26 вересня 2017 року фахівець Другого полтавського місцевого центру з надання БВПД Анастасія Гречка забезпечила роботу мобільного консультаційного пункту доступу до безоплатної правової допомоги на базі Територіального центру соціального обслуговування Київської районної в м. Полтаві ради.
Всі бажаючі мали змогу отримати юридичні консультації. Цього разу громадян, які звернулись за допомогою, цікавило питання щодо процедури звільнення працівника при скороченні на роботі.
Фахівець центру більш детально надає роз’яснення про порядок звільнення працівника при скороченні на роботі.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП – далі) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Зазначена підстава звільнення зі скороченням чисельності або штату є досить поширеною, проте це складний процес. Процедура скорочення чисельності або штату працівників передбачає наступні етапи: 1) прийняття рішення про скорочення чисельності або штату працівників; 2) визначення працівників, які підлягають звільненню; 3) попередження працівників про наступне звільнення; 4) пропонування іншої роботи працівникам, які підлягають звільненню; 5) повідомлення державної служби зайнятості про заплановане й фактичне вивільнення працівників; 6) звільнення працівників.
Згідно з ч. 2 ст. 42 КЗпП при рівних умовах продуктивності праці й кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається наступним категоріям працівників: 1) сімейним – при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність»; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Тобто перелік категорій працівників, передбачений ст. 42 КЗпП, не є вичерпним. Наприклад, переважне право залишитися на роботі надається також: 1) дітям війни (відповідно до ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»); 2) особам, віднесеним до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (відповідно до ст. 20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»); 3) членам сімей військовослужбовців строкової служби (відповідно до ст. 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Отже при визначені категорій працівників, які мають переважне право залишитися на роботі, необхідно враховувати норми інших законів, які надають соціальні гарантії працівникам.
Слід зазначити, що є працівники, яких не можна звільнити при скороченні штату (ч. 3 ст. 184 КЗпП). Зокрема, неможливе звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років – якщо дитина потребує домашнього догляду відповідно до медичного висновку), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда.
Надалі мобільний консультаційний пункт доступу до безоплатної правової допомоги працюватиме кожний четвертий вівторок місяця з 13:30 до 14:30 за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 76.
Крім того, реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу та скористатися електронними сервісами Міністерства юстиції України громадяни можуть, звернувшись до Другого полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40, тел.: 56-02-88, 0-800-213-103 (гаряча лінія, безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів).
