Подача адвокатом клопотання про вчинення будь-яких процесуальних дій слідчим чи прокурором перетинається зі статтею 220 Кримінального процесуального кодексу України, що визначає конкретний строк прийняття рішення стосовно такої ініціативи.
Але усвідомлення смислу цієї норми різниться залежно від рівня процесуально-правової грамотності службових осіб та наміру конкурувати із адвокатом на конструктивній, а не деструктивній основі. Подача такого пересічного клопотання, як ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, нерідко стикається із примітивними перешкодами у їх отриманні.
При цьому, розповсюдженою практикою слідчих є відмова у наданні адвокату документів із посиланням на те, що триденний строк, визначений ст. 220 КПК, ще не сплив і адвокат може прийти лише на четвертий день для отримання справи, а наразі – відсутністю на робочому місці прокурора чи його надмірною зайнятістю. Окрім відомих проблем, така «процесуальна» поведінка становить складнощі і у випадках, коли адвокат заради матеріалів приїжджає до органу досудового розслідування у інше місто країни майже за тисячу кілометрів всього на 2-3 дні, про що заздалегідь відомо слідчому.
При цьому, представники правоохоронних органів забувають, що передбачений ст. 220 КПК триденний строк є граничним для розгляду клопотань про проведення будь-яких процесуальних дій, в тому числі тих, що становлять особливу складність. Конкретний строк в рамках трьох днів визначається індивідуально в кожному випадку залежно від критеріїв визначення розумності строків кримінального провадження, а саме: складність кримінального провадження, яка встановлюється з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (ч. 3 ст. 28 КПК).
Вирішення клопотання про надання адвокату для ознайомлення матеріалів досудового розслідування з урахуванням вищевказаних критеріїв вочевидь свідчить про необхідність мінімального часу для його вирішення (простягнути руку та витягнути документи із шафи). При цьому, зволікання з розглядом такого клопотання, виходячи із принципу розумності строків, ставить під сумнів розумність діяльності самих слідчих. Надання адвокату матеріалів досудового розслідування об’єктивно не може становити більше півгодини за умови, що кримінальне провадження не загублено або слідчий не має за мету перешкоджання захиснику в його правомірній діяльності. При цьому, процес зняття адвокатом фотокопій з матеріалів досудового розслідування за часом зазвичай не становить більше години.
Отже, навіть за умови «надмірної завантаженості» слідчих значний час на вчинення відповідних дій ними також не має бути витрачений.
Таким чином, для слідчого виявляється розумним надати для ознайомлення матеріали адвокату задовго до закінчення триденного терміну, оскільки 3 дні – загальний процесуальний строк, гранично встановлений КПК, а реальний строк (півгодини, година тощо) – це розумний строк в рамках триденного.
В свою чергу, відмова у дотриманні розумних строків слідчим/прокурором оскаржується саме до прокурора вищого рівня (ст. 308 КПК), що зазвичай не є ефективним, але необхідним в якості показника перед суддею системних порушень правоохоронним органом. Ненадання слідчим матеріалів зі спливом триденного строку – до слідчого судді (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК). Судова практика свідчить про здебільше задоволення відповідних скарг адвокатів, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень і є об’єктивно позитивною тенденцією у правозастосовної діяльності кримінального процесуального законодавства України.
Автор статті: Островська Марія, адвокат, керівник Аналітичної групи Комітету захисту професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Київської області
Джерело публікації: інтернет-ресурс “Протокол“
