До Світловодського бюро правової допомоги звернулося 40 громадян з проханням надати правові роз’яснення щодо стягнення заробітної плати з підприємства. З цього питання консультує Алла Мірошник, заступник начальника Світловодського бюро правової допомоги Олександрійського місцевого центру з надання БВПД. Відповідно до ст. 43 Конституції України, право працівників на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Працівник має право на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 КЗпП України).
Оплата праці працівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, здійснюється в першочерговому порядку; своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їхньої черговості (ст. 97 Кодексу законів про працю України (КЗпП) та ст. 15 і 24 Закону України «Про оплату праці»).
Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць і не більше як через 16 календарних днів.
Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст.115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці»). Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати (ст. ст.116, 117 КЗпП України).
У разі звільнення працівника, керівництво повинно провести з ним повний розрахунок в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення працівником вимоги про розрахунок. У випадку, якщо працедавець при звільненні працівника несвоєчасно провів з ним повний розрахунок, то відповідно до ст. 117 КЗпП України, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У випадку затримки виплати заробітної плати працівник має право, відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці», звертатись до роботодавця, з метою компенсування втрати частини заробітної плати в зв’язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари й тарифів на послуги.
Згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, проводиться компенсація втрати частини заробітної плати своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця.
У разі, якщо власник, або уповноважений ним орган, чи особа, відмовиться виплачувати компенсацію, працівник має право звернутися з позовом до суду про стягнення цієї компенсації.
За невиплату заробітної плати чинним законодавством України передбачена відповідальність:
- Відповідно до ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення, визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- Відповідно до ст.175 Кримінального кодексу України, за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації, незалежно від форми власності, передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, а також позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Якщо невиплата вчинена внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
При відмові роботодавця виплатити заробітну плату або інші виплати, працівник також має право звернутися до прокуратури із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності.
Також можна звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованої заробітної плати, середнього заробітку за час, протягом якого не виплачувалася заробітна плата та відшкодування завданої її невиплатою моральної шкоди. Відповідачем за такими позовами має бути підприємство, установа чи організація, а не керівник, який може бути притягнутий до відповідальності.
У позовній заяві слід вказати прохання до суду допустити негайне виконання рішення суду про присудження й виплату працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Якщо заробітна плата нарахована і спір про її розмір відсутній, то працівник має право звернутися до суду в порядку наказового провадження з метою отримання судового наказу про виплату заборгованості по заробітній платі (ст. ст. 95-106 Цивільно-процесуального кодексу України (ЦПК).
У разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень (ст. 102 ЦПК). Судовий наказ виконується в порядку виконання судового рішення.
Працівники за позовами про стягнення заробітної плати чи заявою про видачу судового наказу звільняються від сплати судового збору (Закон України «Про судовий збір»).
Якщо рішення суду щодо невиплати заробітної плати не виконується, то працівник має право оскаржити дії чи бездіяльність державного виконавця по невиконанню рішення суду. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (ст. 383-389 ЦПК України). Якщо суд визнає незаконними дії чи бездіяльність державного виконавця, а рішення суду надалі не буде виконуватися, то працівник має право звернутися з заявою до Європейського суду з прав людини про порушення державою права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини).
Олександрійський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Олександрія, вул. Першотравнева, 18, телефон (05235) 7-04-40, 7-04-04.
Адреси бюро правової допомоги Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги
| № п/п | Назва бюро | Адреса | Графік роботи |
| 1. | Знам’янське бюро правової допомоги | м. Знам’янка, вул. Героїв Крут, 9 |
щоденно з 8.00-17.00 без перерви |
| 2. | Олександрівське бюро правової допомоги |
смт Олександрівка, вул. Незалежності України, 63 |
|
| 3. |
Онуфріївське бюро правової допомоги |
смт Онуфріївка, вул. Графа Толстого, 68 |
|
| 4. |
Петрівське бюро правової допомоги |
смт Петрове, вул.Центральна, 21 | |
| 5. |
Світловодське бюро правової допомоги |
м. Світловодськ, вул. Павлівська, 13-А |
Для цілодобового забезпечення доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний цілодобовий телефонний номер
0-800-213-103.
