Як реагувати на випадки шкільного насильства? Яка природа дитячої агресії? Як діяти вчителю, якщо уроки зриває агресивний учень? Чи можна запобігти конфліктам у школі? Відповіді на ці та інші питання шукали вчителі загальноосвітньої школи №36 разом з юристкою Регіонального центру з надання БВПД Оленою Іпатенко під час педагогічної ради.
Захід відкрила директорка школи Вікторія Соловйова, а заступниця директора з виховної роботи Світлана Тишкевич повідомила про результати анкетування, яке проводилося в грудні минулого року. І хоча тільки 5% опитуваних дітей в цій школі стикалися з булінгом, в Україні градус агресії серед учнів за останні роки зріс у кілька разів.
«Найчастіше причиною надмірної агресії стає бажання дитини звернути на себе увагу або є наслідком якихось проблем у сім´ї, тому першим необхідним кроком є налагодження з дітьми довірчих відносин, – звернулась до вчителів Олена Іпатенко, знайомлячи зі своєю презентацією «Шкільний булінг».
Щоб запобігти конфліктам, впевнена Олена Вікторівна, вчителі повинні добре знати, чи є в класі діти, з якими однолітки не хочуть спілкуватися, ігнорують. У зв´язку з цим пропонуємо педагогам один дієвий метод: перед початком уроків кожна дитина пише прізвища чотирьох однокласників, з якими вона хоче сидіти поруч за партою, а також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Коли вчитель проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей «забули». Завдяки такому методу, який має назву «Розстановка сил», можна дослідити комунікацію в колективі й дізнатися, хто в класі є неформальним лідером, агресором, потенційною жертвою тощо.
Взагалі Олена Іпатенко порівнює булінг з театром, адже булер, принижуючи та насміхаючись над кимось, чекає певної реакції: якщо жертва лякається, плаче, а свідки мовчки спостерігають, то спроби повторити цькування будуть знов і знов. Тож дитині, на яку направлена агресія, треба навчитися особисто протистояти булеру, не піддаватися на провокації. А спостерігачу – усвідомити, що булінг – це зло і не піддаватися впливу булера, а навпаки – критикувати його. І допоможе тут шкільний психолог, який навчить дитину самостійно себе відстоювати.
Виокремлюючи групи дітей, які найчастіше стають жертвами цькування, фахівчиня Регіонального центру закликала вчителів більш уважніше ставитися до дітей із малозабезпечених та неповних сімей, дітей внутрішньо переміщених осіб або тих, хто має фізичні вади.
Жваве обговорення викликали законодавчі новації щодо протидії насильству в закладах освіти. Олена Іпатенко повідомила, що Верховна Рада України у другому читанні прийняла Закон, спрямований на протидію булінгу в навчальних закладах, і 28.12.2018 подала на підпис Президенту України. Зокрема, встановлюється відповідальність не тільки за його 
вчинення, але й за приховування випадків насильства працівниками навчальних закладів. Про те, які штрафи передбачені за вчинення булінгу, повторне вчинення насильства групою та неповідомлення керівником закладу освіти про ці ганебні випадки, ми вже писали, але більш детально – в презентації Олени Іпатенко.
Підводячи підсумки роботи, Олена Іпатенко звернула увагу, що на держаному рівні створюються різноманітні проектидля протидії знущань, у тому числі проект «Безпечна школа», інформаційна кампанія «СтопБулінг» в рамках загальнонаціонального проекту «Я МАЮ ПРАВО!», яку активно проводять фахівці системи БПД та територіальних відділів юстиції. А 1 січня 2019 року розпочала роботу служба освітнього омбудсмена – органу, до якого зможуть звернутися громадяни, аби сповістити про порушення в освітній системі.
По завершенні зустрічі всі присутні отримали буклети системи БПД та загальнонаціонального проекту «Я МАЮ ПРАВО», розроблені Міністерством юстиції України.
Нагадуємо: якщо відносно дітей вчиняються протиправні дії, існує Національна дитяча гаряча лінія: 0 800 500 225 (зі стаціонарних), 116-111 (з мобільних), на яку можна телефонувати дітям, їх батькам або вчителям. Окрім того, не забувайте про право кожного громадянина на безоплатну правову допомогу – звертатися за консультаціями можна до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги:
0 800 213 103
(усі дзвінки безкоштовні в межах України та приймаються цілодобово).
