Доволі тривалий час в Україні ставлення до домашнього насильства залишалось суто “домашнім”, а суспільство переважно закривало очі, мовляв, не варто пхати носа у чужу сім’ю. Ухвалення в січні 2018 року Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” — це, безумовно, позитив, але ще є над чим працювати.
Під домашнім насильством розуміється будь-яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.
Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні (наречені, подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні діти, прийомні діти, діти-вихованці, інші родичі до двоюрідного ступеню зв’язку, особи, які спільно проживали або проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, їх діти та батьки) та особи, які проживають разом (будь-які інші родичі, люди, які пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки).
Постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок (очевидець) такого насильства.
Від домашнього насильства не застрахований ніхто, тому важливо знати, як себе захистити. Отже:
- Потрібно, у разі можливості фіксувати домашнє насильство на фото або відео.
- Якщо ви отримали травми у вигляді синців або поранень, викличте швидку, яка повинна це зафіксувати.
- У разі погроз по можливості записувати на диктофон.
У разі вчинення будь-якого виду домашнього насильства постраждалі мають право звернутися із відповідною заявою як до органів поліції за місцем свого проживання (перебування), так і до виконавчих комітетів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів (якщо постраждалі — діти), установ охорони здоров’я. Аби отримати захист, достатньо звернутися до будь-якого з цих органів.
Постраждалі мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. До того ж постраждалі мають право користуватися безоплатними послугами адвокатів Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а за подання таких заяв до суду — судовий збір не сплачується.
Більш детальну інформацію можна отримати передивившися відеоконсультацію, надану Оленою Кулик, начальником відділу правової інформації та консультацій Мелітопольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: https://youtu.be/zhfAhQi9OLM.
- Мелітопольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги:
адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99
телефон: 097-138-37-64, (0619)43-00-58,
електронна адреса: melitopol.zaporizhya@legalaid.zp.ua
- Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги:
0-800-213103 (безкоштовно та цілодобова)
- Безкоштовна національна «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» з попередження домашнього насильства:
0-800-500-335 (зі стаціонарного) та 116-123 (з мобільного)
