Права людини – це те, про що треба говорити і говорити доступно, людською мовою. А ще – права людини і громадянина треба захищати. Інакше їх системні порушення відбуватимуться і надалі.
Фахівці Криворізького місцевого центру з надання БВПД велику увагу у своїй роботі приділяють такому інструменту захисту прав громадян, як запит на інформацію, передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Цьому присвячені численні зустрічі та семінари на які правники запрошують представників патрульної поліції, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Дніпропетровській області, громадських організацій міста та параюристів. Під час таких зустрічей фахівці діляться досвідом та дискутують. А для тих громадян, яким небайдужа ця тема, правники підготували корисну правову інформацію.
Отже, чи знаєте ви, що державні органи, органи місцевого самоврядування, організації, які фінансуються за кошти платників податків, зобов’язані надавати на запит людини інформацію, яка була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків? А саме: про їхню діяльність, управління комунальним майном, розпорядження бюджетними коштами, про прийняті рішення, порядок роботи тощо.
Як скласти інформаційний запит? Такий запит може бути усним, письмовим і навіть направленим електронною поштою. Увага! Запитувач може назватись будь-яким ім’ям, це не має вплинути на відповідь, яку має бути надано не пізніше 5 робочих днів. Хіба, якщо запитувана інформація не відноситься до такої, що була створена відповідним розпорядником або доступ до неї обмежений. У будь-якому разі, відповідь на запит має бути направлено не пізніше зазначеного терміну.
Але є і декілька АЛЕ! Так, якщо запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів, предметів побуту, аварій, катастроф, що стались або можуть статись, то у такому випадку відповідь має бути надано не пізніше 48 годин. І навпаки, якщо запитуваної інформації багато, розпорядник інформації може подовжити строк розгляду до 20 робочих днів.
Розрізняймо звернення, запит на інформацію, запит на інформацію про себе. Вони передбачені різними законами, тож терміни відповіді різняться. Звернення – 15, 30, 45 днів; запит на інформацію – 48 год, 5 днів та 20 днів; запит на інформацію про себе – 30 днів (але за умови зазначення паспортних даних та долучення до запиту копії документа, що посвідчує особу).
Закон України “Про доступ до публічної інформації” не застосовується при правовідносинах, які регулюються спеціальними законами. Тож не забуваймо про свої права як споживача, коли мова йде про правовідносини з надавачами житлово-комунальних послуг.
При цьому розпорядник інформації не зобов’язаний надавати завірені копії.
Запит на інформацію може бути як письмовим, так і усним.
Запит може направити хто завгодно – на відповідь він має право. При цьому не забуваймо, що у тому вигляді, в якому ми попросимо – в паперовому або електронному.
Пам’ятайте, розпорядники інформації несуть відповідальність за:
– ненадання відповіді;
– ненадання інформації на запит;
– безпідставну відмову;
– неоприлюднення інформації;
– надання або неоприлюднення неточної, недостовірної, неповної інформації;
– несвоєчасне надання інформації на запит;
– необгрунтовано віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;
– навмисне приховування інформації чи знищення інформації або документа.
Оскаржувати такі дії можливо або звернувшись до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, або до суду.
