Фахівці Бердянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надали роз’яснення по одному з типових питань, з яким звертаються за консультацією місцеві жителі.
Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України (далі – ЖК) громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей та мають право розпоряджатися цією власністю за своїм бажанням: продавати, дарувати, передавати у спадщину, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно з ч.1 ст.156 ЖК члени сім’ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються житловим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. У ч.2 ст.156 говориться, що за згодою власника будинку (квартири) член його сім’ї має право заселяти в житлове приміщення інших членів сім’ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згода власника не потрібна.
Частина 4 ст.156 ЖК встановлює, що до членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, вказані в ч.2 ст.64 Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Відповідно до ч.2 ст.64 ЖК до членів сім’ї наймача відносяться дружина, їх діти і батьки. Членами сім’ї можуть бути визнані й інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Члени сім’ї власника можуть бути виселені у випадках, передбачених ч.1 ст.116 Кодексу. Виселення здійснюється в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення.
Підстави для виселення за ч.1 ст.116:
– систематичну руйнування або псування житлового приміщення;
– використання приміщення не за призначенням;
– систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одному будинку, а заходи попередження й громадського впливу виявились безрезультатними.
Таким чином, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Будь-яке виселення людини, якщо вона добровільно не бажає звільнити житлове приміщення, допускається виключно на підставах передбачених законом та має відбуватися тільки в судовому порядку.
Будь-які дії, спрямовані на позасудове вирішення такої ситуації та вигнання одного з подружжя з дитиною із житлового приміщення в якому вони проживають, можуть бути кваліфіковані як самоуправство, що відповідно до статті 356 Кримінального кодексу України вважається протиправними діями та карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.
Відповідно до абз.7 п.2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затв. наказом МВС 22.11.2012 № 1077 для реєстрації місця проживання особа подає документи, що підтверджують право на проживання в житлі – ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім’ї на реєстрацію місця проживання.
Таким чином, реєстрація осіб, що постійно проживали з ним, була здійснена за згодою власника житла, отже, вони мають право проживання та користування житлом на законних підставах.
Якщо в будинку зареєстрована та проживає малолітня дитина, слід згадати про те, що її права та інтереси перебувають під особливою охороною держави.
Права дитини захищаються Законом України «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей». Так, ст.12 встановлено неприпустимість зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.
Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено порядок зняття з реєстрації місця проживання.
Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
– заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;
– судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
– свідоцтва про смерть;
– паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
-інших документів, які свідчать про припинення:
– підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;
– підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;
– підстав на право користування житловим приміщенням.
Таким чином, якщо особа не бажає здійснювати зняття з реєстрації та звільняти житло, вона не може бути виселена в іншому порядку, ніж через суд.
Нагадуємо, що за отриманням безоплатної правової допомоги можна звернутися до Бердянського місцевого центру з надання БВПД, який знаходиться за адресою:
Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, 115/Богуславського, 8, 1-й поверх (будівля санепідемстанції)
Телефони: (06153) 4-89-42, (06153) 4-89-43, 095-020-99-18, 096-007-99-09,
ел.пошта: berdyansk.zaporizhya@legalaid.gov.ua,
Skype: berdyansk_center.
А також єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (діє цілодобово і безкоштовно)
