До Жмеринського бюро правової допомоги звернувся колектив вчителів із проблемою затримання заробітної платні. Жінкам не оплатили роботу за 1,5 місяці, примушували виконувати додаткову роботу, непередбачену інструкціями, а також здійснювали емоційний тиск. Звернення до районного відділу освіти не давали результату. Вчителі цікавилися, які штрафи передбачені за невиплату роботодавцем заробітної платні та за примус до неоплаченого переробітку.
Правники Жмеринського бюро правової допомоги помітили підвищений інтерес до цієї проблеми серед населення, тому вирішили розповісти, що необхідно робити у випадках, коли роботодавці порушують права своїх працівників.
У зв’язку із встановленням розміру мінімальної заробітної плати на рівні 3200 гривень, Законом України «Про державний бюджет на 2017 рік» були збільшені і розміри штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, тож роботодавці шукають хитрі способи обійти цю проблему.
Як же діяти, якщо недобросовісний роботодавець затримав виплату заробітної плати?
1. Першочергово потрібно написати заяву на ім’я керівника підприємства з вимогою пояснити причину затримки зарплати. Така заява зобов’язує роботодавця надати письмову відповідь.
2. За захистом своїх порушених трудових прав також необхідно звернутися до первинної профспілкової організації, створеної на підприємстві, в установі чи організації.
3. Якщо такі звернення виявилися неефективними, то такий спір можливо врегулювати із залученням органів державної інспекції з праці, зокрема, комісії по трудових спорах. Працівник може звернутися до неї у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати – без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити.
4. Далі, при відмові виплатити заробітну плату або інші виплати, працівнику слід звернутися вже до прокуратури із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності.
5. Якщо ж попередні кроки не допомогли, можна звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованої заробітної плати та відшкодування завданої її невиплатою шкоди. Відповідачем за такими позовами має бути підприємство, установа чи організація, а не керівник, який може бути притягнутий до відповідальності. У заяві слід вказати прохання до суду допустити негайне виконання рішення суду про присудження й виплату працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Якщо підприємство не виплачує заробітну плату на один і більше календарних місяців, то воно також має виплатити компенсацію за дану затримку.
Що роботи, якщо роботодавець змушує виконувати додаткову роботу?
Працівник має повне право відмовитися від виконання роботи, що не передбачена трудовим договором та посадовими інструкціями, відповідно до статті 31 Кодексу законів про працю України.
В такій ситуації слід надіслати до державної інспекції з праці письмове звернення і чітко викласти всі обставини, які підтверджують факт порушення роботодавцем трудових прав. Також, можна вказати свідків, які могли б підтвердити сам факт порушення. Якщо роботодавець видає наказ, яким зобов’язав працівника виконувати непередбачену договором роботу, необхідно також додати до заяви копію такого наказу. Якщо є які-небудь інші документи, з яких можна встановити, що працівника примушують виконувати додаткову непередбачену трудовим договором роботу, вони також можуть бути належними доказами.
Які штрафні санкції передбачені за невиплату заробітної плати?
З 01.01.2017 року юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу:
- 30 мінімальних зарплат, тобто 96000 грн, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків;
- 3 мінімальні зарплати, тобто 9600 грн, у разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць та виплата їх не в повному обсязі;
- 10 мінімальних зарплат, тобто 32000 грн, у разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- 10 мінімальних зарплат, тобто 32000 грн, за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- 3 мінімальні зарплати, тобто 9600 грн, за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні;
- 100 мінімальних зарплат, тобто 320000 грн, за недопущення до проведення перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, створення перешкод у її проведенні;
- 1 мінімальна зарплата, тобто 3200 грн, за порушення інших вимог трудового законодавства.
Таким чином, законодавством визначено досить суворі фінансові санкції для роботодавців за порушення в оформленні трудових відносин з працівниками. Також, посадові особи юридичної особи та фізичні особи – підприємці можуть бути притягнуті за ці ж порушення законодавства ще й до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Кожний випадок звернення є індивідуальним, тому за детальною інформацією звертайтесь до Жмеринського бюро правової допомоги за адресою: м. Жмеринка , вул. В. Брезденюка, 19, тел. 2-28-08.
Адреси розташування центрів надання безоплатної вторинної правової допомоги по Україні, можна переглянути тут.
Єдиний всеукраїнський телефонний номер 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).
