8 та 9 листопада у Львові проходить 6-та Східноєвропейська конференція національних превентивних механізмів, присвячена 10-літтю прийняття Факультативного протоколу до Конференції ООН проти катувань. Вчора, у рамках першого дня роботи заходу, перший заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Мирослав Лаврінок розповів про те, як функціонування системи безоплатної правової допомоги в Україні допомагає запобігати катуванням та жорстокому поводженню із затриманими, та значення існування системи у ширшому контексті реформування системи правосуддя в Україні.
Дводенний захід організовано спільно Координатором Проектів ОБСЄ в Україні, Харківським інститутом соціальних досліджень та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Робота конференції проходить у форматі доповідей та пленарних дискусій, а учасниками є експерти у сфері захисту прав людини (представники державних та громадських організацій, професійних об’єднань, волонтери) із України, Швейцарії, Словенії, Грузії, Казахстану.
Мирослав Лаврінок розповів про етапи розвитку системи безоплатної правової допомоги в Україні, її інституційну структуру та подальший розвиток, а також виклики для системи, які є й викликами для забезпечення рівного доступу до правосуддя в Україні сьогодні.
«З моменту початку функціонування в Україні системи безоплатної правової допомоги та можливості раннього доступу до адвоката для усіх затриманих, в Україні принаймні вдвічі зменшилися випадки нелюдського, жорсткого та такого, що принижує людську гідність, поводження із затриманими. Це відзначають вітчизняні правозахисники, і ми вважаємо це одним із найголовніших досягнень системи у забезпеченні фундаментальних прав людини, зокрема, права на захист, та рівного доступу до правосуддя», – зазначив перший заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Мирослав Лаврінок у своїй доповіді «Система безоплатної правової допомоги як запобіжник жорстокого поводження».
Він більш детально розповів про те, як саме працює цілодобовий механізм раннього доступу до правової допомоги, зокрема, те, як здійснюється інформування регіональних центрів з надання БВПД поліцією через єдиний цілодобовий номер системи безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 – та алгоритм подальших дій центрів з тим, аби адвокат якнайшвидше прибув до затриманої особи.
«У 99% випадках затримань адвокат прибуває для здійснення конфіденційного побачення з клієнтом впродовж години з моменту затримання; у 89% затримані приймають допомогу від адвоката. Це свідчить по довіру до системи з боку клієнтів», – зазначив перший заступник директора Координаційного центру. Крім того, як зазначив Мирослав Лаврінок, система безоплатної правової допомоги неодноразово витримала іспит на довіру до неї як державної інституції державного зразка. «Для будь-якої інституції, яка фінансується за рахунок платників податків, відсутність довіри до неї з боку суспільства ставить під сумнів доцільність існування її взагалі», – пояснив він. За його словами, позитивну репутацію та довіру з боку клієнтів система БПД здобула неодноразово, підтвердивши свою незалежність від політичного впливу, відповідність принципу верховенства права і цінностям захисту прав людини незалежно від її політичних чи моральних переконань. Адвокати, які співпрацюють із системою БПД, неупереджено та професійно надавали захист як учасникам Революції Гідності, так й особам, які підозрювалися у сепаратизмі чи терористичній діяльності, затриманим в зоні АТО спецназівцям ГРУ Російської Федерації, особам в політично-резонансних справах.
Окремо він зупинився на управлінні системою якості у системі БПД.
Заступник директора Координаційного центру нагадав, що наказом Мін’юсту № 386/5 від 25 лютого 2014 року затверджено Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі, що були розроблені із залученням якнайширшої адвокатської спільноти під егідою Національної асоціації адвокатів України та схвалені Радою адвокатів України. 29 стандартів, розповів він, є тими обов’язковими кроками, які повинен вчинити адвокат, якщо він надає БПД, аби гарантувати, що таку допомогу надано клієнту якісно. При цьому слідування стандартам не заходить на територію регулювання правил адвокатської етики та не є втручанням в правову позицію адвоката у кожній конкретній справі. Крім того, створено систему моніторингу дотримання стандартів адвокатами, здійснюється моніторинг роботи адвокатів за допомогою таких основних інструментів як спостереження за роботою адвокатів, які надають БВПД, в судах; інтерв’ювання клієнтів та адвокатів.
«За 46 місяців роботи системи у кримінальному процесі, управління якістю у ній, адвокати, які надавали безоплатну вторинну правову допомогу, досягли значних позитивних результатів для своїх клієнтів. Це свідчать про те, що принаймні в цих випадках не були порушені права людини на захист», – Мирослав Лаврінок.
Мирослав Лаврінок зазначив: «Система БПД забезпечила надання сервісів правової допомоги для громадян, особливо чутливим їх категоріям. Система сьогодні допомагає запобігти порушенням і захищає права людини в цілому. Вона також здійснює суттєвий вплив на процес реформ в Україні, зокрема, з точки зору запобігання корупції та сприяння реформі судової системи».
Серед викликів, які впливають на роботу системи БПД та є загрозою дотримання прав людини, зокрема, права на захист, є неінформування та невчасне (відповідно до закону) інформування центрів про затримання осіб. Непоодинокими є випадки тиску зі сторони правоохоронців на затриманих щодо відмови від адвоката та нав’язування слідством так званих «кишенькових адвокатів». Він нагадав приклад резонансної справи на Львівщині, пов’язаної з фактом усунення від кримінального провадження незалежного захисника з активною професійною позицією та нав’язування іншого адвоката підозрюваному, обвинуваченому у вчиненні особливо тяжких злочинів всупереч його волі та закону.
Серед інших викликів, як зазначив Мирослав Лаврінок, недостатня готовність органів поліції до співпраці в напрямі інформування затриманих про право на БПД; випадки проведення слідчих дій у відношення осіб, які не мають статусу підозрюваних, що в подальшому приводить до затримання таких осіб чи повідомлення їм підозри; проведення слідчих дій до прибуття адвоката до затриманого, зміна місця перебування затриманого з метою ускладнення адвокату доступу до нього та ін.
Він також зазначив, що Координаційний центр з надання правової допомоги, розробляючи політику у сфері безоплатної правової допомоги в Україні, враховує як набутий досвід, так й думку та дослідження партнерів – міжнародних організацій, адвокатів, незалежних експертів та правозахисників. «Ми відкриті до співробітництва з усіма гравцями у сфері правосуддя в Україні», – підсумував він.
Переглянути презентацію можна тут
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+
