До Зіньківського бюро правової допомоги звернулася громадянка С. з питанням стосовно розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
За результатами розгляду письмового звернення громадянки С. про надання їй безоплатної вторинної правової допомоги з вищезазначеного питання, наказом директора Другого полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги уповноважено заступника начальника Зіньківського бюро правової допомоги Катерину Суконьку на складання жінці позовної заяви про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Під час зустрічі з працівником бюро клієнтка повідомила, що 15 листопада 2014 року Зіньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Полтавській області зареєстровано шлюб між громадянкою С. та громадянином С. Від шлюбу у подружжя 15 березня 2015 року народилася донька.
З пояснень клієнтки з’ясовано, що під час спільного життя з чоловіком він постійно влаштовував сварки, під час яких її принижував та ображав, та які поступово призвели до того, що подружжя стали зовсім чужими людьми. Постійні скандали чоловік влаштовував в присутності малолітньої дитини, що негативно впливало на її психологічний та моральний стан. З березня 2017 року подружні відносини між клієнткою та її чоловіком припинилися і з цього часу жінка разом з малолітньою донькою проживають окремо від чоловіка. Дитина знаходиться на повному утриманні матері. Батько дитини з того часу, коли клієнтка з малолітньою донькою почали проживати окремо, життям своєї доньки не цікавився та участі у її вихованні не брав.
За таких обставин клієнтка вважала, що подальше спільне життя та збереження шлюбу з чоловіком суперечить її інтересам та інтересам їхньої малолітньої дитини і бажала розірвати шлюб.
У відповідності до ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.
Згідно з ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В ст. 161 Сімейного кодексу України зазначається, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.
Працівник Зіньківського бюро правової допомоги, на підставі наданих клієнткою документів, підготувала позовну заяву про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області позовні вимоги громадянки С. задоволено повністю.
Нагадуємо, що скористатися своїм правом на безоплатну правову допомогу та скористатися електронними сервісами Міністерства юстиції України громадяни можуть звернувшись до Зіньківського бюро правової допомоги за адресою: м. Зіньків, вул. Воздвиженська, 64, тел. (05353) 3-34-74, 0-800-213-103 (гаряча лінія, безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів).
