Сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.Кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Проте, в житті бувають випадки, що батьки деякий час не можуть опікуватися дітьми в силу різних життєвих обставин. Трапляються ситуації, коли через недбалість або жорстоке поводження дітям загрожує небезпека, інколи у дітей хворіють або помирають батьки й за ними нікому доглядати. Буває й так, що дітей залишають у пологових будинках ще при народженні і доки триває вирішення питань з «відмовою» мами, немовлята безпомічно чекають своєї долі на самоті в лікарняній палаті. У таких випадках їх на певний час беруть на виховання професійні патронатні сім’ї.
Про правові аспекти патронатної форми виховання консультують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Полтавській області.
Патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками/законними представниками, надання їй та її сім’ї послуг, спрямованих на повернення у сім’ю відповідно до найкращих інтересів дитини.
Функції з організації надання такої послуги здійснюють міські, районні, районні у містах центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, які здійснюють заходи щодо пошуку кандидатів у патронатні вихователі, їх первинного відбору, сприяють у проходженні такими кандидатами навчання, обстежують умови проживання їх сімей, проводять оцінку потреб дитини та її сім’ї, надаютьсоціальні послуги сім’ї дитини, готують рекомендації про доцільність або недоцільність повернення дитини у свою сім’ю за результатами роботи із сім’єю.
Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні.
Для того, щоб стати патронатним вихователем, кандидат має подати до центру соціальної служби за місцем проживання такі документи:заяву; копію паспорта громадянина України; копію трудової книжки (у разі наявності); висновки про стан здоров’я кандидата у патронатні вихователі та осіб, які проживають разом з ним, складені за відповідною визначеною законодавством формою; довідку про відсутність судимості, в тому числі членів його сім’ї, які досягли чотирнадцятирічного віку і проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі; копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням; письмову згоду на влаштування дитини в сім’ю кандидата у патронатні вихователі усіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним, в тому числі дітей, які досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть її висловити.
Кандидат у патронатні вихователі, який пройшов первинний відбір, разом з повнолітнім членом своєї сім’ї, що братиме участь у наданні послуги патронату над дитиною (чоловік або дружина кандидата у патронатні вихователі, повнолітніми дітьми, які проживають разом з кандидатом, – за згодою), за клопотанням соціального закладу проходить обов’язкове навчання. Навчання кандидатів у патронатні вихователі та членів їх сім’ей, що братимуть участь у наданні послуги з патронату над дитиною, організовує та відповідний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, за результатами якого видає кандидатові у патронатні вихователі та членові його сім’ї довідку про проходження навчання та у разі його успішного проходження – рекомендацію про можливість надання послуги з патронату над дитиною.
Законодавець встановлює обмеження стосовно осіб, які можуть бути патронатними вихователями. Так патронатним вихователем не можуть бути особи: обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я; є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду; є особами без громадянства; перебувають у шлюбі з особою, яка не може бути усиновлювачем. Крім вищезазначених осіб, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Рішення про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини приймає орган опіки та піклування за місцем проживання або виявлення дитини за результатами розгляду питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини на підставі наданих службою у справах дітей документів, що обґрунтовують доцільність такого влаштування.
Питання про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини за згодою її батьків/законних представників розглядається на підставі таких документів: висновку районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді за результатами оцінки потреб дитини та її сім’ї; згодибатьків/законних представників дитини на тимчасове влаштування її в сім’ю патронатного вихователя у зв’язку із складними життєвими обставинами, в яких вона перебуває. У разі, коли мати або батько дитини є неповнолітніми, крім їх згоди на влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя, необхідна згода їх батьків/законних представників; письмової згоди дитини (у разі, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити).
Питання про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини без згоди її батьків/законних представників розглядається на підставі таких документів: рішення про негайне відібрання дитини; акта про покинуту чи знайдену дитину; дитину, яку батьки (матір або батько), інші родичі або законні представники відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров’я, у разі відсутності відомостей про місце перебування батьків/законних представників, а також наявності безпосередньої загрози життю чи здоров’ю дитини; акта проведення оцінки рівня безпеки дитини, що підтверджує необхідність влаштування в сім’ю патронатного вихователя. Після прийняття рішення про влаштування дитини органом опіки та піклування не пізніше ніж через п’ять робочих днів з патронатним вихователем укладається договір про патронат над дитиною.
У сім’ю патронатного вихователя можуть бути одночасно влаштовані тільки діти, які є рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім’ї.
Відповідно до Сімейного кодексу України, патронатний вихователь зобов’язаний:забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо; створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку; співпрацювати з батьками, іншими законними представниками дитини задля подолання складних життєвих обставин у межах та у спосіб, визначені органом опіки та піклування; забезпечити надання чи доступ до послуг, визначених договором про патронат над дитиною; сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені у праві спілкування з дитиною.
Патронатні вихователі мають право брати участь в розробці договору про влаштування дитини у свою сім’ю; отримувати інформацію про стан здоров’я, психічний та фізичний розвиток дитини, яка влаштовується у сім’ю; визначати форми і методи виховання і розвитку дитини в межах повноважень, визначених договором про влаштування дитини; отримувати допомогу та консультації щодо догляду, виховання, розвитку дитини; на супервізію та професійну підтримку; представляти інтереси дитини у відповідних установах та організаціях в межах повноважень, визначених договором про влаштування дитини; звертатися до відповідних органів щодо вирішення питань, пов’язаних із забезпечення прав дитини, функціонування сім’ї; відмовити у влаштуванні в свою сім’ю дитини старше 14 років або у разі, якщо влаштування дитини може негативно вплинути на задоволення потреб інших дітей, в т.ч. власних; відпочивати у місці й у період оздоровлення влаштованих і біологічних дітей; отримувати пільги передбачені чинним законодавством.
Нормами чинного законодавства також визначені строки перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя, які не можуть перевищувати трьох місяців і встановлюються органом опіки та піклування за результатами оцінки рівня безпеки або оцінки потреб дитини та її сім’ї. Орган опіки та піклування, у разі наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя понад зазначений строк, може прийняти рішення про продовження строку перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не більш як до шести місяців, відповідно до висновку міждисциплінарної команди.
Соціальна допомога та грошове забезпечення призначаються і виплачуються з дня влаштування дитини в сім’ю до дня її вибуття з такої сім’ї та поновлюються у разі наступного влаштуванні дитини в сім’ю патронатного вихователя.Розмір соціальної допомоги становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку на місяць.
Соціальна допомога використовується патронатним вихователем у повному обсязі для забезпечення повноцінного харчування, виховання, навчання та розвитку дитини відповідно до її потреб.Розмір грошового забезпечення становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць.
Рішення про вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя приймається органом опіки та піклування за результатами розгляду питання комісією з питань захисту прав дитини на підставі поданого службою у справах дітей та со-ціальним закладом пакета документів, що обґрунтовують доцільність такого вибуття.
Враховуючи нинішню ситуацію в Україні, послуга патронату над дитиною набуває все більшої актуальності, адже патронатні вихователі зможуть забезпечити дитині безпеку, догляд, виховання та реабілітацію в умовах сім’ї, підтримане спілкування з рідними; а в разі неможливості повернення до біологічної родини – пошук для дитини нової сім’ї. Для батьків дитини це можливість усунути складні життєві обставини, вирішити наявні проблеми, отримати професійний соціальний супровід, що загалом сприятиме підвищенню батьківського потенціалу та воз’єднанню родини. Інститут патронатних вихователів для нашої держави є важливим правовим інструментом, який сприятиме утвердженню сімейних цінностей, забезпеченню умов для деінституалізації дітей, які через складні сімейні обставини не можуть проживати у власних родинах.
Нагадуємо, що Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40.
Додатково інформуємо, що цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.
