назад
11.03.16

Корисна інформація. Керівник хоче скоротити декретну посаду. Чи має він право це зробити?

1жКерівник хоче скоротити декретну посаду. Чи має він право це зробити?
Відповіді юристів на правові питання, з якими звертаються клієнти до Ніжинського місцевого центру з надання БВПД.

Охорона материнства і дитинства є пріоритетними завданнями держави. Згідно з ч. 3 ст. 24 Конституції України держава забезпечує створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовий захист, матеріальну і моральну підтримку материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця наведені у ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України). Так, у п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути розірвано у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Однак згідно з ч. 4 с. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника за ініціативою роботодавця, навіть внаслідок скорочень, у період його тимчасової непрацездатності, окрім випадку, коли він не з’являється на роботу протягом більш як чотирьох місяців внаслідок тимчасової непрацездатності, за винятком перебування у відпустці по вагітності і пологах (п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України). Отже, коли жінка перебуває у відпустці по вагітності і пологах, звільнити її за ініціативою роботодавця, у тому числі скоротивши її посаду, не мають права.

У наведених вище нормах йдеться про відпустку по вагітності і пологах, яка триває за загальним правилом 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після них (ч. 1 ст. 179 КЗпП України). А як бути із працівницею, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку? Чи може її посада підлягати скороченню?

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – якщо дитина потребує домашнього догляду, і жінці надана відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку за ч. 6 ст. 179 КЗпП України) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Це означає, що у будь-якому випадку, коли жінка має дитину до трьох (шести) років, її звільнення за ініціативою роботодавця, в тому числі і внаслідок скорочення посади, заборонено, крім випадків повної ліквідації підприємства. Навіть у разі повної ліквідації звільнену жінку повинні працевлаштувати.

Аналогічна позиція викладена і у листі Мінсоцполітики України N 40/06-187-12 від 13.03.2012 р. Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України “Про відпустки” право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади). У зв’язку з цим у згаданому листі зазначено, що “на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, яка надається відповідно до норм статті 18 Закону України “Про відпустки”, за працівником зберігається місце роботи (посада). Отже, зазначена посада не підлягає виведенню зі штатного розпису”. Таке широке формулювання (“за працівником зберігається місце роботи”) означає, що заборонено скорочення посади не тільки матері, а також батька дитини, баби, діда чи іншого родича, які перебувають у декретній відпустці замість матері згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України “Про відпустки”.

За порушення зазначених норм керівник підприємства, а також особа, на яку покладений обов’язок контролю за дотриманням трудового законодавства на підприємстві відповідно до посадової інструкції або трудового договору (наприклад, кадровик чи бухгалтер) можуть бути притягнені залежно від обставин справи до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності.

Таким чином, захищаючи материнство та дитинство, держава забороняє скорочувати посаду особи, яка перебуває у відпустці по вагітності та пологах, а також у відпустці по догляду за дитиною.