В Україні є чимало сіл, у яких люди живуть до півсотні років і навіть не відають, що їхні будинки «висять» у повітрі, тобто на них немає жодних правовстановлюючих документів.
Побудував колись чоловік будинок, та й живе в ньому вже не одне покоління. І нині, коли пенсіонер хоче оформити ту ж субсидію, виникають проблеми. Все впирається у право власності та документи на будинок, які є основними при оформленні різних документів. Крім того, рано чи пізно цей будинок може продаватися, даруватися або успадковуватися.
Якщо звернутися до букви Закону, то така нерухомість, на яку не оформлено права власності, не являється майном людини, яка в ньому проживає і визнається самочинно збудованим. А отже, враховуючи докорінні зміни у законодавстві, які відбуваються сьогодні, рано чи пізно вас і вашу родину можуть з нього виселити.
Враховуючи це, 7 травня 2014 року Президент підписав Закон України «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна закінчених будівництвом до 05.08.1992 року», яким були внесені зміни до статті 19.
Для загального ознайомлення подаємо повний текст: для здійснення державної реєстрації прав власності, з подальшою видачею відповідного свідоцтва про право власності, на об’єкти, що розташовані на територіях сільських рад, які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, проведення технічної інвентаризації не потребується. Документом, що замінює технічний паспорт, у разі його відсутності, є виписка з погосподарської книги, яка надається виконавчим органом сільських рад (у разі, якщо такий орган не створений – сільським головою) або відповідною архівною установою. Для здійснення державної реєстрації прав власності зазначених об’єктів нерухомості, документами, що посвідчують речові права на земельні ділянки під такими об’єктами можуть також вважатися рішення відповідної сільської ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність. Державна реєстрація прав власності, з подальшою видачею відповідного свідоцтва про право власності, на об’єкти, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, та на які раніше не здійснювалась державна реєстрація прав власності для осіб, за якими закріплені особові рахунки в погосподарських книгах відповідних сільських рад, здійснюється на підставі поданої заяви та виписки із зазначених книг, наданої виконавчим органом сільських рад (у разі, якщо такий орган не створений – сільським головою) або відповідною архівною установою, а також інших документів, визначених у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Отже, ці документи є стартовими для того, щоб розпочати процедуру узаконення нерухомого майна. Реєстрація прав власності відбувається в реєстраційній службі на підставі виписки з погосподарської книги, де повинно бути технічний опис будинку. Складніша ситуація з землею, на якій стоять сільські будинки. За внесеними у законодавство змінами, при державній реєстрації прав власності документами, що посвідчують речові права на земельні ділянки під такими об’єктами, можуть вважатися рішення відповідної сільської ради про передачу земельної ділянки в користування або власність. Теж начебто зручно: подав для реєстрації рішення і більш нічого не треба. Проте насправді можуть існувати певні обмеження: при реєстрації права власності на будинок треба подати правовстановлюючі документи на землю. Але варто не забувати, що безкоштовна реєстрація права власності на землю свого часу набула широкої кампанії, якою користалося майже 80 відсотків населення. Тобто проблем із узаконенням будинку не повинно бути.
Нині села практично вимирають, особливо ті, до яких відсутнє транспортне сполучення, а інфраструктура замикається на одному сільському магазинчику і то зазвичай місцевого підприємця. В таких селах безлюдні цілі вулиці, а хати, в яких живуть селяни, можна порахувати на пальцях однієї руки. Проте нинішня складна ситуація на Донбасі змушує людей мігрувати країною в пошуках мирних сіл, тому навіть в наших районах є переселенці, які бажають проживати навіть у тих же депресивних селах. Здебільшого в людей немає достатньо коштів, тому варто спершу звернутися до сільського голови, який орієнтується у житловому фонді громади та може запропонувати покинуті хати. Однак проблема починається після того, як нові мешканці бажають узаконити нове житло та отримати на нього право власності. А все починається з того, що на цей будинок немає ні документів, ні спадкоємців.
У такому випадку радимо звернутися до сільського голови із відповідною заявою. На сесії сільської ради, мимо вивчення викладених прохань людини, потрібно паралельно, в порядку ст. 1277 Цивільного кодексу України визнати спадщину відумерлою, подавши відповідний позов до суду. Така спадщина автоматично переходить у власність територіальної громади, яка вже своїм новим рішенням просто виділяє житло згідно поданих заяв. І вже лише після цього можна зареєструвати родину, яка отримала житло, у будинку, та оформляти правовстановлюючі документи.
Довідково. Питання нерухомості та власності є надто актуальними. Проте існує безліч нюансів, які охопити в одній статті важко. Тому закликаємо усіх, в кого виникають певні житлові проблеми або проблеми зі спадщиною, звертатися до Дубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою м. Дубно, вул. Грушевського, 171 Б (район «5-та школа», поруч міської поліклініки) або за телефонами (03656) 2-10-05, (097) 009-47-03, (095) 947-34-95, (063) 965-85-50.
Млинівське бюро правової допомоги знаходиться у смт Млинів на вул. Поліщука, 18. Тел.: (03659) 6-50-75.
Адреса Радивилівського бюро правової допомоги: м. Радивилів, вул. Кременецька, 52. Тел.: (03633) 4-13-44, (068) 371-16-69, (099) 138-47-05.
Дубенський місцевий центр з надання БВПД
