Фахівці Першого запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для навчального заняття зі співробітниками Благодійної організації “Мережа 100 % життя. Запоріжжя” підготували роз’яснення щодо прав людей, які живуть з ВІЛ на отримання медичної допомоги у Україні.
Люди, які живуть з ВІЛ, та особи, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, які звернулися за наданням статусу біженця та яким надано статус біженця в Україні, шукачі притулку, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України, користуються всіма правами та свободами, передбаченими Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами України.
Дискримінація особи на підставі наявності в неї ВІЛ-інфекції, а також належності людини до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ забороняється. Дискримінацією вважається дія або бездіяльність, що у прямий чи непрямий спосіб створює обмеження, позбавляє належних прав особу або принижує її людську гідність на підставі однієї чи кількох ознак, пов’язаних з фактичною чи можливою наявністю в неї ВІЛ, або дає підстави віднести особу до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛЛюдина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.
Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності (ст.ст. 3, 49 Конституції України).
Фізична особа має право на надання їй медичної допомоги. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років і яка звернулася за наданням їй медичної допомоги, має право на вибір лікаря та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій (ст. 284 ЦК України).
Право ВІЛ-інфікованої особи на медичну допомогу
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, які звернулися за наданням статусу біженця та яким надано статус біженця в Україні, інші іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України, мають право на проведення тестування з метою виявлення ВІЛ з одержанням кваліфікованої консультації до і після проведення тестування, що здійснюється відповідно до протоколу проведення такого тестування, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Усі люди, які живуть з ВІЛ, мають право на безперешкодне ознайомлення з інформацією про стан свого здоров’я, що зберігається в закладах охорони здоров’я.
Усі люди, які живуть з ВІЛ, мають право бути поінформованими про послуги із забезпечення необхідної їм психологічної, соціальної та правової підтримки і за бажанням одержати таку підтримку у спосіб, що не зумовить розкриття їх ВІЛ-статусу.
Крім загальних прав і свобод людини і громадянина, люди, які живуть з ВІЛ, мають також право на:
- відшкодування шкоди, пов’язаної з обмеженням їхніх прав унаслідок розголошення чи розкриття інформації про їх позитивний ВІЛ-статус;
- безоплатне забезпечення антиретровірусними препаратами та лікарськими засобами для лікування опортуністичних інфекцій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я (Закон України Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ”).
Права батьків ВІЛ-інфікованих дітей і дітей, які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ
Батьки ВІЛ-інфікованих дітей і дітей, які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ, та особи, які їх замінюють, мають право на:
- спільне перебування у стаціонарному відділенні лікарні з дітьми віком до 14 років із звільненням на цей час від роботи та виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною;
- одержання додаткової щорічної відпустки тривалістю 10 днів у літній чи інший зручний для них час до досягнення дітьми 18-річного віку.
Порядок організації надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованій особі
Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога людям, які живуть з ВІЛ-інфекцією/СНІД, надається закладами охорони здоров’я, що пройшли державну акредитацію в установленому законодавством порядку.
Планова госпіталізація та надання стаціонарної спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги здійснюються у стаціонарних відділеннях Центрів СНІДу або закладами охорони здоров’я.
Показаннями для надання стаціонарної спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД є:
- необхідність проведення планових досліджень, які не можуть бути здійснені в амбулаторних умовах;
- призначення антиретровірусної терапії (далі – АРТ) у випадках, які потребують госпіталізації;
- необхідність корекції схеми АРТ;
- розвиток токсичності або серйозних побічних реакцій АРТ;
- розвиток синдрому відновлення функції імунної системи;
- опортуністичні інфекції, супутні захворювання, у тому числі туберкульоз без бактеріовиділення, які не потребують інтенсивної терапії (для стаціонарів, у структурі яких відсутні відділення/палати інтенсивної терапії).
Антиретровірусна терапія є невід’ємною частиною комплексної медико-соціальної допомоги людям, які живуть з ВІЛ, та надається на безоплатній основі. Антиретровірусна терапія надається закладами охорони здоров’я, що включені до переліку таких закладів, які проводять антиретровірусну терапію у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.
Антиретровірусна терапія проводиться за наявності письмової інформованої згоди пацієнта на проведення антиретровірусної терапії з дотриманням умов щодо конфіденційності персональних даних та поваги до особистих прав і свобод громадян, визначених законодавством України.
Видача антиретровірусних препаратів пацієнту здійснюється відповідно до вимог клінічних протоколів антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції з розрахунку на 1 місяць лікування, а при високій прихильності до лікування – з розрахунку на 3 місяці лікування.
Хворим на ВІЛ-інфекцію/CНІД та туберкульоз з бактеріовиділенням медична допомога надається у протитуберкульозних диспансерах, туберкульозних лікарнях або відповідними територіальними медичними об’єднаннями (Порядок організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 585 від 10.07.2013).
Обов’язки ВІЛ-інфікованої особи
Люди, які живуть з ВІЛ, зобов’язані:
- вживати заходів для запобігання поширенню ВІЛ-інфекції, запропонованих органами охорони здоров’я;
- повідомляти осіб, які були їхніми партнерами до виявлення факту інфікування, про можливість їх зараження;
- відмовитися від донорства крові, її компонентів, інших біологічних рідин, клітин, органів і тканин для їх використання у медичній практиці.
У разі невиконання обов’язків, визначених у частині першій цієї статті, люди, які живуть з ВІЛ, з числа іноземців, а також осіб без громадянства, які своєю поведінкою створюють загрозу здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України, можуть бути видворені за межі України в порядку, встановленому законом.
Законодавство України:
- ст.ст. 3, 49 Конституції України
- ст. 284 ЦК України
- Закон України Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ”
- Закон України “Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки”
- Перелік та Критерії визначення груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, затверджений Наказом МОЗ України № 104 від 08.02.2013
- Порядок організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД затверджений Наказом
Для отримання безоплатної правової допомоги звертайтеся за адресами:
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях:
Запорізька область:
– адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77, 8-й поверх
– телефон: (061) 224-44-50
Донецька область:
– адреса: вул. Зелiнського, 27а, м. Маріуполь
– телефон: (099) 768-25-67
– е:mail: office.donetsk-zaporizhzhya@legalaid.zp.ua
Перший запорізькій місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги – м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77, 2-й поверх, тел. (061) 764-60-77
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги
