За статистикою, третина позовів, що надходять до суду стосуються питань стягнення аліментів на користь дитини, де відповідачами є «цивільні» чоловіки.
Діти, народжені у незареєстрованому шлюбі, мають таке ж право на матеріальне утримання, як і діти, народжені в офіційному шлюбному союзі. Порядок утримання аліментних виплат з цивільного чоловіка мало чим відрізняється від загальної процедури стягнення аліментів.
Найпоширенішою проблемою у таких випадках є відмова відповідача визнавати власного малюка і заперечення батьківства. У таких випадках судом призначається генетична експертиза. Зауважимо, що вартість експертизи, до її проведення, оплачується заявником, якщо висновок буде позитивним і підтвердить спорідненість, витрати компенсуються.
Так, до Білоцерківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася громадянка, яка перебуває у фактичних шлюбних стосунках, та має сина. Проте, батько матеріальної допомоги на утримання сина не надає, вихованням не займається, не цікавиться ні розвитком, ні потребами дитини, а тому клієнтка звернулася до Центру за захистом прав та інтересів малолітнього хлопчика.
Білоцерківським місцевим центром з надання БВПД підтверджена належність громадянки до кола суб’єктів права на безоплатну правову допомогу та видано доручення про надання правової допомоги працівнику відділу представництва Ліщук Ірині Володимирівні.
У свою чергу, працівник зустрілася із клієнткою, проконсультувала її, склала відповідну позовну заяву про стягнення аліментів на утримання дитини та судом було відкрите провадження про справі. Відповідач подав до суду зустрічний позов про виключення батьківства із актового запису. За його клопотанням було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу. Оплату за проведення експертизи було покладено на заявника клопотання та роз’яснено наслідки ухилення від участі. У зазначений час заявник для проведення експертизи не з’явився, та подав до суду заяву про залишення зустрічного позову про виключення батьківства із актового запису без розгляду.
Задовольняючи позовні вимоги клієнтки Білоцерківського місцевого центру суд виходив із того, що непорушним конституційним правом неповнолітньої дитини є право на утримання батьками до досягнення нею повноліття.
Так, статтею 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов’язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Крім того, такий обов’язок передбачено в ст. 180 Сімейного кодексу України.
Обов’язок батьків утримувати свою дитину не припиняється із припиненням шлюбу між батьками та спільного проживання з дитиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 2ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.
У ході судового розгляду відповідачем позов визнано, та за рішенням суду із батька стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи із дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
