Особа обвинувачувалася у тому, що протягом 2015 року, таємно, за попередньою змовою з іншою особою, вчинила ряд крадіжок, чим завдала майнової шкоди потерпілим. Викраденим майном розпоряджалася на власний розсуд.
Органами досудового розслідування ці діяння були кваліфіковані за частиною 2 статті 185 КК України – таємне викрадення чужого майна вчинене за попередньою змовою групою осіб, частиною 3 статті 185 КК України – таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища, а також частиною 2 статті 15 частини 2 статті 185 КК України – закінчений замах на таємне викрадення чужого майна вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб.
Також особа обвинувачувалася в тому, що в липні 2015 року запросила до господарства, до якого на той час мала вільний доступ, іншу особу, і при цьому достовірно знаючи та усвідомлюючи факт неповноліття цієї особи, почала схиляти її до вживання наркотичних засобів, а саме «каннабісу», розуміючи, що зазначена особа раніше ніколи не вживала жодних наркотичних засобів.
Слідством ці діяння були кваліфіковані за частиною 1 статті 304 КК України – втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність; частиною 2 статті 315 КК України – схиляння до вживання наркотичних засобів, вчинене повторно, щодо неповнолітнього, та частиною 1 статті 317 КК України – організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, а також надання приміщення з цією метою.
Адвокат Стеценко Віктор Михайлович, детально ознайомившись с матеріалами кримінального провадження та узгодивши свою правову позицію з підзахисним, не погодився з такою кваліфікацією злочинів, та зазначив що органи досудового розслідування не навели жодних доказів, які б підтверджували винуватість його підзахисного по епізодах щодо втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, схиляння до вживання наркотичних засобів, організації або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, а також надання приміщення з цією метою.
Також, адвокат Стеценко Віктор Михайлович зазначив, що досліджені в ході судового розгляду докази ґрунтуються на припущеннях та сумнівах сторони обвинувачення. І тому просив суд виключити з обвинувачення частину 1 статті 304, частину 2 статті 315, частину 1 статті 317 КК України та виправдати особу по цих епізодах.
Суд взяв до уваги доводи адвоката Стеценка Віктора Михайловича і визнав невинуватою особу за частиною 1 статті 304, частиною 2 статті 315 та частиною 1 статті 317 КК України у зв’язку з недоведеністю її винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень.
Таким чином, вироком Лебединського районного суду Сумської області від 31 жовтня 2017 року Особу за вчинення ряду крадіжок визнано винною за частиною 2 статті 185 ,частиною 2 статті 15, та частиною 3 статті 185 КК України та призначено покарання у вигляді мінімального розміру покарання, а саме 3 роки позбавлення волі, і на підставі статті 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням.
А за частиною 1 статті 304, частину 2 статті 315, частину 1 статті 317 КК України – виправдано.
