Як подолати прояви агресії в освітньому середовищі розбиралися параюристи

Насильство в сім’ї, цькування у школі, виші та навіть на роботі, агресія в соціальних мережах – проблеми, на які ми часто закриваємо очі – нікуди не діваються. Навпаки, ми все частіше спостерігаємо невтішні наслідки ігнорування насильства в суспільстві. Хоча перші кроки на законодавчому рівні вже зроблені. Саме цим питанням присвятила чергове заняття у Школі параюристів заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Іпатенко.

Але на початку заняття студенти поділилися враженнями від отриманого напередодні домашнього завдання: ознайомитися з положеннями Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та проаналізувати ст. 14 на предмет скорочення або розширення категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу.

Обговорюючи це питання, майбутні правники зробили декілька зауважень, запропонувавши розширити коло осіб, які мають право на БВПД. На їх думку, це недієздатні та обмежено дієздатні особи, ФОП (якщо арештовано майно), багатодітні сім´ї, а також постраждалі від булінгу.

Повертаючись до головної теми, Олена Іпатенко нагадала аудиторії, що 19.01.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким, у тому числі, передбачено адміністративну відповідальність за булінг.

Майбутні правники разом з керівником практики з´ясували, що булінг (від англ. вully-хуліган, задирака, грубіян) – це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяння шкоди, викликання страху, тривоги, створення негативного середовища для людини.

З огляду на це варто додати, що, крім булінгу, все частіше можна почути і про мобінг (знущання, від англ. mob – юрба) – систематичне цькування, психологічний терор, форми зниження авторитету або психологічного тиску у вигляді цькування співробітника у колективі, зазвичай з метою його звільнення.

Закон України «Про освіту» визначає поняття «булінг» (в освітньому середовищі) як діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типові ознаки булінгу:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Форми прояву булінгу:

• словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
• образливі жести або дії;
• словесні та інтонаційні залякування;
• ігнорування, відмова від спілкування, бойкот;
• вимагання грошей, їжі, майна, псування речей;
• фізичне насилля, тобто дії, спрямовані на завдання болю чи тілесних ушкоджень (удари, штовхання, викручування рук, підніжки, побиття тощо);
• приниження через гаджети (через смс з мобільних телефонів, електронні листи);
• приниження у соціальних мережах тощо.

Види булінгу:

Фізичний булінг – фізичне залякування, тобто активні дії, спрямовані на

заподіяння фізичного болю та/або тілесних ушкоджень (дотики, штовхання, стусани, удари, побої, дії сексуального характеру тощо).

Форми вияву: 

• фізичне насильство(штовхання, підніжки зачіпання, стусани, ляпаси, побиття, нанесення тілесних ушкоджень тощо);
• сексуальний булінг(зйомки у роздягальні, сексуальні домагання тощо).

Економічний булінг – крадіжки, пошкодження одягу та будь-яких інших речей жертви, вимагання грошей, цінностей, відбирання їжі, будь-якого майна  жертви тощо.

Психологічний булінг – насильство, пов’язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму, шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування тощо, якими навмисно заподіюється вольова

та емоційна невпевненість.

Форми вияву:

• вербальний (словесний) булінг– активні дії, спрямовані на завдання психологічної травми за допомогою словесних висловлювань, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість (обзивання, глузування, залякування, жорстокі висловлювання, висловлювання, які принижують честь, гідність, якими ображається стать, раса, сексуальна орієнтація, погрози тощо);
• соціальний булінг– діяння, які полягають у залякуванні з застосуванням тактики ізоляції (ігнорування, відмова у спілкуванні, бойкот, розповсюдження пліток тощо).Такий вид булінгу спрямований на «соціальне видалення» жертви з колективу, переведення її у статус «білої ворони»;
• електронний булінг(кібербулінг) – активні дії, спрямовані на завдання психологічної травми шляхом приниження за допомогою мобільних телефонів, мережі Інтернет, інших електронних пристроїв (знімання на відео бійок чи інших принижень, цькування через соціальні мережі тощо).

Основні причини булінгу:

• помилкове уявлення про те, що агресивна поведінка допустима;
• бажання завоювати авторитет в очах друзів та однолітків, стати «популярним»;
• бажання привернути увагу дорослих;
• компенсація за особистісні невдачі;
• нудьга;
• аздрість, злість, жорстокість, підлість;
• тиск та жорстоке поводження батьків.

Яка відповідальність передбачена за вчинення булінгу?

Положеннями статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративна відповідальність встановлюється за булінг (цькування) учасника освітнього процесу, який являє собою діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які види покарань за булінг передбачено вказаною статтею:

• штрафи від 850 до 3400 грн.;
• громадські роботи від 20 до 60 год.;
• виправні роботи до 1 місяця.

 Тепер розберемося детальніше.

 Доросла людина та дитина, віком від 16 до 18 років, відповідатиме за булінг самостійно.

Так, за булінг стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю будуть штрафувати розміром від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (850-1700 грн.) або кривдник отримає громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

За булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, потягне за собою покарання у вигляді:

• штрафу від 100до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 грн.)
• або громадські роботи на строк від 60 до 60 годин.

За малолітніх дітей-кривдників (до 14 років) та неповнолітніх (віком від 14 до 16 років) відповідатимуть їх батьки або особи, що їх замінюють: цькування їх дітьми інших учасників освітнього процесу їм «вилляться» у:

• штраф, від 50до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1700 грн.)
• або громадські роботи на строк від 20до 40 годин.

Якщо ж їх діти вчинять булінг групою осіб або повторно (тобто протягом року після накладення адміністративного стягнення), їх батьки  чи законні представники можуть отримати вдвічі більші покарання, ніж вказано вище.

Як у школах виявлятимуть булінг?

Відтепер керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень:

• забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування):
• розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніхбатьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;
• скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
• забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічнихпослуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
• повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітейпро випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Слід звернути увагу, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Далі посадова особа уповноваженого органу Нацполіції складає протокол про вчинення адміністративного правопорушення та направляє його до суду, а суд вирішує питання про накладення адміністративного стягнення.

Також заклади освіти зобов’язані забезпечувати на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності – на веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів:

• правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
• план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
• порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності)заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
• порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).

Крім того, відповідно до постанови КМУ від 06.06.2018 № 491 «Деякі питання освітнього омбудсмена», яка застосовується з 01.01.2019, освітній омбудсмен проводить перевірки щодо булінгу та своєчасного реагування працівників освітніх установ на такі випадки. До освітнього омбудсмена із скаргами про порушення прав у сфері освіти мають право звернутися здобувачі освіти, їх батьки, законні представники, педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники.