З метою правопросвітництва фахівцями Володимир-Волинського місцевого центру з надання БВПД та підпорядкованих бюро правової допомоги проводяться традиційні зустрічі з громадянами, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, за місцем їхнього проживання, в умовах стаціонарного, тимчасового або денного перебування в територіальних центрах соціального обслуговування населення.
27 березня 2017 року працівники місцевого центру провели лекцію-бесіду для слухачів «Університету третього віку», що діє при Територіальному центрі соціального обслуговування населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради.
28 березня 2017 року фахівці Нововолинського бюро правової допомоги проконсультували осіб, які постійно проживають у стаціонарному відділенні Територіального центру соціального обслуговування виконавчого комітету Нововолинської міської ради, який знаходиться в смт Благодатне.
Мешканців територіальних центрів соціального обслуговування найбільш цікавить питання, як розпорядитися власним майном, щоб не залишитись на схилі літ без догляду, або ж без житла?
Відповідно до Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт визначає порядок переходу спадщини до певних осіб, яких заповідач може вибирати без урахування родинних чи подружніх стосунків. Заповідач має можливість без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом.
Основною відмінністю між договором дарування та заповітом є момент набуття права власності. У випадку дарування, обдаровуваним набувається повноцінне право на нерухомість ще за життя дарувальника. У випадку оформлення заповіту, спадкоємець набуває прав власності після того, як оформить спадщину.
Договір дарування нерухомої речі і заповіт укладаються у письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню (згідно норм Цивільного кодексу України).
Важливим аспектом при оформленні договору та заповіту є врахування обов’язкових витрат. При нотаріальному оформленні як договору дарування, так і заповіту необхідно сплатити державне мито та оплатити послуги нотаріуса.
Оподаткування доходу, зокрема майна, отриманого платником податку як подарунок, відбувається в тому ж порядку, що і майна, отриманого в якості спадщини (згідно з нормами Податкового кодексу України). Таким чином, за отримане майно у спадок чи в подарунок необхідно сплатити податок.
Прийняття в дар та спадкування нерухомого майна від членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, подружжя і дітей), а віднедавна і другого (рідні брати та сестри, баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері, та онуки) обкладається податком за нульовою ставкою. Таким же чином оподатковується вартість подарунка і для інвалідів I групи, осіб, які мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей-інвалідів. Подарунки та успадковане майно від всіх інших родичів оподатковуються за ставкою 5% від вартості такого подарунка (спадкового майна).
Суттєвою є різниця між даними правочинами в умовах припинення договору дарування та заповіту.
Згідно Цивільного кодексу України, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт чи скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожен новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.
Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Якщо обдарований вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність; вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдарованого до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена, також вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред’явлення вимоги дарунок є збереженим. У разі розірвання договору дарування обдарований зобов’язаний повернути дарунок у натурі.
Однією з важливих особливостей договору дарування є строк позовної давності. За договором дарування цей термін встановлюється тривалістю в 1 рік на відміну від загальної трирічної позовної давності. Протягом цього року будь-яка особа, не тільки дарувальник і обдарований, може звернутися до суду у разі, якщо його інтереси порушені укладенням договору дарування.
Ризиком для дарувальника у випадку з договором дарування є один невеликий, але досить суттєвий нюанс. Річ у тім, що після того, як документ підписується та реєструється, майно переходить у розпорядження обдарованого, який відразу ж може розпоряджатися ним на власний розсуд. Людина, яка подарувала, відразу залишається ні з чим.
У повсякденному житті існують непоодинокі випадки, коли після підписання дарчої стосунки між родичами розривалися, літніх людей виставляли на вулицю. Враховуючи всі нюанси, кожен вирішує сам, чи укладати договір дарування, чи заповідати нерухомість.
Довідково: Володимир-Волинський МЦ з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Устилузька, 19, тел.: (03342) 3-80-11, 3-80-16, e-mail: volodymyr-volynskyy.volyn@legalaid.gov.ua
Нововолинське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Нововолинськ, вул. В. Винниченка, 14, тел. (03344) 4-48-14.
