До Покровського бюро правової допомоги звернулася Зоя Б*, внутрішньо переміщена особа, яка потребувала допомоги у вирішенні питання, пов’язаного зі встановленням факту смерті на тимчасово окупованій території України. Клієнтка повідомила, що її батько помер у м. Дебальцеве Донецької області, тож їй було необхідно реєстрація смерті на території України, оскільки відсутність Свідоцтва про смерть батька унеможливлювала процедуру оформлення спадщини.
За отриманням Свідоцтва про смерть громадянка звернулася до районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області. Проте там їй було відмовлено, оскільки для підтвердження факту смерті Зоя Б* пред’явила документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
На сторожі інтересів жінки стала начальник Покровського бюро правової допомоги Ольга Єфіменко. Детально вивчивши обставини справи та надані клієнткою документи, правник підготувала до суду заяву про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, а разом з нею – належні докази.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
У заяві Ольга Єфіменко звернула увагу, що згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ч. 1 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. На підставі даної норми заяву було подано до Покровського районного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов’язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. На підтвердження факту смерті батька клієнтки до заяви було додано копії наступних документів: Свідоцтва про смерть, виданого на тимчасово окупованій території України, лікарського свідоцтва про смерть, довідки про причину смерті, Свідоцтва про поховання, Договору-замовлення на організацію проведення поховання та фотознімки з місця поховання.
Згідно ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці (справи «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини», «Мозер проти Республіки Молдови та Росії») та наголошує, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]». Таким чином, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих на тимчасово окупованій території України, застосовуються загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані у рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини.
За результатами розгляду справи, Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2018 року, заяву клієнтки задоволено та встановлено факт смерті її батька. Таким чином, клієнтка в короткий термін отримала можливість встановити факт смерті батька на тимчасового окупованій території України, на підставі якого вона зареєструвала вказаний факт у районному відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та матиме змогу в подальшому розпочати процедуру оформлення спадщини.
Нагадуємо, що безоплатна правова допомога надається Покровським бюро правової допомоги за адресою: смт. Покровське, вул. Центральна, 30-а. Графік роботи: пн-чт: з 8.00 до 17.00, пт: з 08.00 до 15.45. Контактні тел.: (05638) 2-18-45, (095) 390-10-33; електронна пошта: pokrovske@legalaid.dp.ua.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0 (800) 213 103 (цілодобово та безкоштовно)
