22 та 23 листопада у м. Вільнюс (Литва) відбулася міжнародна конференція «Підвищення якості правової допомоги: загальні стандарти для різних країн», під час якої розглядалися та обговорювалися моделі систем безоплатної правової допомоги – їх становлення та функціонування з фокусом на забезпеченні якості безоплатної правової допомоги та її моніторингу. Учасниками заходу стали також представники і представниці Координаційного центру. У рамках робочого відрядження до Литви вони також відвідали установи, які опікуються надання безоплатної правової допомоги в цій країні.
Захід мав на меті обмінятися досвідом між країнами-учасницями щодо передового досвіду надання БПД та обговорення можливих напрямів співробітництва. Серед учасників конференції – представники Бельгії, Великобританії, Нідерландів, Данії, Франції, Латвії, Фінляндії, Іспанії, Польщі та України. Український досвід на заході представили фахівці та фахівчині Координаційного центру з надання правової допомоги – в.о. директора Олексій Бонюк, перший заступник директора Мирослав Лаврінок, начальниця управління забезпечення якості правової допомоги Вікторія Мітько та начальниця управління забезпечення доступу до правової допомоги Олена Сінчук. Поїздку представників та представниць Координаційного центру підтримав проект Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що фінансується урядом Данії.
У рамках тематичних сесій дводенного заходу були розглянуті та обговорені тенденції щодо стандартів якості правової допомоги у розрізі практики Європейського суду з прав людини; право на правову допомогу у міжнародному та європейському праві; стратегічні цілі ЄС у Директивах 2016/1919 та 2013/48; проблеми якості правової допомоги з точки зору омбудсмена та таких учасників системи правосуддя, як суди, поліція, органи прокуратури, правозахисні громадські організації. Також обговорювали різні аспекти забезпечення якості правової допомоги та кращі практики ЄС у цьому зв’язку; було представлено порівняльний аналіз інструментів моніторингу якості надання правової допомоги.
23 листопада Олексій Бонюк розповів про український досвід становлення та розвитку системи надання БПД, зокрема, й розвитку системи управління якістю правових послуг.
«Відповідно до прийнятого у 2011 році Закону України «Про безоплатну правову допомогу» з 2013 року ми почали надавати правову допомогу у кримінальному процесі – затриманим, підозрюваним та обвинуваченим. Протягом останніх 4-х років ми розширили свої послуги до представництва інтересів вразливих груп людей у судах в цивільних та адміністративних справах. А також, паралельно, зосередились на доступі до правової інформації і наданні юридичних консультацій, посиленні правових можливостей громад», – розповів в.о. директора Координаційного центру.
«Зараз ми маємо 551 точку доступу до правової допомоги по всій країні – це 23 регіональні, 97 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та 432 бюро правової допомоги», – означив інституційну структуру системи БПД в Україні Олексій Бонюк.
В.о. директора Координаційного центру розповів про модель залучення адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги: «На сьогоднішній день ми маємо модель “ex officio”, коли адвокати залучаються до надання правової допомоги на основі цивільно-правових контрактів з регіональними та місцевими центрами з надання БВПД. З 2012 по 2015 рік ми провели 8 конкурсів з їх відбору. У результаті цих конкурсів ми обрали вже обрали близько 5000 юристів, 60% з яких уклали контракти з центрами з надання БВПД». Він також повідомив, що наразі в Україні проходить черговий, уже 9-тий такий конкурс, зазначивши що потреба у правовій допомозі, а відтак і кількість відповідних звернень за правовою допомогою постійно зростає.
Олексій Бонюк також розповів про досвід української системи надання БПД в організації та управлінні якістю надання правової допомоги, зокрема, про запровадженні в системі стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги в кримінальному процесі із 2014 року. Говорив він про їх цінність як для клієнтів, так й для адвокатів, а також і про реалізовані підходи до моніторингу дотримання цих стандартів адвокатами.
Так, моніторингом стандартів займаються спеціальні фахівці – «менеджери з якості», які працюють у штаті регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та самі є адвокатами. У своїй роботі вони використовують такі інструменти як: відвідування судових засідань, інтерв’ювання клієнтів, перевірка матеріалів справ, які ведуть адвокати, ідентифікація та поширення кращих практик захисту. Стандарти є обов’язковими для адвокатів, які співпрацюють із системою БПД, але можуть також використовуватися адвокатами і у веденні їх приватної практики.
«Надалі ми плануємо удосконалювати згадані стандарти якості й моніторингові механізми відповідно до рекомендацій Ради Європи, наданих 2016 року в рамках оцінювання системи БПД в Україні у світлі стандартів та передового досвіду РЄ. Також ми будемо впроваджувати вже розроблені стандарти якості у цивільних та адміністративних справах. А далі –плануємо впроваджувати й стандарти якості надання первинної правової допомоги, які вже активно розробляються з урахуванням практики надання такої допомоги», – Олексій Бонюк.
Розповів в. о. директора Координаційного центру також і про подальші пріоритети розвитку системи надання безоплатної правової допомоги в Україні. У різноплановому розвитку української системи БПД сталою, за його словами, залишається орієнтація на підвищення доступності й якості безоплатної правової допомоги.
«У 2018 році ми плануємо запустити пілотний проект моделі офісу громадського захисника у трьох регіонах України. У рамках цього проекту ми спробуємо встановити нову модель співпраці між державою та адвокатами з метою підвищення якості правової допомоги», – Олексій Бонюк.
Також він розповів про плани щодо відкриття 5-ти міжрегіональних ресурсно-комунікаційних платформ (у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі та Львові).
«Найбільш ефективна модель правової допомоги має бути підтримана добре розвинутою системою управління правовими знаннями, до якої залучені практикуючі юристи, тренери та менеджери. Та саме цим будуть займатися платформи», – зазначив Олексій Бонюк. Їх основні напрямі роботи, як повідомив він, розвиток партнерств на мережування на міжрегіональному рівні, вивчення правових потреб громад, збір кращих практик у сфері права та правосуддя та їх поширення до різних цільових груп, вивчення потреб професійних спільнот системи БПД та зацікавлених сторін у навчанні та розвитку, проведення правопросвітницьких заходів та комунікаційних заходів для громадськості.
24 листопада делегація Координаційного центру мала зустрічі із литовськими колегами, спрямовані на детальніший обмін досвідом щодо розвитку систем БПД, механізмів управління системою та контролю якості, інституційної структури, механізмів призначення адвокатів, що надають БПД, їх оплати тощо.
Так, вони відвідали муніципалітет Вілюнюса, де функціонує офіс первинної правової допомоги (офіси первинної правової допомоги у Литві створені та працюють при органах місцевого самоврядування). Первинна правова допомога передбачає надання правової інформації та консультацій; допомогу у підготовці документів, призначених для державних та муніципальних установ; допомогу в досудовому врегулюванні спорів та підготовці угод про примирення.
Надання вторинної правої допомоги у Литві забезпечують 5 офісів Служби гарантованої державної правової допомоги. Один із цих офісів (у Вільнюсі) також відвідали представники Координаційного центру та поспілкувалися з його директоркою Анжелікою Баневічене. Вторинна правова допомога передбачає підготовку процесуальних документів; захист адвоката та представництво інтересів у суді; представництво у випадку попереднього вирішення спору в досудовому порядку, якщо такий поряд установлений законом чи рішенням суду; звільнення від гербового збору та компенсацію інших судових витрат. Право на первинну та вторинну правову допомогу у Литві мають громадяни цієї країни, громадяни країн-членів ЄС, особи, які законно проживають на території держави чи в іншій країні-членові ЄС, особи, які мають право на таку допомогу відповідно до міжнародних договорів. Первинна правова допомога у Литві на 100% оплачує держава незалежно від рівня фінансових доходів клієнта. Натомість, вторинна правова допомога надається клієнтам, якщо їх річні доходи та власність не перевищують встановлених рівній.
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+
