До Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та його підрозділів — бюро правової допомоги – часто звертаються громадяни пенсійного віку з питань, що стосуються спадщини. Найактуальнішим є питання складання заповіту, внесення змін до нього або ж взагалі його скасування. У зв’язку з вищевикладеним надаємо консультацію зазначеного питання.
Цивільним кодексом України (ст.1217 ЦК) передбачено два види спадкування: спадкування за заповітом та спадкування за законом.
Що таке заповіт, визначення обсягу спадщини та хто може бути спадкоємцем за заповітом
Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи (заповідача) на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України) . Право на заповіт реалізується фізичною особою з повною цивільною дієздатністю (п.1.ст.1234 ЦК України). Заповіт здійснюється заповідачем особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (п.2.ст.1234 ЦК України).
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (п.1 ст.1235 ЦК України).
Заповідач також може позбавити права на спадкування будь-кого із спадкоємців без зазначення на це причин (п.2.ст.1235 ЦК України). Але, заповідач не може позбавити права на спадкування спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Це – малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Вони спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка) (ст. 1241 ЦК України).
Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. (п.2 ст. 1236 ЦК України). Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом (ст.1245 ЦК України).
Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині та щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини (п. 3 ст 1235 та п.4 ст. 1236 ЦК України).
Які вимоги для складання заповіту?
Цивільним кодексом України передбачено певні вимоги щодо складання та посвідчення заповіту.
Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. (ст.1247 ЦК України). Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо заповідач у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися заповіт власноручно, за його дорученням текст правочину у його присутності підписує інша особа (ч. 4 ст. 207 ЦК України). Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.
Якщо особа, яка бажає укласти заповіт, за станом здоров’я не в змозі з’явитися до нотаріальної контори, вона має право запросити нотаріуса додому, де, з врахуванням вимог законодавства про нотаріат, буде посвідчено заповіт. Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів (ст. 1248 ЦК України). Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (ст. 1253 ЦК України).
Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. (ст.1251 ЦК України)
Заповіт може бути посвідчений іншою посадовою, службовою особою (ст.1252 ЦК України), якщо заповідач перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, або проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, то заповіт може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів.
Посвідчені заповіти підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Чи може заповідач скасувати або змінити заповіт?
Згідно ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скасувати або скласти новий заповіт. При чому, заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється.
Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Чи можливе визнання заповіту недійсним?
Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ст. 1257 ЦК України). У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.
Законодавством передбачено таємницю заповіту (ст. 1255 ЦК України). Нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.
За правовими консультаціями та роз’ясненнями можна звернутися до Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Подільськ, вул. Соборна, 194-а. Телефон: (04862) 3-07-34, (04862) 3-06-56.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.
