Правозахисники представили звіт за результатами моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини (далі – Стратегії). Серед позитивних зрушень у виконанні Плану дій з виконання Стратегії відзначено стрімкий розвиток системи БПД та формування нових стандартів якості безоплатної вторинної правової допомоги.
«Виконання Плану дій, хоч повільно, але наближає до реалізації стратегічних напрямків Національної стратегії. Проте, небезпечні тенденції посягання на незалежність систем захисту прав людини нівелюють будь-які принципи демократії. На недопущення скасування досягнень у забезпеченні прав людини спрямований громадський моніторинг імплементації Національної стратегії і виконання Плану дій», – таке коротке резюме представленого звіту.
Звіт підготовлений Громадською платформою моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини за матеріалами Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, Консультативної місії Європейського союзу та Української Гельсінської спілки з прав людини. Він має на меті оцінити прогрес імплементації у наступних сферах:
- запровадження інституту Конституційної скарги;
- ратифікація Європейської конвенції щодо відшкодування збитку жертвам насильницьких злочинів;
- окремі аспекти забезпечення ефективного розслідування злочинів, пов’язаних із катуваннями;
- розслідування злочинів у зоні проведення АТО;
- забезпечення якісної та доступної безоплатної правової допомоги.
Що стосується системи надання безоплатної правової допомоги, оцінено її доступність, якість та ризики.
ДОСТУПНІСТЬ
Зокрема, відзначено, що за час імплементації Національної стратегії доступ до безоплатної вторинної правової допомоги було розширено для більшої кількості соціально незахищених осіб. Спрощено доступ до такої допомоги й для осіб, які потребують перекладача, в тому числі – жестової мови. Відзначене й широке партнерство системи БПД із неурядовими організаціями, що також сприяє поліпшенню доступу до безоплатної правової допомоги. Так, центрами з надання правової допомоги, як зафіксовано у звіті, налагоджену співпрацю з
1029 громадськими організаціями, з більшістю яких укладено меморандуми про співпрацю у сфері надання безоплатної правової допомоги – 1691 меморандумів. І, звичайно, оцінено масштаб системи, що сьогодні має офіси (центри та бюро правової допомоги) у понад 500 точках по всій Україні.
Як зазначено у звіті, наявність значної кількості точок доступу до БПД, все ж не дозволяє подолати певні перешкоди у поширенні інформації про безоплатну правову допомогу. Такі проблеми виникають, зокрема, через: нестачу людських ресурсів; супротив проведенню інформаційних кампаній з боку окремих голів сільських, селищних рад; нестачу видатків з державного бюджету на проведення інформаційної підтримки системи БПД.
ЯКІСТЬ
Відзначено наявність Стандартів якості надання безоплатної правової допомоги у кримінальному провадженні. Втім наголошено на поки що відсутності процедури відстеження якості надання БВПД у цивільних та адміністративних справах (здійснення представництва) та безоплатної первинної правової допомоги, та необхідності доопрацювання окремих положень наявного проекту таких стандартів.
РИЗИКИ
Зауважено, що відповідно до оцінки Ради Європи рекомендовано ужити заходи для посилення незалежності керівника Координаційного центру з надання правової допомоги: «директора Координаційного центру з надання правової допомоги слід призначити з урахуванням особистих якостей відповідно до незалежної процедури публічного призначення з остаточним затвердженням Кабінетом Міністрів України, і строк перебування на посаді директора Координаційного центру повинен бути визначений Законом України «Про безоплатну правову допомогу». Саме у частині призначення директора Координаційного центру, як зауважено у звіті, система БПД зіштовхнулась із викликом, а проведений конкурс на цю посаду був поставлений під сумнів як працівниками системи, та і правозахисною спільнотою. Міністерству юстиції при проведенні конкурсу на посаду директора Координаційного центру та формуванні нової концепції розвитку системи надання БПД рекомендовано враховувати необхідність посилення інституційної спроможності та незалежності системи.
Захід з представлення звіту та його обговорення пройшов сьогодні, 5 вересня, у столиці за участі представників правозахисної спільноти, державних органів, міжнародних організацій та ЗМІ.
«Наприкінці серпня 2017 року виповнилося 2 роки з дня затвердження Президентом України Національної стратегії у сфері прав людини, на яку покладалися наші великі сподівання. Сьогодні ми маємо тиснути на будь-які важелі (національні чи міжнародні) для того, щоб ця стратегія не залишилася декларативним документом. На жаль, ми спостерігаємо постійне зниження рівня уваги до цього надзвичайно важливого для нашої країни питання. Щоб вивести процес імплементації Нацстратегії на новий рівень, ми зобов’язані об’єднати зусилля та налагодити діалог між правозахисним середовищем та державними органами», – у своєму вступному слові до звіту зазначає керівник Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини Богдан Крикливенко.
На думку Виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадія Бущенка: «Наразі, підготовка аналітичних тематичних звітів щодо нагальних питань, які є у сфері прав людини, їх презентація суспільству, обговорення із зацікавленими сторонами та прийняття необхідних рішень має оптимізувати роботу органів державної влади та правозахисним середовищем у досягненні очікуваних результатів, передбачених Національною стратегією. Великі сподівання покладаємо на робочу групу при Комітеті ВРУ з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин. Це не лише додатковий контроль, а й можливість супроводження відповідних законопроектів у парламенті».
В.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк під час свого виступу на заході зазначив, що у звіті дуже точно відображено стрімкий розвиток мережі точок доступу до безоплатної правової допомоги, чим сьогодні по суті є система БПД. “Як на мене, це можна оцінити як прорив у питанні доступності правосуддя. Оскільки донині такої розгалуженої потужної правозахисної мережі в країні фактично не існувало. Завдяки системі БПД , на мій погляд, право на доступ до провосуддя набуває практичного змісту. Ми будемо підбивати підсумки нашої роботи, аналізувати роботу офісів, і звичайно всю подальшу роботу будемо акцентувати на «змісті». Тепер над потрібно зосереджуватися на якості безоплатної правові допомоги. Зараз ми знаходимося в стані активної роботи над стандартами якості безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах, а також – над стандартами якості безоплатної первинної правової допомоги”, – Олексій Бонюк.
Він додав, що система сьогодні зосереджена не тільки на правовій допомозі, але й на тому, щоб забезпечити правову спроможність територіальних громад та окремих громадян. «Для суспільства є ціннішим отримувати правові знання, аби самостійного захищати свої права», – в.о. директора Координаційного центру.
Переглянути та завантажити звіт можна тут.
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+
