В Україні провели комплексне національне дослідження у галузі прав людини. Метою цього дослідження було вивчення сприйняття, уявлень та розуміння прав людини та основоположних свобод у суспільстві назагал та серед окремих цільових груп. На думку організаторів дослідження, воно допоможе більш ефективно будувати стратегії і тактики проведення правопросвітницьких кампаній, розвивати формальну і неформальну освіту у сфері прав людини та формувати підходи і пріоритети донорської діяльності у сфері прав людини, спираючись на конкретні дані. Результати дослідження представлені та обговорені в Києві впродовж 5 – 7 липня на міжнародній конференції «Права людини в Україні: точка відліку». Її учасниками стали близько 100 представників державних інституцій, міжнародної спільноти, громадянського суспільства та медіа.
Загальнонаціональне дослідження про права людини в Україні було проведено та підготовлено Центром інформації про права людини та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Необхідність такого дослідження, як відзначають його організатори, була обумовлена відсутністю ґрунтовного і системного соціологічного дослідження щодо обізнаності широких верств населення із правами людини.
Предметом дослідження стали: сприйняття цінностей, на яких базуються права людини; сприйняття найбільш актуальних проблем у сфері прав людини; використання механізмів захисту прав людини; виявлення ефективних каналів інформування про права людини та механізмів освіти із прав людини.
Дослідження, проведене з 22 жовтня по 6 листопада 2016 року, включає загальнонаціональне репрезентативне опитування дорослого населення України (2002 респонденти), а також експертні кількісні опитування шести груп: державні службовці (104 респонденти), судді (180 респондентів), поліцейські (206 респондентів), вчителі (112 респондентів), журналісти (100 респондентів) та правозахисники (103 респонденти). Опитування проводилось у всіх областях України, м. Києві та контрольованих районах Донецької і Луганської областей. Опитування не проводилось в анексованому Криму, м. Севастополі та окупованих територіях Донбасу.
На думку організаторів дослідження, воно є першим в Україні ґрунтовним вивченням комплексу питань прав людини: від звичної оцінки ситуації з дотриманням прав людини у розрізі різних регіонів та соціальних груп – до світоглядних питань щодо цінностей, які мешканці України вважають основоположними в правах людини. Новаторським підходом в дослідженні є те, що в його рамках проведено й опитування ключових соціальних груп, що найбільше впливають як на дотримання у суспільстві прав людини, так і на формування розуміння цих прав.
“Українці виступають за права людини, цінують свободу, кажуть, що є проблема дискримінації. Але якщо запитати конкретно, що ж таке права людини та поставити кілька уточнюючих питань, то виявляється, що значна частина громадян не розуміє, що це таке. Для них це – ідеальні конструкції, це – за все хороше та проти всього поганого”, – говорить голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик. Вона розповіла про власні висновки, зроблені після отримання результатів дослідження. За її словами, дослідження продемонструвало необхідність посилення формальної освіти у сфері прав людини, формування розуміння концепції прав людини та навичок захисту своїх прав, зокрема.
За її словами, комплексне дослідження є дороговказом для правозахисників, державних органів та міжнародної спільноти у розбудові стратегій своєї роботи.
Переглянути дослідження “Права людини в Україні” українською мовою
Переглянути дослідження “Права людини в Україні” англійською мовою
Окремо в дослідженні оцінювалася поінформованість про існування та діяльність окремих правозахисних механізмів: національної інституції з прав людини (Омбудсман) та безоплатної правової допомоги, а також – ставлення до їхньої діяльності загалом та в оцінках експертів зокрема.
БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА
Результати дослідження в цілому продемонстрували не дуже високий рівень обізнаності громадян щодо БПД, адже лише 12% відзначили, що знають про безоплатну правову допомогу, а також де її можна отримати. Натомість 34% щось про це чули, але не знають, як і де отримати БПД, тобто фактично не зможуть з власної ініціативи скористатися цим механізмом у разі необхідності.
Варто зазначити, що ці дані, практично не маючи регіональних особливостей, відрізняються суттєво при порівнянні великих міст і сіл. Так, наприклад, якщо в Києві майже кожен п’ятий (19%) знає про БПД, а взагалі нічого не чули 45%, то мешканці сіл обізнані вдвічі гірше, адже менше 9% мають відповідні знання, а практично 2/3 взагалі нічого не чули про цей механізм.
Серед населення, яке все ж таки користувалось послугами БПД, думки щодо якості наданих послуг розділились порівну, адже 43% опитаних залишилась задоволені результатом, в той час як 44% вважають, що не отримали очікуваного. При цьому такі дані мають суттєві регіональні відмінності, адже на Донбасі 3/4 населення залишились задоволеними отриманими послугами і лише чверть не задоволені, хоча тих, хто б зазначив, що ця допомога взагалі не була корисною, немає.
Аналогічною є позиція респондентів у сільській місцевості (48% оцінили послуги БПД незадовільно або скоріше незадовільно), натоміть у Києві ситуація є аналогічною з Донбасом, адже тут більше половини (57%) населення дають позитивну оцінку послугам БПД, причому повністю негативної відповіді не надав жоден респондент, хоча майже третина не змогла визначитись (детальніше дивіться на стор. 110 дослідження).
«Ці дані важливі для системи. Питання обізнаності громадян щодо наших послуг та якість таких послуг – є важливими пріоритетами нашої роботи та планування відповідних заходів. Тож ми обов’язково братимемо до уваги й результати цього дослідження», – каже в.о. директора Координаційного центру Олексій Бонюк, який взяв участь в обговоренні результатів дослідження під час конференції. Водночас він зауважив, що дослідження проводилося впродовж 2-х тижнів восени 2016 року, і саме з вересня 2016 року у віддалених містах у селищах України розпочали роботу бюро правової допомоги. За його словами, було б цікаво провести подібне дослідження в нинішньому році. Адже станом на початок 2017 року у зв’язку із відкриттям бюро в системі у 4-ри рази збільшилася кількість клієнтів, які звернулися до центрів та бюро правової допомоги. Також він зазначив, що в системі БПД в цілому менше 1% зареєстрованих скарг на якість наданих послуг як працівниками центрів, так і адвокатами, які з ними співпрацюють.
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+
