25 лютого відбувся круглий стіл «Проблеми впровадження в Україні безоплатної правової допомоги», організований Комітетом ВР України з питань правової політики та правосуддя, учасниками якого стали представники адвокатської спільноти, Міністерства юстиції України, судового корпусу, правозахисних організацій, органів адвокатського самоврядування, професійних адвокатських об’єднань та міжнародних партнерів, які підтримують реформи у сфері захисту прав людини в Україні.
Народний депутат України, голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції та виконання рішень судів Ігор Алексеєв відкрив засідання круглого столу: «Найважливіший обов’язок держави – забезпечити захист, правову допомогу найбільш незахищених верст громадян. Від імені комітету правової політики та правосуддя разом із Мін’юстом ми організували цей круглий аби обговорити найважливіші питання надання безоплатної правової допомоги в Україні, щоб і виконавча гілка влади, і законодавець могли врахувати їх при підготовці відповідної нормативно-правової бази у сфері надання безоплатної правової допомоги – з метою зробити її більш ефективною та досконалою».
Заступник Міністра юстиції Гія Гецадзе наголосив, що Мін’юст відкритий до діалогу із усіма зацікавленими сторонами, партнерськими організаціями, які підтримують реформи Мін’юсту, зокрема, й у сфері безоплатної правової допомоги. Він нагадав учасникам про розпочату реформу територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток у зв’язку із цим системи надання безоплатної правової допомоги: створення бюро правової допомоги, у яких безпосередньо на місцях (у районних центрах та малих містах) кожен зможе отримати безоплатну первинну правову допомогу – правову інформацію та консультації та скористатись електронними сервісами Міністерства юстиції України.
«З цією метою ми ліквідовуємо районні та міські управління юстиції, на зміну яким прийдуть бюро правової допомоги. Ці бюро надаватимуть реальний сервіс громадянам, – додавши, – якщо наші громадяни матимуть змогу отримати кваліфіковану юридичну допомогу, вони не шукатимуть «інших» способів вирішення своїх проблем».
Директор Координаційного центру Андрій Вишневський розповів про стан впровадження безоплатної правової допомоги в Україні на четвертому році з моменту початку її функціонування. Надзвичайно важлива роль у становленні системи та формуванні саме такої її моделі, за його словами, належить українській адвокатурі, що стало можливим завдяки плідній співпраці із професійними адвокатськими об’єднаннями та органами адвокатського самоврядування.
За словами пана Вишневського, найважливішою передумовою для реалізації будь-яких реформ, що впроваджуються на національному рівні, є правова спроможність і правова культура територіальних громад: «Це нульова толерантність до корупції, культура і можливості громадянина вирішувати усі свої повсякденні проблеми у правовий спосіб. Це свідома реалізація свого виборчого права при формуванні органів місцевого самоврядування і, що важливо, між виборами – контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування. Це активна учать людей і домогосподарств на рівні територіальних громад в економічному житті країни, подолання патерналістських настроїв і пасивного очікування вирішення усіх своїх проблем від держави. Робота спрямована на посилення правової спроможності громад і реалізацію цих трьох передумов реформ і спрямована місія системи безоплатної правової допомоги сьогодні».
{source}{/source}
«Система безоплатної правової допомоги сьогодні розвивається активно, у руслі сервісного підходу, і є дійсно сервісом. Це один з небагатьох прикладів позитивних реформ і змін в країні», – зазначив Президент Асоціації правників України Денис Бугай. Він повідомив, що АПУ здійснює незалежний моніторинг відбору адвокатів до системи БПД і, за його словами, результат цього моніторингу показав, що конкурсний відбір відбувається прозоро, немає жодних бар’єрів для адвокатів, які мають бажання надавати безоплатну правову допомогу. «Особливо слід відзначити підвищення кваліфікації адвокатів у системі БПД, що відзначають усі наші колеги, навіть ті, які не є у системі, але користуються методичками, розробленими адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу», – зазначив він.
Питання до обговорення у рамках заходу стосувалися можливих пропозицій про внесення змін до законодавства у сфері БПД. Зокрема, щодо необхідності перегляду критеріїв отримання права на БВПД, що пов’язано із появою в Україні впродовж останніх 2-х років нових груп осіб, яким потрібна така допомога (учасники АТО, внутрішньо переміщені особи), а також встановлення більш справедливого критерію малозабезпеченості. Нагадаємо, відповідний законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги та підвищення якості її надання» розроблений Мін’юстом та внесений до Верховної Ради (реєстраційний номер 3044 від 07.09.2015), схвалений профільним комітетом, однак досі не потрапив до порядку денного Парламенту.
Голова Комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності при НААУ, адвокат Ярослав Зейкан висловив думку, що оплата послуг адвокатів з надання БВПД є мізерною і потребує підвищення з одночасним встановленням виключно погодинної форми оплати. На його думку, звітність за надання БВПД не повинна підтверджуватися документами, що містять адвокатську таємницю, а кількість відпрацьованого адвокатом часу повинна вказуватись самим адвокатом. Крім цього, було висловлено думку, що клієнт повинен мати право вибору «безоплатного» адвоката, хоча б одного з трьох, що є особливо актуальним у малих містах. Неприпустимим, на думку Ярослава Зейкана, є збільшення ставок судового збору в цивільних справах для клієнтів, що отримують БВПД, а в адміністративних справах судовий збір повинен бути скасований в принципі.
Учасники круглого столу обговорювали й доцільність впровадження у кримінальних провадженнях певної перевірки матеріального статусу при прийнятті рішення суддями, прокурорами, слідчими щодо залучення захисника за призначенням. Хоча й відзначили, що це питання лежить у площині внесення змін до чинного КПК, оскільки ст. 49 КПК досить широко визначає можливості для ЗЗП. Серед актуальних питань функціонування системи, які потребують вирішення, на думку учасників круглого столу, є і досить складна система звітності адвокатів за надання БВПД. Як зазначив Денис Бугай, «Держава у праві виставляти вимоги до звітності адвокатів як замовник послуг, разом із тим, це потребує багато зусиль адвокатів. І важливо знайти розумний баланс між контролем бюджетних коштів та часу, який витрачає адвокат на оформлення звітності. Ми готові співпрацювати та надавати будь-яку методичну допомогу у цьому напрямі».
Щодо необхідності спрощення підходів до оплати праці адвокатів та оформлення відповідної звітності, висловився виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, адвокат Аркадій Бущенко. Разом із тим, на його погляд, це передбачатиме відхід від індивідуального підходу до оплати послуг адвоката у кожній конкретній справі, а відтак – перехід до більш загальної форми оплати, яка не настільки точно враховуватиме всі основні елементи складності кримінального провадження.
В цілому, за його словами, він приємно здивований тим фактом, що на базі недосконалого Закону «Про безоплатну правову допомогу» вдалося створити дієву систему її надання. Аркадій Бущенко також зауважив, що, на його думку, критерії доступу до БВПД повинні бути більш гнучкими, ніж вони є у діючому Законі, а критерій малозабезпеченості повинен бути переглянутий шляхом впровадження підходу, що базується на градації рівня доходів, в залежності від якого особа повинна мати право або на правову допомогу за рахунок держави повністю, або на часткову компенсацію послуг адвоката з надання вторинної правової допомоги.
За результатами круглого столу його учасники домовились про подальшу консолідацію зусиль щодо вирішення актуальних питань функціонування та розгортання безоплатної правової допомоги в Україні.
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+ 
Twitter
