{module foto_vishnevskiy} 5 років – значний період часу для будь-яких змін, особливо за теперішнього темпу життя. За цей час повністю впроваджено прийнятий 2011 року Закон «Про безоплатну правову допомогу»: створено систему, яка включає 121 центр з надання безоплатної правової допомоги, понад 1 тис. штатних юристів та понад 5 тис. самозайнятих адвокатів, які безпосередньо надають таку допомогу.
Чи справдилися сподівання п’ятирічної давнини? Переважна їх частина – безсумнівно так: сподівання на те, що можна суттєво зменшувати ризики бути незаконно затриманим, побитим або катованим у правоохоронних органах, що можна поволі нівелювати обвинувальний ухил суду і поступово узвичаювати застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ, що можна знаходити управу на свавільних і запанілих чиновників, що врешті решт кожен тепер має шанс реалізувати право на справедливість.
Внесок системи БПД в реалізацію цих сподівань є очевидним. Втім, вона є лише однією зі складових системи правосуддя, і тільки докорінне реформування судової влади і якісна зміна судового корпусу дасть можливість повною мірою реалізувати право на справедливий суд.
Нам вдалося організувати надання БПД в усіх видах справ усім визначеним законом суб’єктам права на неї на півтора роки раніше, ніж це було передбачено згаданим Законом 2011 року. Сьогодні етап формування розгалуженої централізованої мережі доступу до гарантованої державою правової допомоги завершено.
На жаль, у побудові системи БПД ми не змогли уникнути тієї ж помилки, якої припускається сьогодні Національна асоціація адвокатів України. Ця помилка полягає у тому, що ведучи мову про статус адвоката і його особливі привілеї у вигляді професійних прав та гарантій адвокатської діяльності, ми часом забуваємо, що надані вони адвокатові з єдиною метою – якнайкращого захисту прав людини. Ці привілеї поступово перетворюються в Україні на самоцінність, на виключність прав адвокатів як ексклюзивних переваг для самих себе. Це може призвести до того, що адвокатура як важливий суспільний інститут, інститут системи правосуддя перетвориться на річ у собі, відірвану від свого призначення, від своєї суспільної місії.
У випадку системи БПД надмірне піклування про адвокатів, особливо протягом перших двох-трьох років (припрошення їх до участі у системі на початку, регулярне покращення умов оплати їх послуг та відшкодування витрат, турбота про покращення їх ділової репутації, постійна пропозиція безоплатних програм професійного розвитку, фактично повна відсутність контролю за якістю їх роботи) призвела до розвитку споживацьких настроїв в окремих адвокатів, а надто – у Ради адвокатів України по відношенню до системи БПД і сприйняття її основного призначення, насамперед, як роботодавця для адвокатів, а не як механізму захисту прав людини і забезпечення рівного доступу до правосуддя.
Виправленням цієї помилки і одночасно надолуженням того, чого не вдалося досягти за перші 5 років, буде розвиток внутрішньої спроможності центрів з надання БПД саме як суб’єктів її надання. Ми залучаємо до роботи у центрах молодих, вмотивованих доброчесних юристів, з доброю освітою і свіжими знаннями. Такий підхід дозволить збільшити незалежність системи БПД, підвищити якість послуг, які вона надає, мінімізувати ризики обмеження доступу до правосуддя внаслідок запровадження «адвокатської монополії» та забезпечити притік нової крові в адвокатуру на рівні сільських районів та малих міст.
П’ятирічна історія інституціонального розвиту системи БПД є унікальним досвідом моделювання нових суспільних відносин і застосування на практиці теорії права в частині їх поетапного правового врегулювання. Безцінним досвідом, який дозволяє сьогодні впевнено дивитись вперед і формувати порядок денний найближчого майбутнього.
Наш пріоритет номер один – переорієнтація всієї системи з власне надання правової допомоги конкретним клієнтам на посилення правової спроможності та правових можливостей територіальних громад. Це важлива передумова успіху багатьох реформ, які проводяться в Україні: децентралізації, антикорупційної реформи, реформи правосуддя. Одним з інструментів реалізації цього пріоритету є розширення мережі точок доступу до правової інформації – створення понад 400 бюро правової допомоги в усіх районах та містах.
Пріоритет номер два – створення ефективної системи управління правовими знаннями на основі хмарних технологій, яка дозволить розвивати людський потенціал правничої спільноти, наших численних партнерських мереж. Крім того, це дасть нам можливість пропонувати системні удосконалення правового поля на основі аналізу результатів надання БПД. Вже до кінця цього року ми відкриємо п’ять міжрегіональних ресурсно-комунікаційних платформ у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі та Львові, які стануть основою інфраструктури такої системи управління правовими знаннями.
Пріоритет номер три – децентралізація самої системи БПД, перехід від ієрархічної моделі підпорядкованих державних установ до мережі незалежних провайдерів БПД, мінімізація адміністративних витрат, створення сприятливого середовища на рівні територіальних громад для якісного забезпечення їх правових потреб та його стабільного фінансування з державного та місцевих бюджетів.
Велика подяка команді, партнерам, насамперед, адвокатам, та усім, хто нас надихає, підтримує і нам допомагає.
В добру путь до нових звершень.
