Цукровий дiабет є одним з найпоширеніших неінфекційних захворювань у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) на нього хворіє близько 3% населення Землі.
20 грудня 2006 року ООН прийняла резолюцію 61/225 по діабету, в якій визнала діабет неінфекційною епідемією. Щороку понад 3 мільйони діабетиків вмирає від таких ускладнень хвороби як інфаркт, інсульт і ниркова недостатність. Крiм того, дане захворювання є причиною тяжких iнвалiдизуючих ускладнень таких як слiпота, ниркова та судинна недостатнiсть та інші.
Про те, яким правовим захистом держави користуються особи, хворі на цукровий діабет консультують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.
Стаття 49 Конституції України визначає, що кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Порядок та умови забезпечення хворих на цукровий діабет лікарськими засобами та виробами медичного призначення регулюються розпорядженням КМУ «Деякі питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну» від 05.03.2009 р. № 247-р та наказом МОЗ України від 23.03.2011 р. № 160 «Про забезпечення хворих на цукровий діабет лікарськими засобами та виробами медичного призначення». Порядок ведення реєстру хворих на цукровий діабет затверджено наказом МОЗ України від 28.05.2009 р. № 365.
Важливим кроком на шляху боротьби з цим суспільно небезпечним захворюванням була реалізація в Україні державної програми «Цукровий діабет» на 2009-2013 роки, затверджена постановою КМУ № 877 від 19 серпня 2009 р., яка, незважаючи на неповноцінне фінансування, певним чином виконувалася та дала свої позитивні результати.
У рамках виконання програми у 2009 році були підготовлені та впроваджені «Протоколи надання медичної допомоги за спеціальністю «Ендокринологія», в яких сконцентрувалися сучасні наукові та галузеві досягнення, рекомендації Американської діабетичної асоціації (ADA) та Міжнародної діабетичної федерації (IDF), настанови, які застосовуються в провідних клініках світу, і базуються на принципах доказової медицини та клінічної епідеміології.
У 2013 році було затверджено і впроваджено в клінічну практику оновлені протоколи лікування хворих на цукровий діабет ІІ типу, які призначені в першу чергу для лікарів первинної та вторинної ланки.
Крім того, завдяки програмі в Україні було створено державний Реєстр хворих на цукровий діабет, в який також увійшли дані про пацієнтів дитячого та підліткового віку.
В Україні нині хворі на інсулінозалежний діабет забезпечуються препаратами інсуліну та цукрознижуючими препаратами за рахунок державних коштів. При цьому усі діти, вагітні жінки та особи, що мають непереносимість препаратів інсуліну вітчизняного виробництва отримують імпортні препарати інсуліну. З 2007 року закупівлі препаратів інсуліну та цукрознижуючих препаратів проводять за рахунок місцевих бюджетів.
З 1 квітня 2017 року в Україні впроваджено нову соціальну програму – компенсація вартості ліків «Доступні ліки», основна мета якої забезпечити кожного громадянина України необхідними лікарськими засобами, які покращать якість їхнього життя і запобіжать виникненню ускладнень та передчасної смертності. Відтак ліки для хворих на серцево-судинні захворювання, бронхіальну астму й цукровий діабет II типу можна отримати безкоштовно або з незначною доплатою.
Для того, щоб отримати ліки потрібно отримати рецепт у лікаря, при цьому рецепт виписується не за торговельною назвою, а за міжнародною непатентованою назвою. Після цього пацієнт повинен зайти в аптеку із позначкою “Доступні ліки”, у кожній аптеці має бути наявний препарат із програми та перелік цін із відшкодувань. Ліки можна отримати в аптеці безкоштовно або з незначною доплатою лише за рецептом лікаря. Аптеці вартість ліків компенсує держава.
Безкоштовно надаються ліки-учасники програми за найнижчою ціною. Тобто вартість препарату із середнього цінового діапазону держава компенсує частково, його можна придбати з незначною доплатою. При цьому лікар повинен виписати окремий рецепт на кожний лікарський засіб. Вартість ліків, які не беруть участі в програмі, не компенсується.
Перелік аптек можна знайти у медзакладах, на сайтах органів місцевої влади, МОЗ, де пацієнт може дізнатися чи бере аптека участь у програмі за спеціальною позначкою.
У випадках, коли в аптеці закінчились безкоштовні ліки, або ті, що відшкодовуються, то пацієнт може зачекати, поки ліки надійдуть в аптеку, звернутись в іншу аптеку, обрати іншу торгову марку та доплатити різницю.
У тому випадку, коли у хворого на цукровий діабет виникають ускладнення, що вражають різні органи, або хвороба вимагає періодів декомпенсації, лікарем вживаються заходи за призначенням інвалідності, проте остаточне рішення залишається за медико-соціальної експертизою до складу якої обов`язково входять фахівці з лікуванню цукрового діабету. Група непрацездатності визначається на підставі об`єктивного обстеження.
З моменту винесення висновку про призначення інвалідності хворий набуває право на пенсію, ряд пільг, окремі види державної соціальної допомоги, в тому числі на безкоштовне забезпечення ліками.
Діабет – серйозна хвороба. Держава приходить на допомогу хворим, а й самі пільговики повинні знати про свої права, в тому числі про право на забезпечення безкоштовними ліками.
Нагадуємо, що реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу громадяни можуть звернувшись до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, який знаходиться за адресою:м. Полтава, вул. Європейська 37/40, тел.(0532) 56-26-66.
Додатково інформуємо, що цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.
Як обрати сімейного лікаря консультують фахівці системи безоплатної правової допомоги
Кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров’я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров’я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв’язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.
Одна з головних реформ в Україні – медична – вступила в дію з 1 січня 2018 року. Відповідно до статті 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», передбачено програму державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій). Тобто це програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.
Відповідно до цього Закону. держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
У межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням:
ü екстреної медичної допомоги;
ü первинної медичної допомоги;
ü вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;
ü третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
ü паліативної медичної допомоги;
ü медичної реабілітації;
ü медичної допомоги дітям до 16 років;
ü медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», передбачено, що пацієнти мають право на: отримання необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, у надавачів медичних послуг; безоплатне отримання інформації від Уповноваженого органу або надавачів медичних послуг про програму медичних гарантій та надавачів медичних послуг за цією програмою, які можуть надати необхідну пацієнту медичну послугу; можливість вибору лікаря у порядку, встановленому законодавством; надання лікарям, третім особам права доступу до персональних даних та іншої інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров’я, у тому числі до інформації про стан свого здоров’я, діагноз, про відомості, одержані під час медичного обстеження, за умови дотримання такими особами вимог Закону України “Про захист персональних даних”; отримання від Уповноваженого органу інформації про осіб, які подавали запити щодо надання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров’я, про такого пацієнта; оскарження рішень, дій чи бездіяльності надавачів медичних послуг або Уповноваженого органу та його територіальних органів в установленому законом порядку; судовий захист своїх прав; звернення до Ради громадського контролю щодо дій чи бездіяльності Уповноваженого органу; інші права, передбачені законодавством.
У разі потреби у медичних послугах та лікарських засобах за програмою медичних гарантій пацієнт (його законний представник) звертається до надавача медичних послуг у порядку, встановленому законодавством.
Пацієнт (його законний представник) реалізує своє право на вибір лікаря шляхом подання надавачу медичних послуг декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Надавачам медичних послуг забороняється відмовляти у прийнятті декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та веденні пацієнта, зокрема, на підставі наявності у пацієнта хронічного захворювання, його віку, статі, соціального статусу, матеріального становища, зареєстрованого місця проживання тощо, крім випадків, передбачених законодавством.
Отже українці відтепер самі обиратимуть, терапевта, педіатра або сімейного лікаря у будь-якому медичному заклад, адже відтепер медична допомога не прив’язана до місця прописки або проживання. Початок національної кампанії – 1 квітня 2018 року.
Про те, який порядок обрання лікаря консультують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.
Для того, щоб обрати сімейного лікаря, в першу чергу, необхідно визначитися з кандидатурою лікаря, з яким Ви плануєте підписати декларацію. Це може бути лікар у якого Ви обслуговувались та залишились задоволені результатами його роботи. Крім того, знайти гарного лікаря Ви можете, звернувшись за порадою родичів, сусідів, друзів, колег та визначитися з вибором амбулаторії сімейної медицини або поліклініки, яка підходить вам найбільше. Крім того, Ви також можете звернутися до місцевого відділеня охорони здоров’я, де Вам розкажуть, які лікарі працюють у вашому населеному пункті чи районі. Інший варіант – просто зверніться у будь-який медичний заклад і познайомтеся з лікарями. Інформацію про них можна отримати у місцевому відділі охорони здоров’я або безпосередньо в реєстратурі. Деякі медичні заклади вже мають свої власні сайти з такою інформацією.
Наступним кроком для вибору сімейного лікаря є підписання декларації. Для цього Вам необхідно звернутися до закладу первинної медичної допомоги, в яких працюють сімейні лікарі, терапевти, педіатри, які в свою чергу підписують контракт з Національною службою здоров’я, а пацієнти – декларацію з тими лікарями, яких самі собі обрали. Для підписання декларації громадянам при собі слід мати паспорт та ідентифікаційний номер. Якщо ж Ви підписуєте декларацію з педіатром (чи сімейним лікарем, який буде обслуговувати вашу дитину), то також знадобиться свідоцтво про народження дитини та документи (паспорт та код) одного з її батьків або опікунів. Спосіб заповнення декларації — електроний, що полягає у тому що уповноважена особа закладу внесе ваші дані в систему, роздрукує декларацію, яку Ви підпишете у двох примірниках (один із них залишається у Вас, накладе електронний цифровий підпис працівника юридичної особи на декларацію та направить її в систему «Електронне здоров‘я».
Отже, Ви офіційно задекларували вибір свого лікаря. Гроші за Ваше обслуговування держава (НСЗУ) сплачуватиме закладу, у якому працює вибраний вами лікар. Цей процес розпочнеться одразу, коли медзаклад увійде у реформу: автономізується та укладе договір з НСЗУ.
Якщо Ваш лікар знаходиться у відпустці або хворіє його заміняють на іншого лікаря первинної ланки або черговий заклад первинної медичної допомоги. Якщо вам знадобиться допомога, а ви знаходитесь в іншому місті, слід звертатися до найближчого закладу первинної медичної допомоги.
Звертаємо Вашу увагу, що лікар може відмовити вам у підписанні декларації, якщо він уже набрав максимально рекомендовану кількість пацієнтів: сімейний лікар може обслуговувати 1 800 пацієнтів, терапевт – 2 000, педіатр – 900. Ця цифра може бути дещо більшою для лікарів, які працюють у селах. Наприклад, якщо у селі проживає 2 000 людей, то всі вони отримають змогу підписати декларацію з сімейним лікарем. Тому, якщо Ви знайшли гарного лікаря, не відкладайте питання підписання декларації, адже у нього може просто не залишитись місць для нових пацієнтів. Без медичної допомоги не залишиться ніхто. Це питання контролюватиме Національна служба здоров’я України.
На які ж послуги від лікаря первинної ланки можуть розраховувати громадяни? Так, до обов’язків лікаря первинної ланки входять: безпосереднє надання первинної медичної допомоги пацієнтам; формування та контроль виконання плану обстежень та лікування, аналіз результатів досліджень, призначення медичних препаратів та інших лікувальних заходів; надання медичної допомоги пацієнтам у невідкладному стані; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; координація роботи з іншими ланками медичної допомоги; ведення пацієнтів, що хворіють на соціально небезпечні інфекційні захворювання відповідно до законодавства; здійснення імунопрофілактики відповідно до чинного законодавства; консультування щодо здорового способу життя; проведення заходів масової та індивідуальної профілактики інфекційних захворювань; оцінка індивідуальних ризиків захворювань і консультування з питань профілактики. Розробка індивідуальних програм обстеження та спостереження за здоров’ям; інформування пацієнта щодо національних скринінгових програм та виконання інших функцій відповідно до законодавства або до програми; динамічне спостереження за неускладненою вагітністю; здійснення медичного догляду за здоровою дитиною; ведення хворих із психічними розладами, зокрема, враховуючи рекомендації спеціаліста; надання паліативної допомоги, що охоплює: оцінку ступеню болю; призначення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; лікування больового синдрому; оформлення рецептів на наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори відповідно до чинного законодавства. Також такі лікарі здійснюють координацію та організацію виконання лабораторних досліджень, проведення забору біологічного матеріалу; проводять лабораторні дослідження, у тому числі з використанням швидких тестів; призначають лікарських засобів з оформленням документів відповідно до законодавства; готуютьа медичну документацію для направлення осіб з ознаками стійкої втрати працездатності на медико-соціальну експертизу та на медико-соціальну реабілітацію та оформлюють довідки, форми, листки непрацездатності.
Тобто всі перелічені дії лікар має здійснювати безкоштовно та за них розраховується держава.
Нагадуємо, що Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області працює за адресою: м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40.
Нагадуємо, що цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.
