Кельменецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги роз’яснює.
І. Поняття аліментних зобов’язань
Аліментні правовідносини (зобов’язання) батьків і дітей щодо утримання – це правовідносини, в яких одна сторона зобов’язана надати другій стороні утримання на підставах і в порядку, що встановлені законом, а друга сторона вправі вимагати виконання такого обов’язку.
Стаття 51 Конституції України встановлює, що повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Отже, ця моральна норма була спочатку зафіксована на конституційному рівні, а потім знайшла своє відображення в Сімейному кодексі України.
Сімейний Кодекс України покладає на повнолітніх дітей обов’язок щодо утримання батьків, незалежно від того, чи можуть вони таке матеріальне утримання надавати, а також чи є вони самі працездатними та дієздатними. Водночас рівень матеріального забезпечення особи знаходиться в безпосередній залежності від її працездатності, тому факт непрацездатності дочки, сина теж береться судом до уваги при визначенні розміру аліментів на батьків.
ІІ. Право на утримання
Згідно зі статтею 202 Сімейного кодексу України, право на утримання виникає за умови, якщо батьки:
• непрацездатні;
• потребують матеріальної допомоги (тобто не мають можливості забезпечити своє гідне існування через відсутність пенсії чи її низький розмір).
Непрацездатні громадяни – особи, які досягли встановленого Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (стаття 26) пенсійного віку, або особи з інвалідністю, зокрема діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону (абзац сімнадцятий статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Дочка, син, окрім сплати аліментів, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних:
• тяжкою хворобою;
• інвалідністю;
• немічністю.
ІІІ. Підстави виникнення в повнолітніх дітей обов’язку утримувати батьків
Згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Можна визначити такі підстави покладення на дітей обов’язку утримувати своїх батьків:
– досягнення дітьми вісімнадцяти років;
– непрацездатність батьків за віком або за станом здоров’я;
– потреба батьків у матеріальній допомозі;
– відсутність обставин для звільнення дітей від обов’язку утримувати своїх батьків.
Слід зазначити, що моментом виникнення обов’язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов.
Непрацездатність встановлюється медичною комісією. Непрацездатними визнаються особи, що досягли пенсійного віку (чоловіки – 60 років, жінки – 55 років), та особи з інвалідністю I, II і III груп.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги беруться отримання батьками пенсії, субсидій, наявність у батьків державних пільг, майна, що може приносити дохід тощо.
Позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений:
• до одного з дітей;
• до кількох дітей;
• до всіх дітей разом.
Обов’язок утримувати батьків включає:
• сплату аліментів;
• участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
У кого виникає обов’язок утримувати батьків
Обов’язок утримувати батьків (виплачувати аліменти) може бути покладено лише на повнолітніх дочку, сина (стаття 51 Конституції України, стаття 202 Сімейного кодексу України).
При цьому якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
Увага!
У виняткових випадках обов’язок утримувати своїх батьків може покладатися не лише на повнолітніх дочку, сина.
Так, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (до досягнення нею 18 років) має достатній дохід (заробіток), суд може ухвалити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов’язаних із лікуванням та доглядом за ними (стаття 206 Сімейного кодексу України).
Розмір утримання
Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
При визначенні розміру аліментів і додаткових витрат на непрацездатних батьків суд бере до уваги можливість одержання ними утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків (частина друга статті 205 Сімейного кодексу України).
До уваги також береться отримання батьками пенсії, пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити доход тощо.
Отже, в кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей, так і батьків.
ІV. Звільнення від обов’язку утримувати батьків
Обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги не є абсолютним.
Так, якщо судом буде встановлено, що мати, батько, що заявляють вимоги про надання їм утримання, ухилялися від виконання батьківських обов’язків, дочка, син можуть бути звільнені від обов’язку надавати їм утримання та обов’язку брати участь у додаткових витратах.
Дочка, син звільняються судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки і така заборгованість непогашена на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.
У виняткових випадках суд може ухвали рішення про стягнення з дочки, сина аліментів на строк не більше як три роки (стаття 204 Сімейного кодексу України). До виняткових випадків можна віднести відсутність у батьків будь-яких коштів для існування, тяжку хворобу тощо.
Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.
V. Наслідки ухилення від утримання непрацездатних батьків
Кримінальна відповідальність
За ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків законодавством передбачена кримінальна відповідальність (стаття 165 Кримінального кодексу України).
Так, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків – карається:
• штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700–3400 грн);
• громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин;
• виправними роботами на строк до одного року;
• обмеженням волі на строк до двох років.
А якщо особа, яка вже раніше була засуджена за такий злочин, знову ухиляється від сплати коштів на утримання батьків, то щодо неї може бути застосовано покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк від двох до трьох років.
Усунення від права на спадкування за законом
Дітям, які не бажають піклуватися про батьків, слід пам’ятати, що за рішенням суду вони можуть бути усунені від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вони ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Контактна інформація! Звернутися по допомогу до фахівців Кельменецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна за адресою: смт Кельменці, вул. Довженка, 9, тел. (0 3732) 2-02-01.
Єдиний телефонний номер системи БПД – 0 800 213 103
(дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України безкоштовні)
