Правові засади діяльності журналістів визначені Конституцією України, законами України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про телебачення і радіомовлення», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та іншими нормативно-правовими актами.
Про те, які права мають представники мас-медіа в Україні роз’яснюють фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.
Відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», журналіст це творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов’язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України.
Законом України «Про інформацію» закріплено гарантії діяльності для суб’єктів інформаційних відносин, в тому числі і засобів масової інформації та журналістів, оскільки професія зобов’язує журналіста першим опинятися в гущині подій, осягати глибинний зміст явищ, причини і наслідки і витлумачувати їх для загалу.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст використовує права та виконує обов’язки, передбачені Законом України «Про інформацію» та вищезазначеним цим Законом. Так, журналіст має право:
на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання інформації;
відвідувати державні органи, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятим їх посадовими особами;
відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;
на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються чинним законодавством України;
по пред’явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією друкованого засобу масової інформації, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан;
звертатися до спеціалістів при перевірці одержаних інформаційних матеріалів;
поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за власним підписом, під умовним ім’ям (псевдонімом) або без підпису (анонімно);
відмовлятися від публікації матеріалу за власним підписом, якщо його зміст після редакційної правки суперечить особистим переконанням автора;
на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.
Засоби масової інформації зобов’язані забезпечувати відряджених журналістів та інших працівників належними документами, знаковими, сигнальними та іншими засобами позначення особи представника преси.
Стаття 17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» визначає, що відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв’язку з виконанням ним професійних обов’язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу.
Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі.
Частиною третьою статті 15 Конституції України встановлено, що цензура в Україні заборонена. Статтею 24 Закону України «Про інформацію» передбачено заборону цензури та заборона втручання в професійну діяльність журналістів і засобів масової інформації з боку органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб.
Забороняється цензура, тобто будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.
Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації.
Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб’єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом.
Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.
Кримінальним кодексом України виділена окрема стаття, що стосується перешкоджанню законній професійній діяльності журналістів. Так, незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.
Вищезазначені дії, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Кримінальним кодексом також визначені покарання за наступні злочини проти журналістів. Так, погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Вищезазначені дії, вчинені організованою групою, караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.
Умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.
Вищезазначені дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.
Крім того, захоплення або тримання як заручника журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
На сьогодні значна увага приділена гарантіям професійної діяльності журналістів. Держава намагається реалізувати права і свободи журналістів шляхом покладення обов’язків на установи та організації, їх посадових осіб подавати об’єктивну інформацію про свою діяльність. Визначено порядок акредитації журналістів при установах та організаціях. Докладається багато зусиль на вирішення питань щодо встановлення відповідальності за порушення прав та свобод журналістів, перешкоджання їх професійній діяльності, переслідування журналіста у зв’язку з його професійною діяльністю, здійснення цензури тощо.
Наразі журналісти, під час провадження їх професійної діяльності, мають можливість користуватися загальновизнаною свободою думки і слова, свободою вираження поглядів, в той же час підкреслюється неприпустимість зловживання правами та свободами журналіста.
Нагадуємо, що реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу громадяни можуть звернувшись до фахівців системи БПД.
Перший полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Міщенка, 2, тел. (0532) 50-27-22.
Другий полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40.
Кременчуцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Небесної Сотні, 54, тел. (05366) 3-00-38.
Лубенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Лубни, вул. Монастирська, 17, тел. (05361) 77-479.
Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.
