Впродовж 12-13 січня 2017 року відбувся ознайомчий візит української делегації до інституцій Ради Європи стосовно стандартів Ради Європи щодо внутрішнього переміщення. Візит організовано проектом Ради Європи “Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні”, що реалізується в межах Плану дій Ради Європи для України у 2015-2017 роках. У складі української делегації – перший заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Мирослав Лаврінок і начальник Управління забезпечення доступу до правової допомоги Олена Сінчук.
Дводенний візит до Страсбургу мав на меті ознайомити українських делегатів із принципами прийняття рішень щодо внутрішнього переміщення інституціями Ради Європи, безпосередній обмін досвідом між різними експертами та вивчення правозастосовної практики Європейського суду з прав людини й інших стандартів Ради Європи задля удосконалення законодавства у сфері захисту прав ВПО в Україні та покращення практики його застосування. Це також дало можливість обміну думками та досвідом між різними зацікавленими сторонами з питань поточних викликів та конкретних кроків з вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб в Україні.
У складі української делегації – фахівці Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Координатори підгруп Робочої групи з питань підготовки проектів законів та підзаконних нормативно-правових актів щодо вдосконалення національного законодавства України стосовно захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб, Координаційного центру з надання правової допомоги, Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату Комітету Верховної Ради України з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій.
Ознайомчий візит розпочався з відвідування офісу Ради Європи у Страсбурзі.
Як зазначив Голова Директорату з прав людини Ради Європи Крістос Джакомопулос у своїй вітальній промові до делегатів, Рада Європи у своїй практиці стикалася з проблемами внутрішнього переселення під час подій на Кіпрі у 70-х роках, у Косово, в Грузії і завжди намагалася допомогти та не бути осторонь від таких подій. Набутий досвід та експертну підтримку Рада Європи готова передавати та уже передає в Україні, зокрема, в рамках проекту «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні». Більше про проект розповіла його керівниця Ганна Христова.
Вона наголосила на необхідності вдосконалення практики застосування рішень Європейського суду з прав людини у судочинстві України. Ганна Христова також звернула увагу присутніх на важливості інтеграції ВПО до нових громад, створенні сприятливих умов для забезпечення прав ВПО на новому місці проживання. На її думку, вже сьогодні в Україні потрібно обговорювати питання подальшої комунікації із ВПО, оскільки, виходячи з європейського досвіду, країни, що стикаються з аналогічними проблемами, не завжди готові до тривалості розв’язання конфліктів, унаслідок яких частина населення вимушено покинула власні домівки. У цьому сенсі вона звернула увагу на Рекомендацію Парламентської асамблеї Ради Європи №1877 «Забуті люди Європи: захист прав людини осіб, переміщених на тривалий час» від 24 червня 2009 року.
Тарас Вавринчук, старший юрист Секретаріату Європейського Союзу з прав людини, ознайомив учасників делегації з практикою ЄС щодо захисту прав ВПО, окремими рішеннями ЄС. Зазначені рішення містяться у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Ради Європи у рубриці «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні».
Також він наголосив на тому, що нині на розгляді Суду перебуває біля 4 000 скарг від громадян, які постраждали внаслідок російської агресії, окупації Криму та збройного конфлікту на Сході країни (приблизно 3800 звернень від громадян з Луганської та Донецької областей та 200 – з Автономної Республіки Крим). Рішення суду по жодній з цих справ ще не прийнято.
Цього ж дня українська делегація відвідала Європейський суд з прав людини з метою ознайомлення з його роботою, зобов’язаннями у сфері захисту прав людини та внутрішнього переміщення, а також – принципами прийняття рішень інституціями Ради Європи, практикою Європейського суду з прав людини щодо окремих аспектів внутрішнього переміщення. Українські делегати зустрілися зі старшими юристами Європейського суду з прав людини.
Як розповів юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини Дмитро Третьяков: «Надзвичайно важливо, щоб перед зверненням до Суду скаржник використав усі засоби судового захисту в державі, проти якої спрямована заява, які могли б призвести до усунення порушення, що є предметом оскарження; в протилежному випадку він має довести, що такі засоби захисту є неефективними. Це означає, що заявник для захисту своїх прав має спочатку звернутися до національних судів, яким підсудна справа, включаючи відповідну вищу судову інстанцію. Крім того, використовуючи належні засоби захисту, необхідно дотримуватись національних процесуальних правил, зокрема, передбачених законодавством строків. Заяву можна подати до Суду протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання, що є предметом цього звернення. Шестимісячний строк відраховується з моменту Вашого ознайомлення або ознайомлення Вашого адвоката з остаточним судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні, або ж – у разі якщо Ви вважає, що ефективний засіб юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній – з моменту стверджуваного порушення».
Дізнатися більше про те, як звернутися до Європейського суду з прав людини
Також делегація мала нагоду зустрітися з Спеціальним Радником Генерального Секретаря Ради Європи по Україні Режісом Бріла, профільними комітетами Парламентської Асамблеї Ради Європи, а також представниками Департаменту виконання судових рішень, Департаменту Соціальної Хартії та відділом HELP (Програми навчання у сфері прав людини для представників юридичних професій).
«Ознайомчий візит спонукав обидві сторони до продуктивної дискусії, що підтверджує значний інтерес всіх залучених осіб у подальшій співпраці та партнерстві», – діляться досвідом представники Координаційного центру.
Наразі Україна перебуває у процесі розробки та вдосконалення законодавства у сфері внутрішнього переміщення. Таким чином, ознайомчий візит дозволив делегації дізнатися більше про стандарти Ради Європи щодо внутрішнього переміщення та вимоги до подальшого узгодження українського законодавства у відповідності до міжнародних зобов’язань держави.
Нагадаємо, що раніше, 15 листопада та 22 грудня 2016 року, за підтримки проекту Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні» відбулися два засідання робочої групи з питань підготовки проектів законів та підзаконних нормативно-правових актів щодо вдосконалення національного законодавства України стосовно захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб. Учасницею робочої групи від Координаційного центру є Олена Сінчук.
ДОВІДКОВО
Проект Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні» реалізується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки. Проект тривалістю у 30 місяців (липень 2015 – грудень 2017) спрямований на реалізацію заходів з удосконалення нормативно-правової бази стосовно внутрішньо переміщених осіб, імплементації стандартів щодо захисту ВПО та відповідних процедур, сприяння доступу ВПО до психологічної, медичної, соціальної та правової допомоги та підвищення рівня їх обізнаності про свої права, а також підтримку ініціатив щодо інтеграції та підвищення спроможності ВПО на рівні територіальних громад.
Серед національних партнерів проекту – Міністерство соціальної політики, Державна міграційна служба, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерство юстиції України, інші органи виконавчої влади, Координаційний центр з надання правової допомоги, громадські організації та місцеві органи влади.
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+
