24 жовтня 2017 року з метою проведення правопросвітницьких заходів, спрямованих на запобігання безробіттю начальник Варвинського бюро правової допомоги Юлія Коваленко взяла участь у семінарі для осіб, що перебувають на обліку у районному центрі зайнятості.
Тема семінару: «Легальна зайнятість. Порядок прийняття на роботу». Під час семінару Юлія Коваленко нагадала про переваги офіційного працевлаштування, розповіла про основні правила укладання трудового договору та порядок прийняття на роботу, надала перелік документів, які має право вимагати роботодавець, детально пояснила, кому не встановлюється випробувальний термін, а також , як поводитися після відпрацювання.
Варто знати! У ч. 3 ст. 26 КЗпП визначені категорії осіб, яким при прийнятті на роботу випробування не встановлюється:
— особи, які не досягли 18 років;
— молоді робітники після закінчення ними професійних навчально-виховних закладів;
— молоді спеціалісти після закінчення ними вищих навчальних закладів;
— особи, звільнені в запас з військової або альтернативної (невійськової) служби;
— інваліди, направлені на роботу згідно з рекомендаціями МСЕК;
— особи, обрані на посаду;
— переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
— особи, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
— вагітні жінки;
— одинокі матері, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;
— особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
— особи, які приймаються для виконання тимчасових або сезонних робіт;
— внутрішньо переміщені особи;
— особи, яких приймають на роботу до іншої місцевості або в порядку переведення на інше підприємство, до установи, організації.
Окрім того, роботодавець не має права встановлювати строк випробування категоріям працівників, які зазначені у ст. 184 і 1861 КЗпП і не увійшли до переліку, наведеного в ч. 3 ст. 26 цього Кодексу. До них належать:
— жінки, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років — якщо жінка перебуває у відпустці для догляду за дитиною);
— батьки, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
— опікуни (піклувальники);
— один із прийомних батьків;
— один із батьків-вихователів.
Пов’язано це з тим, що зазначені категорії працівників не можуть бути звільнені з ініціативи роботодавця. У свою чергу, розірвання трудового договору через невідповідність працівника посаді або виконуваній роботі, виявлену протягом строку випробування (п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП), належить до звільнення з ініціативи роботодавця.
Щодо строків випробування., то згідно зі ст. 27 КЗпП вони не можуть перевищувати 1 місяця для робітників, 3 місяців для інших працівників, а в окремих випадках, за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації, — 6 місяців.
Зверніть увагу, до строку випробування не зараховують дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причин (ч. 3 ст. 27 КЗпП)
Якщо після закінчення строку випробування працівник продовжує виконувати свої трудові обов’язки, то він вважається таким, що пройшов випробування. Після цього розірвати трудовий договір з ним можливо тільки на загальних підставах. Повідомляти якимось чином або видавати наказ (розпорядження) про те, що працівник пройшов випробування, не потрібно.
За отриманням консультації та захистом своїх прав можна звертатися до Варвинського бюро правової допомоги за адресою: смт. Варва, вул. Шевченка, буд. 61 або зателефонувати (04636) 2-11-06 , Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м. Ніжин, вул. Богуна, 8 (3-й поверх) або за телефоном (04631) 2-40-05), а також за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103.
