Враховуючи сучасні тенденції, на ринку праці зростає кількість молодих людей, які активно працевлаштовуються для отримання додаткових доходів.
З метою ознайомлення неповнолітніх з їх правами та гарантіями в сфері трудових відносин, Другий полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в даній статті зосередить вашу увагу на основних положеннях Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) та інших нормативно-правових актів, якими регулюються трудові правовідносини з неповнолітніми.
Перш за все варто звернути увагу на вік працівника, з якого допускається прийняття на роботу. Зокрема, у ст. 188 КЗпП України встановлено загальне правило щодо заборони прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.
За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років. Особи віком з 14 до 15 років можуть прийматись на роботу за згодою одного з батьків у вільний від навчання час для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання у загальноосвітніх школах, професійно-технічних та інших навчальних закладах.
Отже, при прийнятті на роботу неповнолітньої особи необхідно пам’ятати, що такій особі має виповнитись щонайменше 16 років, в іншому випадку вимагається обґрунтувати необхідність прийняття такої особи на роботу.Відповідно до положень КЗпП України неповнолітні особи мають певні гарантії та пільги:
1. Право на безкоштовний медичний огляд.
Неповнолітні особи до моменту досягнення 21 року щороку підлягають обов’язковому медичному огляду. За особами у віці до 21 року, які вже працюють, на час проходження медичного огляду зберігається середня заробітна плата. (ст. ст. 169, 191КЗпП України).
2. Скорочена тривалість робочого часу: працівникам у віці від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень; для осіб віком від 15 до 16 років, учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул – 24 години на тиждень.
3. Право на оплату праці при скороченій тривалості щоденної роботи. Працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи заробітна плата виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. Тобто, скорочення робочого часу для неповнолітніх означає, що їх скорочений робочий час оплачується за тією ж тарифною ставкою (тим же посадовим окладом), що й нормальний робочий час дорослого працівника того ж фаху, кваліфікації і за інших рівних умов. Праця працівників молодше 18 років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників. (ст.194КЗпП України).
4. Право працівника віком до 18 років на щорічну відпустку у зручний для нього час тривалістю 31 календарний день (ст.75, 195КЗпП України). Це означає, що при складанні графіків надання відпусток власник та профспілковий комітет зобов’язані врахувати зазначену норму. Неповнолітній працівник має бути повідомлений власником про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до початку відпустки (ст.79КЗпП України). За перший рік роботи відпустка неповнолітньому має бути надана за його заявою до настання шестимісячного строку безперервної роботи на цьому підприємстві.
Однією з особливостей укладання трудових відносин з неповнолітнім є оформлення письмового трудового договору. Відповідно до п. 5 ст. 24 КЗпП України, оформлення трудового договору в письмовій формі є обов’язковим при прийнятті неповнолітнього на роботу.
З метою охорони здоров’я підлітків у трудовому законодавстві існують певні обмеження, що стосуються всіх працівників, яким не виповнилося 18 років. Так, у ст. 190 КЗпП України встановлено заборону на застосування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх» від 31 березня 1994 року № 46).
Зокрема особи, яким ще не виповнилося 18 років, не можуть працювати на виробництвах чи роботах, пов’язаних із виготовленням, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вибухонебезпечних речовин чи отрутохімікатів; займатися торгівлею або зберіганням лікеро-горілчаної продукції; працювати водіями автомобілів тощо.
Також у зв’язку з особливостями фізичного розвитку підлітків забороняється залучати осіб, котрим не виповнилося 18років, до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Дані норми диференційовано залежно від статі та віку неповнолітніх працівників і затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59. Вказаним нормативним актом зазначено, що до роботи, яка потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються лише підлітки, котрі не мають медичних протипоказань (це має бути засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом).
Окрім цього, забороняється залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні (ст.192 КЗпП України). При цьому нічним вважається час з 22 години до 6 години (ч. 3 ст. 54 КЗпП України); надурочні роботи – понад встановлену тривалість робочого дня (ч. 1 ст. 62 КЗпП України); вихідні – дні, які за належно затвердженим графіком роботи підприємства є для працівника вільними від виконання його трудових обов’язків (ст. ст. 67–69 КЗпП України).
В разі порушення норм КЗпП України кожен має право звернутись з захистом своїх порушених прав з позовом безпосередньо до суду особисто або через законного представника в «тримісячний строк» з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в «місячний строк» з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 233 КЗпП України)
