До Броварського МЦ за допомогою звернувся гр. Г. з проханням надання допомоги для звернення до суду по стягненню з його бувшої дружини заборгованості по аліментам на утримання спільної дитини. Заборгованість склала 22126 грн. 84 коп. Постановою державного виконавця виконавче провадження по стягненню аліментів закінчено за спливом строків для даного виду стягнення з рекомендацією йому звернутись до суду з заявою про стягнення з боржника заборгованості, яка виникла під час виконавчого провадження.
Центром, при вивченні постанови ВДВС, встановлено, що вона є протиправною і підлягає скасуванню, а додаткове звернення до суду для стягнення заборгованості недопустиме. Так як гр. Г є суб’єктом права на БВПД, то йому для представництва в суді та складання процесуальних документів був наданий адвокат.
Підставами правильного визначення працівникам Центру напрямку допомоги, є наступне обґрунтування:
Державний виконавець закінчив провадження у зв’язку з досягненням сина повноліття, не зважаючи на те що дружина не сплачувала аліменти і виникла заборгованість.
Порядок стягнення аліментів визначено у ст. 74 Закону України “ Про виконавче провадження”, в якій зазначено, що державний виконавець зобов’язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам та у разі заборгованості має право звернути стягнення на майно боржника.
Відповідно до ст.187 СК України, заборгованість за аліментами, які стягуються погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
Указана норма матеріального права визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 СК України.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 17 постанови від 15 травня 2006 року №3 “ Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” порядок стягнення аліментів визначено у ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження”, а також у статтях 194-197, 274 СК України.
Частиною 4 ст. 194 СК України встановлено, що заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.
Чинним законодавством не передбачена можливість стягнення заборгованості за аліментами, яка утворилась при виконанні судового рішення про їх стягнення, шляхом подання заяви ( позову) про її стягнення в судовому порядку у іншій справі.
Таким чином порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 74 Закону України “ Про виконавче провадження” і заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості. Повторне стягнення з боржника суми, яка має бути ним виплачена в порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів, недопустиме.
Оскільки строк для даного виду стягнення не закінчився, то постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною.
У виконавчому провадженні є наявний документ про перевірку майнового стану боржника і встановлено, що боржник має на праві власності 1/2 частину квартири , на яку державним виконавцем накладено арешт і вона може бути звернення в рахунок погашення заборгованості за аліментами.
Таким чином державний виконавець маючи відомості про наявність боржнику нерухомого майна не провівши його опис, оцінку, не організувавши публічні торги протиправно ухвалив постанову про закінчення виконавчого провадження.
Державний виконавець не дотримався вимог ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”, яка зазначає що на державному виконавцеві лежить обов’язок щодо своєчасного і повного виконання виконавчого документа, чим порушив Закон і він діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
