З метою забезпечення та спрощення доступу громадян до безоплатної правової допомоги, 29 липня 2016 року начальником відділу організації надання БВПД та роботи з адвокатами Кременецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Бобрик Наталією Миколаївною, проведено виїзний прийом громадян у приміщенні Почаївської міської ради (вул. Воз’єднання, 16 м. Почаїв Кременецького району).
Питання, з якими звертались відвідувачі мобільного консультаційного пункту стосувалися цивільного та спадкового права.
У галузі цивільного права, особу цікавило оформлення договору позички транспортного засобу.
У зв’язку з цим людині було роз’яснено, що відповідно до ст. 827 Цивільного кодексу України (далi — ЦК), за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Метою даного договору позички є набуття користувачем речі позичкодавця у строкове безоплатне користування.
Статтею 828 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
По спадковому праву питання стосувалося порядку складання заповіту.
Відповідно до статті 1247 Цивільного кодексу України заповіт складається в письмовій формі із зазначенням місця і часу його складення. Вимога закону про зазначення місця та часу складення заповіту має важливе значення у випадку оспорювання дійсності заповіту, або виникнення спору про дієздатність заповідача на час складання заповіту, або коли існують 2 або більше заповітів і необхідно встановити, котрий з них має чинність, скасовуючи, як пізніший за часом, інші заповіти.
Посвідчення заповітів за загальним правилом провадиться нотаріусом відповідно до правил, установлених ст. 1248 Цивільного кодексу України. Виконуючи посвідчення заповіту, нотаріус перевіряє, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать чинному законодавству, а також дає рекомендації стосовно такого складення заповіту, за якого розпорядження заповідача не викликало б непорозумінь або суперечок після відкриття спадщини.
Нотаріус посвідчує заповіти, написані заповідачем власноруч, надруковані на друкарській машинці, виготовлені за допомогою комп’ютера тощо. Нотаріус також може надати допомогу заповідачу в складанні тексту заповіту, записуючи його власноруч або за допомогою технічних засобів зі слів заповідача. У кожному разі текст заповіту має точно відтворювати волю заповідача, в ньому не повинно бути неясних виразів, двозначностей тощо. Підчистки у тексті не допускаються, а інші виправлення мають бути зроблені так, щоб помилково написане, а потім закреслене можна було прочитати в первісному вигляді.
