Столичний адвокат зуміла довести невинуватість свого підзахисного, який 9 місяців просидів у слідчому ізоляторі за злочин, якого не вчиняв.
Адвокат Тамара Мальована за дорученням Регіонального центру з надання БВПД у м. Київ №8228 від 9 вересня 2014 року здійснювала захист клієнта 1988 року народження на досудовому слідстві та під час судового розгляду в суді першої інстанції.
Її підзахисного було обвинувачено у закінченому замаху на крадіжку та висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України (кримінальне провадження за ЄРДР № 12014100100009110).
Обвинувачення полягало у тому, що клієнт, перебуваючи на іспитовому строку (18 грудня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва його було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки), 8 серпня 2014 року вчинив закінчений замах на повторне, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб. У справі заявлено цивільний позов на суму 4416 грн. 46 коп.
Клієнт Тамари Мальованої категорично заперечував свою участь у висунутому обвинуваченні під час судового слідства та зазначив, що на досудовому слідстві він себе обмовив та визнав вину, оскільки до нього застосовувалось фізичний та психологічний тиск.
По факту обвинувачений разом зі своїм знайомим дійсно перебував в той час на Львівській площі та повертався до дому. Біля будинку, де сталася крадіжка, він побачив відрізаний кабель та працівників міліції, які його затримали, доставили до райвідділку, а згодом відпустили.
Пізніше, 4 вересня 2014 року, чоловіка затримали працівники міліції та доставили до Шевченківського райвідділку у зв’язку з тим, що він нібито перебуває у розшуку. Він розповів адвокату, що під фізичним та психологічним тиском підписав документи, які йому дали правоохоронці.
Суд при постановці вироку дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом те, що клієнт адвоката Мальованої 8 серпня 2014 року, діючи в групі з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, вчинив інкримінований йому злочин. Адвокат зуміла переконати суд, що стороною обвинувачення не надано достовірних доказів стосовно перебування її клієнта на місці події саме з метою вчинення крадіжки. Тож сам факт перебування обвинуваченого на місці події та його затримання не є беззаперечним доказом його причетності до інкримінованих діянь.
Суд визнав клієнта невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та виправ у зв’язку з недоведеністю, що ним вчинено це кримінальне правопорушення. Цивільний позов суд залишив без задоволення.
Запобіжний захід клієнту у вигляді тримання під вартою скасовано та його звільнено з-під варти у залі суду після 9-ти місяців перебування у Київському слідчому ізоляторі.
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+ 
Twitter
