Саме ця теза стала ключовою в доповіді Павла Петренка під час проведення колегії Мін´юсту, яка пройшла 17 лютого в Києві за участю представників усіх структурних підрозділів органу.
Херсонщину на колегії представляла директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області Марина Єлисєєва.
В ході колегії були підведені підсумки роботи за 2016 рік, проаналізовано реформи Мін’юсту, здійснені у сферах державної реєстрації, виконавчого провадження, розвитку системи БПД тощо та розроблений стратегічний план роботи на 2017-2019 роки.
«Це перша колегія, яка проходить повністю публічно із запрошенням представників громадянського суспільства та міжнародних організацій», – зазначив Міністр юстиції Павло Петренко.
За його словами, стратегічний план діяльності Мін’юсту був розроблений уперше в сучасній історії органу виконавчої влади. Цей документ стане дорожньою картою для кожного співробітника системи юстиції у реалізації тих змін і реформ, які стосуються мільйонів українців.
«Основне завдання, яке ми перед собою поставили, – повернення справедливості й закону в кожну домівку. Передусім, це обізнаність кожного українця у своїх правах і уміння захищати їх», – наголосив Міністр юстиції.
Павло Петренко звернув увагу присутніх, що протягом останніх років фактично демонтовано стару радянську систему органів юстиції – ліквідовано майже 500 радянських районних управлінь юстиції, за рахунок чого розширено систему БПД; удвічі скорочено бюрократичний апарат; 
завершено структурну реформу відомства та забезпечено набір нових кадрів через системи відкритих конкурсів.
«Зараз Україна має найбільш розгалужену і прогресивну систему безоплатної допомоги. Майже 500 бюро правової допомоги функціонують по всій країні. У цих бюро працюють адвокати і юристи, які раніше не мали досвіду роботи на державній службі. Це люди, які прийшли за новою філософією конкурсних доборів. Про правильність рішення щодо розвитку системи правової допомоги говорить той факт, що кожного місяця 60-70 тисяч українців приходять до цих бюро, отримують безкоштовні консультацію та захист у суді», – заявив Павло Петренко.
Директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський більш детально розповів про результати роботи системи БПД за минулий рік.
За його словами, з відкриттям бюро правової допомоги вже в перший місяць роботи кількість людей, які звернулися за безоплатною правовою допомогою та отримали її, збільшилася в чотири рази.
«Ця цифра зберігається й сьогодні з тенденцією до збільшення. Удвічі збільшилася кількість людей, які змогли отримати безоплатну вторинну правову допомогу (представництво інтересів у судах), тобто безпосередній доступ до правосуддя саме на рівні районів. Дві третини всіх людей, які звертаються за безоплатною правовою допомогою, роблять це саме через бюро. На сьогоднішній день 20% випадків представництва інтересів у суді здійснюється саме штатними юристами центрів та бюро правової допомоги. Утворення бюро правової допомоги було правильним та дуже своєчасним рішенням, що суттєво збільшило можливості наших громадян отримати безоплатну правову допомогу», – наголосив Андрій Вишневський.
Як зазначив директор Координаційного центру, сьогодні, завдяки внесеним у кінці минулого року змінам до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», доступ до БВПД отримали й внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій, насамперед учасники АТО, і більше малозабезпечених громадян. За його cловами, минулого року Уряд підтримав пропозиції Мін’юсту та Координаційного центру щодо оплати послуг перекладачів (прим. – постанова КМУ від 24.06.2016 № 401). «Це стосується насамперед біженців, а також інших людей, які не володіють державною мовою і потребують правових послуг, людей з особливими потребами. Тепер ця проблема вирішена», – зазначив він.
Серед планів на 2017 рік Андрій Вишневський назвав наступні:
- переорієнтація системи БПД з надання правової допомоги окремим фізичним особам на посилення правової спроможності та правових можливостей територіальних громад;
- створення ефективної системи управління правовими знаннями та розвиток людського потенціалу правничої спільноти та партнерських мереж системи БПД;
- децентралізація управління та пілотування моделі офісів громадського захисту;
- розбудова комплексної інформаційно-аналітичної системи забезпечення надання БПД (КІАС) та впровадження інших новітніх інформаційних технологій.
Ці пріоритети розвитку системи БПД увійшли до Стратегічного плану діяльності Міністерства юстиції на 2017 рік. Як зазначив очільник Мін’юсту, серед пріоритетів також забезпечення верховенства права.
«У цьому напрямку головним є розвиток системи безоплатної допомоги людям, які не мають можливості найняти адвоката. Кожен громадянин має право на правовий захист, закріплений Конституцією, не залежно від свого майнового стану», – наголосив Павло Петренко.
Другим важливим напрямком стратегії є мінімізація корупційних ризиків і поліпшення бізнес-клімату.
Вкрай важливим напрямком роботи керівник міністерства вважає й підвищення правової обізнаності громадян та запуск Всеукраїнського проекту «Я маю право», який зачепить питання захисту прав українців у сфері правосуддя ‑ спілкування з поліцією, прокуратурою і судами. Мін’юст виступатиме адвокатом українців, роз’яснюватиме їхні права і через центри безоплатної правової допомоги доноситиме інформацію про можливість захистити себе від свавілля чиновника.
«Кожен українець отримає дуже серйозний інструмент у вигляді знань про свої права і можливості захистити їх. Це основний пріоритет Міністерства юстиції», – додав Павло Петренко.
Подальша інституційна розбудова органів юстиції – ще один пріоритетний напрямок роботи Мін´юсту цього року.
На глибоке переконання міністра юстиції, важливим блоком роботи є розбудова антикорупційних органів та запуск системи електронного декларування. Міністерство юстиції безпосередньо було залучено до створення та запуску системи електронного декларування.
«Минулого року електронне декларування нарешті стало реальністю. Понад 100 тисяч посадовців подали електронні декларації, які є в загальному доступі і забезпечують максимальну прозорість системи звітності і контролю громадськості за державними службовцями», – сказав Павло Петренко.
Разом з тим, Міністерство юстиції завершило передачу невластивих йому функцій з реєстрації нерухомості та бізнесу місцевим органам влади та нотаріусам.
За минулий рік понад 10 тисяч представників самоврядування почали надавати ці послуги, а поняття черги та хабарництва фактично відійшли в історію.
Уперше за роки незалежності держава стала на захист приватного бізнесу. Минулого року, завдяки системі оперативного реагування на протиправні дії рейдерів, Комісія з розгляду скарг на дії державних реєстраторів при Міністерстві юстиції врятувала від незаконного захоплення понад 500 підприємств.
«Це і великі компанії з іноземними інвестиціями, це і малий бізнес, і прості українські громадяни, які ставали жертвами рейдерів», – додав Міністр юстиції.
Разом з тим був прийнятий антирейдерський закон, за яким стала реальною відповідальність у вигляді строку до 10 років зі спецконфіскацією майна для всіх учасників рейдерських оборудок.
При цьому він додав, що кількість скарг, що надходила до Мін’юсту до прийняття цього закону, була в 10 разів більшою, ніж нині.
Та чи не найбільшим викликом перед Мін’юстом минулого року був запуск реформи пенітенціарної системи. «Пенітенціарна система отримає людське обличчя, буде демілітаризована, а люди, які оступилися і вчинили злочин, отримають шанс на повернення до нормального життя. А це майже 60 тисяч українців», – підкреслив міністр юстиції.
Було зроблено перші кроки зі зміни організаційної структури, проведені сотні конкурсів на посади в системі пробації та виконання покарань (відтепер це вже цивільні посади), запроваджено практику проходження поліграфу керівниками та інспекторами, які приходять у нову систему.
Заступник Міністра юстиції Павло Мороз, у свою чергу, більш детально поінформував присутніх щодо антирейдерських ініціатив: «Я систематично зустрічаюся з представниками бізнесу та іноземних інвесторів. І на питання, який ключовий фактор впливає на рішення про вклад коштів у країну, ми завжди отримуємо одну відповідь: на 90% впливає захист права власності! Саме тому Мін’юст так активно працює над тим, щоб право власності кожного пересічного українця та бізнесмена було захищеним правовою державою! У 2016 запрацював антирейдерський закон, 30 новел якого унеможливили застосування 90% рейдерських схем. Також з 2016 року в Україні працює Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, наразі це єдиний в країні інститут, що здатний оперативно реагувати на поодинокі випадки незаконного відчуження майна».
За словами заступника Міністра юстиції Сергія Шкляра, завдяки зусиллям Міністерства юстиції, у
2016 році було покладено старт комплексній реформі виконання рішень судів та інших органів. Прийнято два закони, головною новацією яких є запровадження у 2017 році інституту приватних виконавців. Вони конкуруватимуть як із державною виконавчою службою, так і між собою, що приведе до покращення якості сервісів у цій сфері. Законами усунено корупційні ризики та забезпечено належну мотивацію праці як державних, так і приватних виконавців.
«Ми створили всі умови, щоб система виконання судових рішень стала якісно іншою: щоб з’явилася конкуренція, прийшли фахові люди, щоб значно краще почали працювати державні виконавці і продемонстрували свою ефективність приватні. Тому ми не просто будемо очікувати істотного покращення показників виконання рішень – ми будемо їх вимагати», – зауважив Сергій Шкляр.
Переглянути презентацію «Колегія Міністерства юстиції України»
