Чи знаєте ви свої права? Чи користуєтесь ними у повсякденному житті? Чи доводилось вам стикатися з домашнім насильством або булінгом? Відповіді на ці та інші питання отримали студенти Херсонського економічно-правового інституту від начальника відділу організації надання БВПД Олени Іпатенко, яка 20 листопада в рамках Тематичних тижнів права системи БПД зустрілась зі студентами I-II курсів факультету «Правознавство».
Обговорення актуальних проблем, з якими стикається сьогодні молодь, викликало непідробний інтерес у студентів. Разом з Оленою Вікторівною вони проаналізували причини булінгу, поговорили про кібербулінг, розглянули питання відповідальності за його вчинення та як діяти, коли тебе цькують однолітки, куди звертатися за допомогою. Присутні дізналися, що булінг – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї особи або групи осіб стосовно іншої особи, що супроводжується регулярним фізичним, психологічним і навіть економічним тиском.
«Головне, чого домагається булер, – реакції оточуючих, – зауважила Олена Іпатенко. – Така поведінка дає йому можливість самоствердитися за рахунок жертви та заслужити або підвищити свій авторитет, але насправді приховує неспроможність і слабкість булера».
Друга частина зустрічі була присвячена питанням ґендерної рівності та протидії домашньому насильству. Фахівець Регіонального центру пояснила, що під термін «домашнє насильство» згідно з ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» підпадають усі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, вчинені між колишнім чи теперішнім подружжям чи людьми, які разом живуть чи жили.
«Раніше, якщо шлюб не був зареєстрований, злочин могли не кваліфікувати як домашнє насильство, але з прийняттям вказаного закону порушникам загрожує покарання у вигляді 150-240 год. громадських робіт, арешт до 6 місяців або обмеження волі до 5 років», – попередила Олена Іпатенко. – Причому жертвою домашнього насильства може стати будь-хто: дружина чи чоловік, неповнолітні діти, престарілі батьки, немічні родичі, особи з інвалідністю, прийомні батьки».
Студентам цікаво було розбирати змодельовані правником ситуації, вони жваво обмінювались думками та дискутували щодо можливих наслідків булінгу, домашнього насильства та відповідальності за їх вчинення.
Увагу аудиторії привернуло й питання державних гарантій для молоді та права молоді (Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 05.02.1993 № 2998-XII).
- рівне з іншими громадянами право на працю (з урахуванням особливостей праці неповнолітніх, визначених законодавством);
- надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби;
- сприяння створенню молодіжних центрів праці, а також молодіжних громадських організацій (агентства, біржі, бюро та інші)
- забезпечення умов для вторинної зайнятості молоді;
- гарантування надання роботи за фахом на період не менше трьох років молодим спеціалістам – випускникам державних професійно-технічних та вищих навчальних закладів, потреба в яких була визначена державним замовленням;
- підтримка підприємницької ініціативи та діяльності молоді (сприяння створенню молодіжних бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів для реалізації програми підготовки молоді до підприємницької діяльності, надання інформаційних та консультативних послуг);
- сприяння підвищенню рівня життя молоді;
- забезпечення молодим громадянам рівне з іншими громадянами право на житло, сприяє молодіжному житловому будівництву, створенню молодіжних житлових комплексів тощо;
- молоді громадяни можуть одержувати за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів пільгові довгострокові кредити для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання, незалежно від форм власності, що діють на території України;
- учні, студенти, неповнолітні мають право на безплатне та пільгове користування об’єктами культури;
- сприяння розвиткові молодіжного туризму, молодіжним міжнародним обмінам;
- забезпечення молодим громадянам рівне з іншими громадянами право на охорону здоров’я, заняття фізичною культурою і спортом.
По завершені всі учасники зустрічі отримали інформаційно-правові буклети системи БПД та загальнонаціонального проекту «Я МАЮ ПРАВО!», розроблені Координаційним центром з надання правової допомоги та Міністерством юстиції України.
