29 березня 2017 року для жінок, які перебувають на обліку як безробітні, на базі Державного навчального закладу «Одеський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості» проведено семінар щодо протидії домашньому насильству та дискримінації в сім’ї. Спікером семінару виступила фахівець Другого одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Алла Перетятко.
Метою проведеного заходу було доведення до відома слухачів те, що насильство в сім’ї, дискримінація жінок, дітей та літніх людей, а також жорстке поводження з дітьми – це велика проблема всього українського суспільства сьогодні та відсутність гідного життя завтра.
«Ніхто, ніколи та ні при яких обставинах не повинен терпіти насильство в будь-яких його проявах. Насильство – це злочин з яким повинні боротися правоохоронці», – зазначила фахівець.
Відповідно до Загальної декларації прав людини, проголошеної в 1948 році Генеральною Ассамблеєю ООН, кожна людина має право на життя, свободу таособисту недоторканість, ніхто не повинен зазнавати тортур, жорстокого, нелюдськогоповодження,яке принижує гiднiсть особи. Спікер зауважила, що кожному, хто став або може стати жертвою домашнього насильства або дискримінації в сім’ї, дуже важливо розуміти, як протистояти такій протиправній поведінці та до кого звертатись по допомогу.
Питання щодо захисту від насильства в сім’ї та діяльність правоохоронних органів щодо попередження насильства в сім’ї регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про попередження насильства в сім’ї», Сімейним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» визначає органи і установи, на які покладається здійснення заходів, спрямованих на попередження насильства в сім’ї:
- центральний орган виконавчої влади – Міністерство соціальної політики України;
- уповноважені підрозділи органів Національної поліції;
- органи опіки і піклування;
- спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім’ї, та жертв такого насильства: кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім’ї або існує реальна загроза його вчинення (центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї.)
Незважаючи на форму насильства, а їх законодавець виділяє чотири – фізичне, сексуальне, психологічне та економічне – жертві насильства в сім’ї при наявності реальної загрози такого злочину необхідно викликати поліцію та детально описати правоохоронцям всі деталі дій проти Вас або інших осіб, відносно яких відбувається насильство. Слід звернути увагу на внесення правоохоронцями детальної інформації щодо скоєного діяння до протоколу. Крім того, правоохоронці вповноважені з метою здійснення своїх захисних функцій винести кривднику офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, взяти на профілактичний облік, винести кривднику захисний припис і контролювати його виконання.
Приписом може бути заборонено:
- надавати конкретні акти насильства в сім’ї;
- отримувати інформацію про місцезнаходження жертви насильства;
- розшукувати жертву насильства, якщо вона за власним бажанням перебуває в місці, невідомому кривдникові;
- відвідувати жертву насильства, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем спільного проживання членів сім’ї;
- вести телефонні переговори з жертвою.
До того ж, вагомою доказовою базою в суді при розгляді справ, пов’язаних з насильством в сім’ї (фізичним та сексуальним), є наявність медичних висновків.
Тому, якщо жертві насильства були нанесені тілесні ушкодження, потрібно обов’язково звернутися до медичного закладу для їх фіксації та з метою визначення їх ступеня тяжкості. У разі відсутності такого висновку довести в суді факт нанесення тілесних ушкоджень можливо (наприклад, за допомогою свідчень сусідів), але визначити їх ступінь тяжкості ні, що суттєво в подальшому вплине на відповідальність кривдника.
Члени сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, несуть кримінальну, адміністративну або цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.
Нажаль, зазвичай правоохоронці відмовляються реагувати на заяви про вчинення насильства в сім’ї, нібито «сімейні сварки – сімейні проблеми». Такі дії правоохоронців є незаконними і повинні бути оскаржені керівництву. Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається. У разі виникнення такої ситуації треба бути більш наполегливим і домогтися прийняття заяви та її реєстрації. Заяву слід подавати у двох примірниках. Важливо отримати на другому примірнику заяви відмітку про її отримання із зазначенням дати прийняття заяви.
Варто зазначити, що існують «телефони довіри» поліції. якими можна скористатися у разі неналежного виконання правоохоронцями своїх обов’язків. Номери таких телефонів зазвичай розміщені на стендах у відділах поліції.
Враховуючи специфіку даної категорії справ, коли досить складно передбачити результат ситуації, за правовою консультацією юриста можна звернутися до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Проте, незважаючи на складність цього питання, кожному слід розуміти, що з насильством потрібно боротися заради повноцінного і нормального життя сьогодні та в майбутньому.
——————————————————–
Другий одеський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
Адреса: вул. Коблевська, 40, м. Одеса, Україна, 65023
Електронна адреса: odesa2.odesa@legalaid.gov.ua
Скайп: legalaid_odesa2
Телефон: (048) 726-14-45, (048) 726-14-44
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103
