Відправляючись в туристичну чи екскурсійну поїздку, на відпочинок або оздоровлення, на маршрут вихідного дня або у всесвітню подорож, турист стикається з цілою низкою проблем, які при збігу обставин можуть призвести до негативних наслідків для його здоров’я та майна, погано вплинути на настрій та враження від поїздки.
Про те, як діяти туристам під час відпочинку, як уникнути порушення їх прав консультують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.
Відповідно до Закону України «Про туризм» туристи наділені низкою прав. Так, туристи і екскурсанти мають право на: реалізацію закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров’я, на безпечне для життя і здоров’я довкілля, задоволення духовних потреб, захист і повагу людської гідності; необхідну і достовірну інформацію про правила в’їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам’ятки природи, історії, культури та інші об’єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища; інформацію про наявність ліцензії у суб’єкта, що здійснює підприємницьку діяльність у галузі туризму, інших документів, наявність яких передбачена законодавством; отримання обов’язкової інформації, що передує укладенню договору; отримання туристичних послуг, передбачених договором; особисту безпеку, захист життя, здоров’я, прав споживача, а також майна; одержання відповідної медичної допомоги; відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору; сприяння з боку органів державної влади України в одержанні правових та інших видів допомоги, а громадяни України також і за її межами; реалізацію інших прав.
Слід зазначити, що законодавець наділяє також і відповідними обов’язками, а саме: не порушувати права та законні інтереси інших осіб, вимоги законів, які діють на території країни перебування; виконувати митні, прикордонні, санітарні та інші правила; поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні вірування країни (місця) перебування; зберігати довкілля, дбайливо ставитися до об’єктів природи та культурної спадщини в країні (місці) тимчасового перебування; дотримуватися умов і правил, передбачених договором про надання туристичних послуг; надавати персональну інформацію обсязі, необхідному для реалізації туристичного продукту; дотримуватися під час подорожі правил особистої безпеки; відшкодовувати збитки, завдані їх неправомірними діями; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством України та законодавством країни тимчасового перебування.
Держава гарантує захист законних прав та інтересів громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон. У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава вживає заходів щодо захисту інтересів українських туристів за межами України, у тому числі заходів для їх евакуації з країни тимчасового перебування.
Безумовно, першочерговим питанням, що виникає в українців, які обов’язки мають туристичні фірми, туроператори. Так, відповідно до норм чинного законодавства вони зобов’язані: проводити діяльність у галузі туризму, яка підлягає ліцензуванню, лише за наявності ліцензій; залучати до надання туристичних послуг осіб, які відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфікаційним вимогам; надавати туристам необхідну і достовірну інформацію про туристичні послуги, права, обов’язки та правила поведінки туристів (екскурсантів), умови страхування, порядок відшкодувння завданих збитків, умови відмови від послуг, правила візового митного режиму, перетинання державного кордону та іншу інформацію, передбачену законодавством. Туроператори (туристичні агенції) також зобов’язані надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором; виконувати вимоги закону щодо забезпечення безпеки туристів, охорони туристичних ресурсів України та довкілля; вести облікову та іншу визначену законодавством документацію, відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані туристам (екскурсантам), іншим особам та довкіллю.
На що слід звертати особливу увагу туристам, плануючи власний відпочинок – це укладення трудового договору, що юридично визначить права та обов’язки сторін та у випадку їх порушення буде правовим інструментом для захисту своїх прав. Відповідно до норм чинного законодавства, за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов’язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов’язується оплатити його.
Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону. У договорі на туристичне обслуговування зазначаються наступні умови: строк перебування у місці надання туристичних послуг із зазначенням дат початку та закінчення туристичного обслуговування; характеристика транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорія, а також дата, час і місце відправлення та повернення (якщо перевезення входить до складу туристичного продукту); готелі та інші аналогічні засоби розміщення, їх місце розташування, категорія, а також строк і порядок оплати готельного обслуговування; види і способи забезпечення харчування; мінімальна кількість туристів у групі (у разі потреби) та у зв’язку з цим триденний строк інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи; програма туристичного обслуговування; види екскурсійного обслуговування та інші послуги, включені до вартості туристичного продукту; інші суб’єкти туристичної діяльності (їх місцезнаходження та реквізити), які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту; страховик, що здійснює обов’язкове та/або добровільне страхування туристів за бажанням туриста, інших ризиків, пов’язаних з наданням туристичних послуг; правила в’їзду до країни (місця) тимчасового перебування та перебування там;вартість туристичного обслуговування і порядок оплати; форма розрахунку.
Кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв’язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі: погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків; непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги; запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов’язкових платежів, істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту; домовленості сторін.
Туроператор (турагент) зобов’язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися підчас укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.
На що слід звернути також увагу відпочиваючим, це умови за яких встановлено випадки зміни ціни надання туристичних послуг, адже на практиці досить часто трапляються випадки, що туроператори користуючись незнанням туристів своїх прав зловживаються цим моментом. Так, відповідно до законодавства зміна ціни туристичного продукту після укладення договору на туристичне обслуговування допускається лише у разі необхідності врахування зміни тарифів на транспортні послуги, запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів та інших обов’язкових платежів, зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена вартість туристичного продукту. Зміна ціни туристичного продукту можлива не пізніш як за 20 днів до початку туристичної подорожі. При цьому збільшення ціни туристичного продукту не може перевищувати п’яти відсотків його початкової ціни. У разі якщо ціна туристичного продукту вища за початкову ціну на п’ять відсотків, турист має право відмовитися від виконання договору, а туроператор (турагент) зобов’язаний повернути йому раніше сплачену суму.
Важливо також знати у яких випадках турист та туристичні агентства мають право відмовитися від отримання(надання) туристичних послуг та які правові наслідки такої відмови. Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста. Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов’язаних із відмовою. Якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якоговідповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов’язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.
Що стосується відповідальності туроператорів, то відповідно до норм чинного законодавства, туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов’язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб’єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити. За неналежне виконання своїх зобов’язань туроператор, турагент, інші надавачі туристичних послуг несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір їх майнової відповідальності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.
Крім того, туроператори (турагенти), які порушили законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов’язані відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Нагадуємо, що отримати фахову безоплатну правову допомогу громадяни можуть звернувшись до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40 (2 поверх), (0532) 56-26-66.
Як відшкодовувати шкоду при залитті квартири
Частина 3 статті 13 Конституції України визначає, що власність зобов’язує; власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Законодавством України також передбачено, що власник зобов’язаний володіти, користуватись, розпоряджатись своєю власністю так, щоб це не завдавало шкоди правам, інтересам та майну інших осіб, і, відповідно, вживати для цього необхідних заходів, а саме: власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить; а особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Проте, в житті трапляються випадки, коли власник не хоче нести відповідальність за неналежне утримання свого майна та за шкоду яка завдана іншим особам, одним із таких випадків є залиття квартири. Залиття квартири та відшкодування шкоди внаслідок цього є доволі актуальним питанням для багатьох осіб, враховуючи той факт, що багато громадян проживають в багатоповерхових будинках, де таке явище є досить поширеним. Як діяти, якщо Вас затопили сусіди, що робити для того, щоб відшкодувати завдану шкоду. Про те, який алгоритм дій громадян для вирішення ситуації у правову полі консультують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.
Існує два традиційних способи вирішення питання відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири, – добровільний і судовий. У добровільному порядку сторони вирішують яка сума компенсації задовольнить обох і відмовляються від будь-яких претензій один до одного, якщо сторони не можуть дійти згоди, постає питання звернення до суду і стягнення суми завданого збитку примусово.
Що ж слід робити в першу чергу? Перш за все, необхідно встановити джерело затоплення, що є ключовим моментом у справі, адже тільки виявивши джерело, можна знайти винного в інциденті. В залежності від того, на кому лежить відповідальність за обслуговування і експлуатацію інженерних систем, з яких відбулось залиття, винним в ситуації може виявитись як неуважний сусід зверху, так і ЖЕК (ОСББ чи інша управляюча компанія). Якщо затоплення відбулось внаслідок розриву неякісної квартирної розводки водопостачання, то винуватцем завдання шкоди вважається власник (наймач) житлового приміщення; якщо ж залиття пов’язане з проривом на стояку гарячого чи холодного водопостачання, то до відповідальності необхідно притягувати обслуговуючу організацію.
Після термінового ліквідуваня причини залиття, шляхом самостійного усунення причин(піднятись до сусідів і попросити закрити кран), в разі неможливості, виклику аварійної служби житлово-експлуатаційної організації (зафіксувавши: прізвище особи що прийняла повідомлення, номер час виклику). Необхідно звернутись до ЖЕК (ОСББ, чи того управління, під яким знаходиться будинок) з письмовою заявою щодо огляду квартири чи іншого приміщення і складення акту залиття.
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» у разі залиття, аварії квартир, комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито, складається відповідний акт. Згідно вимог законодавства, в акті мають бути зазначені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Звертаємо Вашу увагу, що окрім складання акту, доцільним буде детальне фотографування пошкоджень, завданих Вашому майну залиттямквартири. Крім того, належним доказом розміру матеріальної шкоди може слугувати кошторис складений відповідною будівельною організацією, яка здійснила ремонтно-відновлювальні роботи у Вашому помешканні. Проте, найбільш надійним доказом буде висновок експертного дослідження, проведений відповідною експертною установою або атестованим експертом.
Згідно п. 1.3. розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (надалі – Інструкція) відповідно до чинного законодавства за дорученням, зокрема, осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України. Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються. Відповідно до п.п.5.1. п. 5 розділу 2 Інструкції передбачено, що до основних завдань будівельно-технічної експертизи відноситься визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо. До орієнтовнаного переліку вирішуваних питань будівельно-технічною експертизою, належать питання, що стосуються того, які пошкодження об’єкта (будівлі, квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли внаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо; яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо); яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо; який розмір завданої матеріальної шкоди об’єкту (будівлі, квартирі, приміщенню, оздобленню тощо) унаслідок його залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо.
Отже, для встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям Вашого житла, а також причин такого залиття (що також буде доцільним встановити у висновку), необхідно звернутись до відповідної експертної установи або експерта з проханням провести будівельно-технічне експертне дослідження за результатами якої вирішити вищенаведені запитання.
Слід зазначити, що у випадку проведення експертизи, відповідачу буде досить важко спростувати висновки експерта, зроблені за результатами проведеного дослідження, а витрати на проведення такого дослідження можна буде стягнути з відповідача у судовому порядку, заявивши у позовній заяві відповідну вимогу.
У разі відмови винуватця залиття у добровільному порядку відшкодувати шкоду заподіяну Вашому майну, необхідно звертатись з позовною заявою до суду.
Якщо Ви маєте акт, складений у відповідності до законодавства, про встановлення факту залиття, належні докази розміру завданої шкоди, то вірогідність задоволення Вашого позову досить велика.
Частинами 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Крім того, відповідно до роз’яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.
Тобто, цивільне законодавство в деліктних зобов’язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Отже, обов ’ язок доказування своєї невинуватості у справі за Вашим позовом буде покладено на відповідача і якщо він не доведе, що невинуватий, то позов буде задоволено і розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям, буде стягнуто на Вашу користь.
Нагадуємо, Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області працює за адресою:м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40.
Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.
Довідково повідомляємо, що на теренах Полтавської області діє Загальнонаціональній просвітницький проект Я МАЮ ПРАВО! (ЯМП!), який реалізується Міністерством юстиції у співпраці з системою БПД та територіальними органами юстиції за підтримки USAID “Нове правосуддя” та іншими донорами. Основна мета проекту – сформувати нову правову культуру у суспільстві, що забезпечить сталий розвиток України як сучасної правової демократичної держави. Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» на сайті prаvo.minjust.gov.ua таза номером 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги).
.
