назад

Рішення на користь матері щодо відібрання малолітньої дитини

pexels-photo-286625Позбавлення  батьківських  прав  є  крайнім  заходом  впливу  на  осіб,  які  не виконують батьківських обов’язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. 

       В грудні 2017 року позивач, в особі Органу опіки та піклування Нікольської селищної ради, звернувся до суду з позовом до відповідачів, а саме батьків дитини про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що умови проживання родини є незадовільними: в будинку відсутнє скління деяких вікон, електроенергія, достатній запас дров та вугілля для опалення в зимовий період, що унеможливлює підтримання достатнього температурного режиму. Крім того, доки відповідачка в листопаді 2017 року перебувала в пологовому будинку, малолітня дитина, перебуваючи під наглядом батька, приходила до дитячого садка неохайним, в вологому одязі, з синцями, що свідчить про жорстоке поводження з боку батька. Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про загрозу життю та здоров’ю дитини, що стало підставою для негайного її відібрання від батьків..

       Маріупольським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги було призначено представника Наталю Сікору (Наказ №368 від 28.02.2018, довіреність від 28.02.2018, доручення № 0502-0375129-05 від 28.02.2018).

       Представниця відповідачки, яка діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, в судовому засіданні заперечувала проти позову Органу опіки та піклування, посилаючись на недоведеність загрози життю та здоров’ю малолітнього сина з боку матері, а отже і відсутність підстав для відібрання у неї дитини. Також було сказано, що дійсно будинок є непридатним для проживання, однак органом місцевого самоврядування, в свою чергу, не надано відповідачці, яка є дитиною позбавленою батьківського піклування, соціального житла, де вона могла б проживати зі своєю родиною. За допомогу, яку остання отримувала від держави, не можливо було відремонтувати житло та створити належні умови для виховання дитини.

       Обставини, зазначені в позові як підстави для відібрання малолітньої дитини, відбувалися в період знаходження матері в пологовому будинку та походили від батька дитини – відповідача, який в суд, навіть не з’явився. На теперішній час фактичні шлюбні відносини між батьками дитини припинені, матір з дитиною проживає в місті Маріуполі в орендованому житлі, де є всі необхідні умови для проживання та виховання дітей, перебуває під супроводом ССД по Центральному району міста Маріуполя, фахівці якого допомагають їй адаптуватись у місці, надають консультації з проводу налагодження побуту та створення належних умов для виховання дітей. Представник просила відмовити в позові в особі Органу опіки і піклування.

       Згідно з ч.1 ст.170 Сімейного кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам – за їх бажанням або органові опіки та піклування. При задоволені позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв’язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

       Таким чином, вирішуючи питання про відібрання дітей суд повинен встановити, що позивачем надано належні та достатні докази на підтвердження того, що залишати дитину разом з батьками є для них небезпечним, що вони будуть страждати через відсутність піклування або через неповноцінне виховання. Завдяки плідній роботі працівника Нікольського бюро правової допомоги над судовою справою Володарський районний суд Донецької області виніс рішення на користь матері.

За безоплатною правовою допомогою, юридичними консультаціями та роз’ясненнями законодавства звертайтесь до установ системи безоплатної правової допомоги:

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях – м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 77, 8-й поверх, м. Маріуполь Зелінського 27а тел. (061) 224-44-50, офіційний сайт: zaporizhya.legalaid.gov.ua, ел.адреса: office.zaporizhya@legalaid.gov.ua

Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги – м. Маріуполь, пр. Нахімова 82, тел : (0629)474-695, (050) 951-28-81, електронна адреса: mariupol.donetsk@legalaid.gov.ua

Краматорський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги – м. Краматорськ, вул. Академічна, буд.20, телефони: 099-266-91-62, електронна пошта: kramatorsk.donetsk@legalaid.dn.ua