Під час виїзного прийому фахівців Другого одеського центру до внутрішньо переміщених осіб за місцем їх нового компактного проживання переселенці наголосили про наявність гострої проблеми – затримки виплати щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Що сьогодні важливіше для переселенців: отримати безкоштовні або пільгові ліки, відстояти щомісячну допомогу на проживання або залишитись з дахом над головою – такі питання допомагають вирішити фахівці Другого одеського місцевого центру вимушеним переселенцям, які мешкають в Одеському геріатричному будинку-інтернаті.
Нагадаємо, що в 2016 році фахівці Другого одеського місцевого центру познайомилися з внутрішньо переміщеними особами з Луганської та Донецької областей, які приїхали на Одещину в 2014 році та розмістилися в ДП “Клінічний санаторій ім. Пирогова”. Згодом частина з них переїхала до Одеського геріатричного будинку-інтернату. Фахівці Центру здійснили виїзний прийом до внутрішньо переміщених осіб за місцем їх нового компактного проживання у зв’язку з наявністю гострої проблеми – затримки виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Тоді завдяки спільній меті допомогти вимушеним переселенцям, які опинились в складних життєвих умовах, партнерським відносинам та професійному підходу фахівців Другого одеського місцевого центру та Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради виплати щомісячної адресної допомоги гарантовані державою були поновлені, заборгованість погашена у повному обсязі.
Продовжуючи опікуватися вказаною категорією осіб, 03.02.2017 фахівці Центру знову відвідали Одеський геріатричний будинок-інтернат.
Метою візиту було роз’яснення переселенцям по-перше, змін, яких зазнав Закон України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на адвоката за рахунок держави. Отже відтепер таке право поширюється на внутрішньо переміщених осіб з усіх правових питань.
По-друге, слухачам наголошено та роз’яснено право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.
Так сталося, що в нашій країні вислів «безкоштовне лікування» нажаль визиває недовіру та посмішку. Проте, деякі державні програми все-таки працюють. Переважна кількість громадян не знає своїх прав, а тому не може користуватись ними та захищати їх.
Перш за все, присутнім повідомили, що ст. 49 Конституції України визначено, що у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно. Зокрема, постановка діагнозу, амбулаторне лікування, денний стаціонар тощо у нашій країні безкоштовне. Ліки, закуплені державою за бюджетні кошти для лікарень, при амбулаторному лікуванні повинні надаватись пацієнтам також безкоштовно.
У Державному Бюджеті України щорічно передбачаються кошти Міністерству охорони здоров’я на закупівлю медикаментів та обладнання.
Крім того, вимушеним переселенцям повідомлено, що на сьогодні діє постанова Кабінету Міністрів України 1998 року «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань».
Фахівцем Центру роз’яснені положення постанови, яка передбачає безоплатний або пільговий відпуск ліків за рецептами у разі амбулаторного лікування та визначає категорії населення, які мають право на такі пільги, та категорії захворювань, на які розповсюджуються пільги.
Безоплатно та на пільгових умовах (за 50 % вартості) відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1071.
В процесі бесіди установлено, що дехто з учасників заходу належить до груп населення, які мають право на безкоштовні ліки (пенсіонери, які отримують мінімальну пенсію за віком, інваліди та особи, які отримують державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії та інші), а дехто має право на пільгові ліки, які відпускаються з оплатою 50% їх вартості (інваліди I і II груп). Фахівцем Центру також перелічені категорії захворювань, при яких лікарські засоби відпускаються безкоштовно, серед яких є: онкологічні захворювання, гематологічні захворювання, діабет, ревматизм, сифіліс, лепра, туберкульоз, бронхіальна астма, інфаркт міокарду (перші шість місяців), дитячий церебральний параліч, СНІД, ВІЛ-інфекція та інші.
Безоплатний відпуск лікарських засобів за категоріями захворювань провадиться лише у разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким хворим надано пільги. Хворі на СНІД та ВІЧ-інфіковані незалежно від основного захворювання мають право на безоплатний відпуск лікарських засобів за наявності в них будь-яких інших захворювань.
Особливу увагу переселенців звернули на процедуру отримання рецепта лікаря на безкоштовні ліки. Для того, щоб отримати безкоштовні чи пільгові ліки, перш за все необхідно мати рецепт лікаря.
При отриманні рецепту необхідно проконтролювати, щоб рецепт був оформлений особистим підписом лікаря та його печаткою, інакше він не має сили.
Кожному з переселенців наголошено, що треба обов’язково повідомити лікаря, що Ви маєте право на безкоштовні ліки, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року №1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань».
Також необхідно запитати в лікаря адресу державної аптеки, де можна отримати безкоштовні ліки (до кожної лікарні прикріплена своя державна аптека).
Також внутрішньо переміщених осіб було проінструктовано про подальші дії у разі, коли в аптеці чи лікарні відмовляються надавати ліки. Якщо лікарі та робітники аптеки аргументують відмову тим, що ліків немає, можна звернутись у письмовій формі до завідувача аптеки чи головного лікаря, з запитом на отримання публічної інформації про наявність необхідних препаратів. Крім того, можна звернутись із відповідними запитами і до управлінь охорони здоров’я обласної державної адміністрації чи міської ради у відповідному регіоні. У випадку, якщо ліки необхідно терміново та придбані за власні кошти, відшкодувати витрати можливо.
Для цього необхідно звернутись до міської ради чи обласної державної адміністрації (в залежності у чиєму підпорядкуванні знаходиться аптека чи лікарня) відповідного регіону про повернення коштів та додати всі чеки, витрачені на ліки (чеки повинні бути обов’язково з назвою препарату). Отримавши відповідь, у подальшому можна вимагати надання відповідних ліків чи оскаржити відмову до суду.
Таку консультацію тимчасові мешканці будинку-інтернату отримали на початку лютого, а вже в кінці місяця переселенці звернулись до Центру зі знов виниклим питанням про можливе припинення виплат щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Дане питання повстало у зв’язку з листом Міністерства соціальної політики України від 12.01.2017 № 95/0/111-17/20, відповідно до якого відсутні підстави для виплати відповідної допомоги. Зміст листа, адресованого управлінню соціального захисту населення, в якому обслуговуються вимушені переселенці, був доведений директором будинку-інтерната до його постояльців.
Так, 23.02.2017 фахівці Центру провели семінар, на якому роз’яснили положення постанови Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 № 505 , зокрема пункту 12 щодо підстав припинення виплат грошової допомоги.
Крім того, переселенцям нагадано про можливість оскарження в судовому порядку припинення таких виплат та роз’яснено процедуру отримання безоплатної вторинної правової допомоги.
Одночасно, вимушеним переселенцям оголошено зміст статті 5 Закону України «Про судовий збір», та проінформовано про те, що внутрішньо переміщені особи не звільняються від сплати судового збору, тому дехто з них, наприклад особи, які мають 3 групу інвалідності, повинні будуть сплатити судовий збір у разі подачі позову до суду. Виключенням може стати випадок, якщо суддя за окремим клопотанням представника/адвоката не звільнить таких осіб від сплати судового збору на власний розсуд.
До того ж, в березні у переселенців закінчується строк перебування за путівками в Одеському геріатричному будинку-інтернаті. Що робити їм далі і чи залишать переселенців за останнім місцем перебування, невідомо. Люди перебувають у розпачі, адже майже всі вони є особами похилого віку та мають інвалідність, кожен переїзд для них – це не тільки моральний, а й фізичний біль.
————————————————————————————-
За правовою допомогою можна звернутися до Другого одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Одеса, вул. Коблевська, 40. Телефони: (048) 726-14-45, (048) 726-14-44.
