Нерідко в нашому житті виникають ситуації, коли порушуються наші житлові права. В святкові, а то й будні дні мешканці житлових будинків змушені потерпати від галасу, шуму ремонтних робіт, гучної музики тощо. Також великою проблемою може бути сусід, неадекватна поведінка і дії якого становлять небезпеку для оточуючих та наводять на думку про наявність у нього психічного розладу.
І не має значення, чи є ви мешканцем багатоповерхівки чи приватного будинку. Війни сусідів в наш час – не рідкість. Проблема взаємовідносин з сусідами інколи вважається такою, що не підлягає вирішенню, однак в будь якому випадку свої права треба відстоювати, більш того, якщо існує загроза безпеки вам та вашій родині. Як діяти в тій чи іншій ситуації, розглянемо нижче.
Українське законодавство містить правові норми, метою яких є забезпечення тиші та порядку у житлових будинках. До порушників встановлених норм і правил можуть бути застосовані адміністративні санкції, а в деяких випадках особа може бути притягнена до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 10 Житлового Кодексу Української РСР громадяни зобов’язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.
Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.
Питання додержання тиші та проведення ремонтних робіт (дні і час) врегульоване Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків». Потрібно знати, що шум на захищених об’єктах, до яких закон відносить і жилі будинки з прибудинковими територіями, при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.
У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об’єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
Проведення на захищених об’єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні – цілодобово. Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов’язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт.
За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово (ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»). Аналогічна норма також міститься в «Правилах користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків».
Що робити якщо сусіди гучно себе поводять?
Звісно, найкращим варіантом буде уникнути конфлікту та без грубощів і хамства поспілкуватися з сусідами, донести до них інформацію щодо правил додержання тиші та порядку.
Якщо порозуміння досягти не вдалось, ви маєте право звернутись до адміністративної комісії при виконавчому комітеті місцевої ради, правоохоронних органів, в суд – до органів в компетенцію яких входить притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, яка передбачена ст. 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до п. 1 зазначеної статті порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян – суб’єктів господарської діяльності – від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені ч.1 зазначеної статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян – суб’єктів господарської діяльності – від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.
Отже повторне порушення буде коштувати значно дорожче.
У випадку, якщо незважаючи на неодноразові попередження, особи продовжують шуміти, поводяться непристойно, грубо порушують громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, це може стати підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство).
Підозра на психічний розлад у сусіда
Можливість впливу на порушників тиші існує. А от що робити якщо є підозра, що невгамовний сусід має психічні відхилення і не усвідомлює необхідності додержання правил співіснування з іншими людьми? Мова не йде про випадки, коли у напруженій повсякденності, під час сварок, сусіди емоційно звинувачують один одного. Ми говоримо про людей, яким дійсно потрібна кваліфікована медична допомога.
В Україні діє презумпція психічного здоров’я. Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених законами України (ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу»). Отже, якщо неврівноважений сусід дійсно своїми діями та неадекватною поведінкою створює загрозу оточуючим, по-перше можна поспілкуватись з його родичами і попросити їх вирішити проблему, зокрема шляхом спільного проживання, відвідувань, тобто встановлення контролю з їх боку. У разі якщо можливості встановити зв’язок з родичами неможливо ситуація ускладнюється.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатричний огляд проводиться з метою з’ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання.
Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:
- вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або
- неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або
- завдасть значної шкоди своєму здоров’ю у зв’язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.
Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи.
Заява про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обґрунтовують необхідність психіатричного огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення.
У невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, заява про психіатричний огляд особи може бути усною. У цих випадках рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром самостійно і психіатричний огляд проводиться ним негайно, у тому числі й лікарем-психіатром бригади швидкої медичної допомоги.
Порядок дій лікаря-психіатра, а саме: проведення психіатричного огляду та надання психіатричної допомоги, в тому числі у примусовому порядку встановлений Законом України «Про психіатричну допомогу».
Отже, у разі якщо людина дійсно потребує психіатричної допомоги, хоча й сама цього не усвідомлює, існує порядок надання їй такої допомоги.
Наприкінці слід зазначити, втягуючись у «війну» з сусідами, наберіться терпіння та зберігайте спокій. Не слід писати погрозливих листів та ображати. Дійте зважено і спокійно. А у разі якщо у вас не має впевненості у тому, що ви зможете самотужки домовитися або вплинути на невгамовного сусіда, ви можете заручитися підтримкою представників влади.
За безоплатною правовою допомогою, юридичними консультаціями та роз’ясненнями законодавства звертайтесь до установ системи безоплатної правової допомоги:
Бердянський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги – м. Бердянськ, вул. Свободи, 115/Богуславського, буд. 8, 1-й поверх (будівля санепідемстанції), тел. (06153) 4-89-42, ел.адреса: berdyansk.zaporizhya@legalaid.gov.ua
