Вас затримали. Звертайтеся по безоплатну правову допомогу.

Інтерв’ю директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області Василя ПОПАДИНЦЯ газеті «Вісті Ужгородщини».

     Статтею 59 Конституції України гарантовано правову безоплатну допо­могу громадянам. Із першого січня 2013 року в Закарпатті зокрема, як і у кожній області, працюють центри з надання безплатної вторинної правової допомоги (ЦБВПД). У рамках виконання Україною плану заходів, що випливають з її членства в Раді Європи, Верховною Радою України ще раніше прийнято Закон Украї­ни «Про безоплатну правову допомогу», основним завданням якого є ство­рення ефективної системи надання безоплатної правової допомоги. 

     За роз’ясненнями щодо цього ми звернулися до директора Регіональ­ного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у нашій області Василя ПОПАДИНЦЯ.

    – Василю Юрійовичу, уточніть, будь ласка, що таке правова допо­мога та ще й безоплатна…
    – Законодавець визначає два види безоплатної правової допомоги: первин­ну та вторинну. Перша – це надання пра­вової інформації, консультацій і роз’яс­нень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового ха­рактеру (крім документів процесуально­го характеру).
    Вторинна – захист від обвинувачен­ня; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на таку правову до­помогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, пе­ред іншими особами; оформлення доку­ментів процесуального характеру.

     – Хто може скористатися первин­ною, а хто вторинною правовою допомогою?
    – Скористатися первинною правовою допомогою мають право усі громадяни України, іноземці, особи без громадян­ства, у тому числі біженці. Для цього їм потрібно звернутися усно або письмово до органу виконавчої влади, органу міс­цевого самоврядування чи спеціалізо­ваних установ.
    З 1 січня цього року розпочалося на­дання безоплатної вторинної допомоги особам, до яких застосовано адміністра­тивне затримання, адміністративний арешт, що затримані за підозрою у вчи­ненні злочину, до яких, як запобіжний захід, обрано тримання під вартою. Та­кож цей вид правової допомоги надаєть­ся особам, у кримінальних проваджен­нях стосовно котрих захисник залуча­ється слідчим, прокурором, слідчим суд­дею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окре­мої процесуальної дії.
    Наразі в області працюють 63 ад­вокати, з якими центром укладено відповідні контракти. Всього у нашому реєстрі 72 адвокати, відібрані на кон­курсній основі.
    Для прямого зв’язку з центрами ад­вокатів та суб’єктів інформування (а це, у першу чергу, особи, уповноважені здійснювати затримання) запроваджено єдину по Україні безкоштовну телефонну лінію – 0-800-213-103.
    Задля оперативного прийняття ін­формації про випадки затримання осіб забезпечено цілодобове чергування пра­цівників в обласному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомо­ги, які в будь-який час приймають по­відомлення та видають відповідні дору­чення адвокатам.

    – І навіть опівночі?
  – Саме так. Слід зауважити, що зако­нодавством передбачено інформування центру як правоохоронними органами так і затриманими особами, їхніми роди­чами. Якщо, приміром, людину затриму­ють, то працівники органу, що здійснили затримання, мають негайно зв’язатися з нашим черговим, який, не пізніше однієї години інформує чергового адвоката та видає йому відповідне доручення. Захис­ник терміново прибуває до затриманого. Таким чином, не пізніше, як через дві го­дини з моменту отримання нами по­відомлення до затриманого має прибу­ти правник. Якщо особа хоче захищати­ся сама або ж має приватного адвоката, вона у присутності адвоката із Центру по­винна написати заяву про відмову від правових послуг, витрати за які нагадаю, взяла на себе держава.
    До речі, з початку діяльності центром видано близько 4 300 доручень. Якщо брати у відсотках, то 58% з них – для здійснення захисту за призначенням; 22% – для надання правової допомоги особам, затриманим за підозрою у вчи­ненні злочину; 19% – особам, до яких застосовано адмінзатримання; наймен­ше – 1% – для участі в окремих проце­суальних діях. Бувають і відмови від по­слуг державного захисника, але вони незначні – всього 0,02% від загальної кількості доручень.

   – Які повноваження має Центр?
   – Це укладання контрактів, договорів з адвокатами, включеними до спеціаль­ного Реєстру адвокатів; приймаємо рішення про надання безоплатної вто­ринної правової допомоги, або припи­няємо її надання чи міняємо захисника; видаємо доручення для підтвердження повноважень адвоката; забезпечуємо оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів, що надають безоплатну вто­ринну правову допомогу…

   – Побутує, Василю Юрійовичу, думка, що якість подібної допомоги, м’яко кажучи, ну не зовсім… Щось на кшталт нашої безкоштовної медицини.
   – Випадки неякісної роботи, звісно, бу­вають, на них реагуємо. Зокрема, з час­тиною таких адвокатів вже попрощали­ся, не переуклавши контракти. Ство­рюємо можливість забезпечувати більшу мобільність адвокатів. Тобто адвокати вже можуть виїжджати з інших районів чи навіть обласного центру для надання допомоги клієнтам в тому районі, де, скажімо, є лише один адвокат, або де якість роботи нашого адвоката не влаш­товує. Окрім цього, постійно проводять­ся семінари-тренінги, підвищення ква­ліфікації.
    Скажу, що нашими адвокатами за­вершено понад 50 успішних справ, із них у 12 випадках добилися виправдуваль­них вироків.
    І це все при тому, що якогось там контролю за роботою адвокатів та втру­чання у їхню правову позицію ми не здійснюємо. І не будемо. Бо у нас торік запрацювала система управління якістю правової допомоги. Вона включає низку елементів, ключовим із яких є стандарти якості. На сьогодні їх майже три десят­ки. Вони є обов’язковими для виконання адвокатами системи за умовами кон­тракту. Крім того, створено ефективну, як на мене, систему моніторингу.

    – І насамкінець…
   – Місія безоплатної вторинної право­вої допомоги полягає зовсім не в тому, щоб особа уникнула покарання, а в тому, щоб, по-перше, всі її права під час кримі­нального провадження були дотримані; по-друге – щоб особа, винна у вчиненні правопорушення, понесла покарання, пропорційне його проступку. І найголов­ніше – щоб не постраждав невинний.
     Уже з 1 липня почнуть працювати ще 3 нових місцевих центрів (в Ужгороді, Мукачеві, Хусті), які надаватимуть БВПД у цивільних і адміністративних справах, а також забезпечуватимуть надання пра­вового захисту свідкам і потерпілим у кри­мінальних провадженнях, якщо вони на­лежать до категорій осіб, що мають пра­во на таку допомогу за законом. Водно­час всі види послуг безоплатної вторин­ної правової допомоги надаватимемо учасникам бойових дій і сім’ям загиблих.
     Кожен центр охоплюватиме терито­рію кількох районів і міст з населенням сумарно понад 300 тис. осіб.
    Що стосується стилю роботи центрів, то ми повинні кожній людині, що зверну­лася до нас, допомогти. Не важливо, як буде називатися послуга: первинна, вто­ринна, правова чи ще якось – людина прийшла з конкретною проблемою. Її треба вирішити. При цьому очевидно, що не завжди питання належатиме до ком­петенції центру. Чимало юридичних про- блеи можна вирішити на рівні надання простої консультації, допомогти, при­міром, скласти документ і більше того, в переважній більшості випадків це ком­петенція територіальних громади, – не­випадково органи місцевого самовряду­вання визначені в якості суб’єктів, що на­дають первинну правову допомогу.

Віктор ТИС, «Вісті Ужгородщини», 30 травня 2015 р., №19