, необхідну для формування соціально-психологічної характеристики неповнолітнього.
За відсутності психолога органу пробації за місцем проживання або перебування неповнолітнього, враховуючи в тому числі наслідки дії в Україні правового режиму воєнного стану, інтерв’ю з неповнолітнім та його законним представником може проводитися онлайн.
Інформація, яку працівник органу пробації отримає під час інтерв’ю, а також соціально-психологічна характеристика неповнолітнього будуть враховуватися при складанні інформаційної довідки органу пробації щодо неповнолітнього.
Копія інформаційної довідки щодо неповнолітнього надсилатиметься органом пробації до міжрегіонального центру для передачі її медіатору.
Після одержання інформаційної довідки щодо неповнолітнього медіатор матиме можливість врахувати інформацію про вікові особливості, соціальний стан та розумову зрілість неповнолітнього під час проведення з ним першої індивідуальної зустрічі, а також на стадіях пошуку варіантів рішень щодо врегулювання конфлікту, досягнення домовленостей та закріплення їх в угоді про застосування Програми.
Загальні відомості про дитину будуть допоміжним інструментом для медіатора й під час взаємодії з її законним представником аби максимально залучити його до процедури медіації на підтримку дитини.
Медіатор може також самостійно інформувати неповнолітнього та його законного представника про їхню можливість звернутися до органу пробації у визначеному порядку, за необхідності, конструктивно працювати з їхнім спротивом, дбати про те, щоб неповнолітній та його законний представник правильно розуміли значення наявної загальної інформації про дитину у процедурі медіації.
У випадку надходження до органу пробації ухвали суду про складення досудової доповіді відносно обвинуваченого неповнолітнього, органи пробації зможуть на свій запит отримувати від міжрегіональних центрів з надання безоплатної правничої допомоги інформаційну довідку про результати участі неповнолітнього у Програмі та реалізації узгоджених додаткових засобів ресоціалізації, розвитку особистості, визначених в угоді про застосування Програми.
При підготовці на запит суду досудової доповіді щодо неповнолітнього, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, органи пробації збирають та аналізують інформацію, отриману з різних джерел. Інформація щодо участі неповнолітнього у Програмі, результати реалізованих заходів та досягнуті зміни у його поведінці важливі при складанні соціально-психологічної характеристики особи та визначенні можливостей для виправлення неповнолітнього без ізоляції від суспільства.
Опираючись на визначений алгоритм взаємодії з органами пробації, міжрегіональні центри зможуть будувати подібну співпрацю й з іншими суб’єктами, діяльність яких спрямована, зокрема, на розвиток особистості неповнолітніх, їх ресоціалізацію.
«Функціонування Програми є одним з дієвих механізмів дружньої до дитини системи правосуддя в Україні. Сподіваємося співпраця з органами пробації по всій території України розширюватиме можливість виявлення криміногенних потреб підлітків у конфлікті з законом для запобігання вчинення ними повторних кримінальних правопорушень», – зазначила начальниця управління впровадження альтернативних способів врегулювання спорів Координаційного центру з надання правничої допомоги Ірина Бондаренко.
Співпраця системи надання БПД та органів пробації вже мала свою «історичну довідку» за період з 2022 по 2023 роки, коли Координаційний центр з надання правничої допомоги та Державна установа «Центр пробації» об’єднали зусилля заради підвищення результативності Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення. Тоді ця співпраця мала ефективні результати, і після скасування цієї програми, потреба у продовженні взаємодії у межах нової Програми, була очевидною. Зокрема, попередні результати показати ефективність та доцільність подальшого запровадження відповідних ініціатив та змін у співпраці з органами пробації, іншими організаціями та установами, враховуючи міжнародні рекомендації для служб, які використовують програми відновного правосуддя у своїй діяльності.
Також Ірина Бондаренко зауважує, що поширення практики з’ясування додаткової інформації про дитину, яка бере учать в медіації, є надзвичайно важливим питанням та відповідає загальним міжнародним стандартам у сфері юстиції щодо дитини, відновного правосуддя та медіації за участю неповнолітніх. Якщо дотримуватися такого підходу, кожен учасник конфлікту та інші особи, залучені до медіації за участі неповнолітніх, відчуватимуть результат.
Для потерпілого це можливість отримати релевантну інформацію про причини вчинення правопорушення та врахувати її під час прийнятті рішення щодо способів усунення наслідків завданої шкоди.
Для неповнолітнього, який вчинив правопорушення, це можливість отримати ту підтримку батьків, громади та держави, яка буде для нього прийнятною та сприятливою, допоможе справитися з ситуацією, знизити травматичні реакції, які відбуваються у зв’язку з наслідками вчинення правопорушення.
Для батьків, держави та громади, що мають свою особливу зону відповідальності за дотримання прав та інтересів дітей, це можливість бути залученими до процесів відновлення дитини, побудованих на її індивідуальних потребах та істинних інтересах, допомогти дитині добровільно та свідомо пройти додаткову ресоціалізацію, якщо це необхідно, та отримати мотивацію до самостійного ведення загальноприйнятого соціально-нормативного життя.
Для медіатора, який відповідає за проведення якісної процедури медіації, це означає врахувати вікові особливості та розумову зрілість неповнолітнього під час його участі в медіації, конструктивно працювати зі спротивом та емоціями дитини та/або її законних представників, забезпечити баланс між інтересами сторін конфлікту, надати їм підтримку і, у випадку, якщо досягнуті домовленості щодо усунення завданої шкоди будуть містити додаткові засоби ресоціалізації, перевірити чи є домовленості добровільними, самовизначеними, реалістичними та виконуваними. Інформація про психологічний стан дитини матиме вагоме значення й для визначення медіабельності конфлікту.
Довідково. Нова державна Програма відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення, стартувала в Україні з 09 вересня 2024 року.
Протягом першого місяця (з 09 вересня по 17 жовтня 2024 року) реалізації програми відновного правосуддя, міжрегіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги у 17 випадках залучили 15 медіаторів.
Розподіл за кваліфікацією кримінальних правопорушень, відповідно до Кримінального кодексу України (далі – КК України):
1 – умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК України)
3 – порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України)
2 – незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК України)
2 – умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК України)
1 – грабіж (ст. 186 КК України)
6 – крадіжка (ст. 185 КК України)
2 – шахрайство (ст. 190 КК України)
2 – несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж (ст. 361 КК України)
1 – викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357 КК України)
Детальніше про програму тут.
