У звязку з тим, що 1 січня 2017 року стартував другий етап е-декларування, до Голованівського місцевого центру з надання БВПД та бюро правової допомоги почастішали звернення громадян щодо роз’яснень процедури подання е-декларацій.З цього питання консультує Сергій Шеремет, начальник відділу представництва Голованівського місцевого центру з надання БВПД.
До другої хвилі е-декларування потрапляють службові і посадові особи, які працюють в органах влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних установах, закладах і організаціях, у тому числі, частина освітян і лікарів.
Суб’єктами декларування є особи, які зазначені в статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Декларації заповнюються на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) після авторизації з використанням електронного цифрового підпису.
Декларанти повинні самостійно отримати електронний цифровий підпис шляхом звернення до відповідного акредитованого центру сертифікації ключів (АЦСК). Перелік АЦСК, ключі яких застосовуються для реєстрації в Реєстрі, розмішений на сайті НАЗК (nazk.gov.ua) у рубриці «Задекларуй» графі «АЦСК» (portal.nazk.gov.ua/login).
Акредитований центр сертифікації ключів Міністерства юстиції України – Державне підприємство «Національні інформаційні системи» має пункт обслуговування користувачів АЦСК у Кіровоградській області адресу якого можна знайти на сайті https://ca.informjust.ua/contacts чи в Кабінеті електронних сервісів Міністерства юстиції.
Що і як треба декларувати?
Декларація складається з 16 розділів і її зміст описаний у статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», а точна форма декларації визначена рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції.
При заповненні декларації слід пам’ятати про встановлені законом пороги декларування, тобто про мінімальний розмір (вартість) майна, після перевищення якого про об’єкт необхідно зазначити в електронній декларації.
При цьому, з 1 січня 2017 року при визначенні порогів використовується не мінімальна заробітна плата, як раніше, а розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
Хоча згідно із законом про Держбюджет на 2017 рік, розмір прожиткового мінімуму з 1 січня 2017 року збільшується до 1600 гривень, цей збільшений розмір буде застосовуватися лише для декларацій, які охоплюють 2017 рік (наприклад, для декларацій перед звільненням, які подаються в 2017 році, якщо перед тим була подана щорічна декларація за 2016 рік).
Водночас для повідомлень про суттєві зміни в майновому стані застосовується розмір прожиткового мінімуму, що діє на 1 січня року, у якому було отримано дохід або придбано майно – тобто 1600 гривень після 1 січня 2017 року.
Яка інформація в декларації є конфіденційною?
Закон України «Про запобігання корупції» передбачає прозорість та відкритість більшість даних для громади завдяки відкритому доступу до них через інтернет.
Декларація містить персональні дані декларанта і членів його сім’ї. Тому на відкритому веб-сайті одразу після її подання публікується копія декларації, яка не містить деякі персональні дані, що їх Закон визначив як конфіденційні:
- податковий номер;
- серія та номер паспорта;
- місце проживання;
- дата народження;
- повна адреса місця знаходження нерухомості декларанта або членів його сім’ї.
Повна інформація з декларації доступна лише уповноваженим працівникам НАЗК та правоохоронних органів.
Кого вважають членом сім’ї декларанта?
Закон визначає, що членом сім’ї суб’єкта декларування є дружина або чоловік, навіть за умови їхнього фактично окремого проживання.
Членом сім’ї також є будь-яка інша особа, якщо одночасно наявні такі три ознаки: спільне проживання з декларантом, ведення спільного господарства, а також взаємні права та обов’язки, які мають характер сімейних. Це визначення виключає, наприклад, спільну оренду нерухомості за відсутності сімейних відносин.
Членом сім’ї може бути як родич декларанта (наприклад, дитина чи батьки), так і співмешканець.
Таким чином, інформація про родичів декларанта (навіть близьких), які проживають окремо від нього – у декларації не зазначається, оскільки їх не вважають за Законом членами сім’ї.
Чи може член сім’ї не надати інформацію про себе?
Закон дозволяє членам сім’ї відмовляти в наданні інформації. Адже подання декларації – це обов’язок декларанта, і лише він несе відповідальність за неподання даних чи подання недостовірних даних.
Суб’єкт декларування може знати про наявність певного об’єкта декларування, наприклад, нерухомості у члена сім’ї, але не знати деталей і запитати про них у члена сім’ї. Останній може відмовитися надавати таку інформацію.
Тоді декларант повинен зазначити в декларації всю відому йому інформацію про такий об’єкт, а щодо решти – зробити помітку “Член сім’ї відмовився надати інформацію”.
При цьому, якщо декларант знав ці дані, але не зазначив в декларації, і це буде встановлено, то можливе притягнення декларанта до відповідальності за подання завідомо недостовірних відомостей.
Відповідальність за порушення вимог фінансового контролю
1. Невчасне подання: адміністративна відповідальність (штраф від 850 до 1700 гривень) у разі відсутності поважних причин невчасного подання декларації – наприклад, хвороба, відрядження, мобілізація.
2. Умисне неподання декларації: кримінальна відповідальність може настати, якщо декларант не подасть декларацію після того, як НАЗК виявило неподання і надало можливість подати декларацію.
3. Завідомо недостовірні відомості в декларації:
– адміністративна відповідальність, якщо подано недостовірні відомості стосовно майна вартістю 100-250 прожиткових мінімумів (з 1 січня 2017 року – 160-400 тисяч гривень) – штраф від 17 до 42,5 тисяч гривень;
– кримінальна відповідальність, якщо подані недостовірні відомості стосовно майна вартістю більше 250 прожиткових мінімумів (400 тисяч гривень) – штраф від 42,5 до 51 тисяч гривень, або громадські роботи, або позбавлення волі до двох років, а також позбавлення права займати відповідні посади.
Якщо недостовірні відомості стосуються майна вартістю менше 100 прожиткових мінімумів (160 тисяч гривень), то можлива лише дисциплінарна відповідальність.
Відповідальність за зазначення в декларації недостовірних відомостей настає лише за умисне подання недостовірних відомостей. Тобто описки і ненавмисні помилки каратися не будуть.
У декларанта є право подати виправлену декларацію один раз упродовж 7 календарних днів після подання відповідної декларації.
Після цього строку декларант теж може внести виправлення, але лише після повідомлення про це НАЗК і отримання відповідного дозволу.
При цьому подання виправленої декларації не звільняє від відповідальності завідомо недостовірні відомості.
Скористатися онлайн-послугами, які надаються в Кабінеті електронних сервісів Міністерства юстиції України та отримати детальну інформацію щодо заповнення електронних декларацій можна звернувшись до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який знаходиться за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, телефони (05252) 2-25-83, (093) 423-33-73, (068) 834-77-45.
Адреси бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги
| № п/п | Назва бюро | Адреса, телефони | Графік роботи |
| 1. | Благовіщенське бюро правової допомоги | м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8, т. (05259) 2-26-41 |
З понеділка по п’ятницю з 8.00-17.00 Субота, неділя – вихідний
|
| 2. | Бобринецьке бюро правової допомоги |
м. Бобринець, вул. Незалежності, 80, т. (05257)3-48-02 |
|
| 3. |
Вільшанське бюро правової допомоги |
смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30, т. (05250) 9-72-97 |
|
| 4. |
Гайворонське бюро правової допомоги |
м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, т. (05254)2-10-05 | |
| 5. |
Добровеличківське бюро правової допомоги |
смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7, т. (05253)5-15-40 |
|
| 6 | Маловисківське бюро правової допомоги |
м. Мала Виска, вул. Центральна, 62, т. (05258) 5-19-23 |
|
| 7. | Новоархангельске бюро правової допомоги | смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28, т. (05255) 5-00-85 | |
| 8. | Новоукраїнське бюро правової допомоги |
м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67, т. (05251) 2-37-63 |
Для цілодобового забезпечення доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний цілодобовий телефонний номер 0-800-213-103.
